25.01.2023 року м.Дніпро Справа № 904/2553/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Антоніка С.Г. (доповідач),
суддів Іванова О.Г., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Манець О.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ФОРМАТ-М" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022 (суддя С.А. Дупляк, повне рішення складено 02.12.2022 ) у справі №904/2553/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДУС, ЛТД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ФОРМАТ-М"
про стягнення грошових коштів,
До господарського суду Дніпропетровської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "МОДУС, ЛТД" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ФОРМАТ-М" про стягнення 412 570,98 грн. Фактичною підставою позовних вимог визначено договір №162Дн від 27.02.2018 купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ФОРМАТ-М" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДУС, ЛТД" 360 845,65 грн. основної заборгованості, 5 412,51 грн. судового збору.
В решті позовних вимог (про стягнення 51 725,33 грн.) відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що:
відповідач не надав суду належних доказів того, що спірна поставка позивачем не була здійснена;
відповідач не довів суду, що у нього відсутня у повному обсязі перед позивачем заборгованість за товар поставлений;
відповідач не спростував того, що спірні накладні № РН-00349 від 23.12.2021, № РН-00084 від 10.01.2022, № РН-00108 від 18.01.2022, № РН-00224 від 27.01.2022, № РН-00039 від 01.02.2022, № РН-00121 від 10.02.2022 були підписані зі сторони відповідача уповноваженною особою;
доказів відносно будь-яких дій відповідача щодо заборони його уповноваженим особам здійснювати оплату товару отриманого за договором, або доказів іншого несхвалення правочину матеріали справи не містять.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ФОРМАТ-М".
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- Відповідач товар за накладними: РН-00084 від 10.01.22 на суму 57862,24 грн.; РН-00108 від 18.01.22 на суму 94046,4 грн.; РН-00224 від 27.01.22 на суму 52622,20 грн.; РН-00039 від 01.02.22 на суму 46977,30грн.; РН-00121 від 10.02.22 на суму 157124,78 грн. не отримував.
Товар за накладною РН-00349 від 23.12.21 р. на суму 197510,40 грн. оплатив в повному обсязі, проти факту отримання товару за накладною не заперечував.
- Зазначаючи про те, що відповідач не спростував того, що спірні накладні були підписані його представником, відмовляючи відповідачу в проведенні почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції встановив для відповідача надзвичайний та заздалегідь недосяжний стандарт доказування, оскільки довести те, що спірні накладні підписані не директором відповідача можливо тільки шляхом проведення почеркознавчої експертизи.
- Не відповідають матеріалам справи висновки суду першої інстанції про те, що відповідач довідкою від 10.11.2022 року підтвердив борг в сумі 10075,33 грн. за видатковою накладною РН-00084 від 10.01.22 р.
В довідці відповідач зазначив, що 17.02.2022 року ним здійсненна попередня оплата в сумі 47786,91 грн. за неотриманий товар по рахунку № 7015 від 05.01.2022, ані боргу ані отримання товару за видатковою РН-00084 від 10.01.22 р. не визнавав.
- Безпідставні висновки суду першої інстанції про отримання представником відповідача товару за видатковими накладними РН-00084 від 10.01.22 на суму 57862,24 грн.; РН-00108 від 18.01.22 на суму 94046,04 грн.; РН-00224 від 27.01.22 на суму 52622,20 грн.; РН-00039 від 01.02.22 на суму 46977,30 грн.; РН-00121 від 10.02.22 на суму 157124,78 грн.
Представник відповідача під час слухання справи в суді першої інстанції заявляла про те, що представник відповідача Чіпко Р.С. зазначені накладні не підписував, відповідач товар за ними не отримував.
- Суд першої інстанції, попри заперечення представника відповідача, встановив факт отримання товару за накладними з огляду на те, що відповідачем надавалися довіреності на отримання товару. Довіреність на отримання товару не підтверджує факту отримання товару, бо довіреність - акт юридичної особи про надання певного права, а не документ, що підтверджує перехід товару від продавця до покупця.
- Відповідач не заперечує, що видав довіреності та проставив на них свою печатку: № 376 від 23.12.2021, № 4 від 05.01.2022, № 8 від 18.01.2022, довіреність № 12 від 27.01.2022, № 15 від 01.02.2022, № 21 від 10.02.2022.
Виготовлення печатки наразі не потребує ніяких дозволів ані з боку правоохоронних органів, ані з боку юридичної особи, чиї данні зазначені на печатці, отже відповідач взагалі ніяк не здатен впливати на можливість виготовлення печатки третьою особою.
Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в позові повністю.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ФОРМАТ-М" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022 у справі №904/2553/2; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 25.01.2023р.
В судовому засіданні 25.01.2023 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 27.02.2018 між позивачем (далі - позивач, продавець) та відповідачем (далі - відповідач, покупець) був укладений договір купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту № 162ДН (далі - договір).
Оригінал договору був оглянутий судом у судовому засіданні.
За цим договором продавець зобов'язується передати покупцю товар відповідно до рахунків продавця, які є невід'ємною частиною цього договору. Покупець зобов'язується прийняти й оплатити поставлений товар у строк та в порядку, встановленому цим договором (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.5 договору підставою для передачі виконавцем ТМЦ є отримання від замовника відповідної довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, засвідченої підписом особи, зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як підписанта.
Замовник, в силу приписів п. 1.6 договору, зобов'язаний надати продавцю перелік осіб, які мають право підпису на видаткових накладних, ТТН та актах прийому-передачі товарів зі зразками підписів цих осіб. Цей перелік є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 1.7 договору закріплено, що у разі припинення повноважень підписанта та(або) осіб, що мають право підпису, замовник зобов'язується негайно, але не пізніше наступного дня сповістити про це виконавця поштою офіційним листом з переліком осіб, що втратили чи набули право підпису. Якщо до моменту отримання такого повідомлення виконавцем відбулася передача ТМЦ особі, що втратила право на отримання ТМЦ від продавця, то покупець виконує обов'язки, передбачені цим договором, у повному обсязі
Згідно з п. 3.2 договору вартість товару, що поставляється, визначається сторонами після надходження заявки від покупця та вказується продавцем в рахунку і підлягає зміні у порядку визначеному договором.
Договір набирає чинності в момент його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2018 (п. 6.1 договору). Якщо за тридцять днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не вимагатиме розірвання або перегляду умов договору, то договір вважається продовженим ще на один рік з можливістю внесення змін чи доповнень (п. 6.2 договору).
В додатку до договору, на виконання п.1.6. договору зазначено Чіпко Романа Сергійовича, як особу ТОВ «Модус,ЛТД» яка має право підпису на видаткових накладних, ТТН та актах прийому-передачі товарів та надано зразок підпису.
На виконання умов договору позивач поставив за видатковими накладними № РН-00349 від 23.12.2021, № РН-00084 від 10.01.2022, № РН-00108 від 18.01.2022, № РН-00224 від 27.01.2022, № РН-00039 від 01.02.2022, № РН-00121 від 10.02.2022 відповідачу товар на загальну суму 606 142,96 грн.
Відповідач здійснив часткову оплату, заборгованість складає 412 570,98 грн., що й стало підставою для звернення до суду.
Відповідач не погоджується з рішенням суду мотивуючи тим, що товар за видатковими накладними РН-00084 від 10.01.22 на суму 57862,24 грн.; РН-00108 від 18.01.22 на суму 94046,4 грн.; РН-00224 від 27.01.22 на суму 52622,20 грн.; РН-00039 від 01.02.22 на суму 46977,30грн.; РН-00121 від 10.02.22 на суму 157124,78 грн. не отримував. Ці видаткові накладні директором товариства Чіпко Р.С. не підписувалися.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування варто розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи (п.8.2 постанови Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №908/1879/17).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК його ст.79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньої кількості доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу (постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 16.07.2021 у справі №916/2620/20, від 16.09.2021 у справі №910/12930/18).
Відповідно до ст.79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19).
Відповідач, заперечуючи отримання товару посилається лише на те, що в оспорюваних накладних стоїть підпис не директора Чіпка Р.С. При цьому жодних доводів в своє обгрунтування не наводить.
Позивачем на підтвердження отримання відповідачем товару надані довіреності та видаткові накладні.
Так відповідач надав позивачу довіреність № 376 від 23.12.2021 (а. с. 14, том 1), яку видано директору Чіпку Роману Сергійовичу для отримання матеріалу із ПВХ 440GSM Laminated Frontlit GLP з підготовкою до продажу у кількості 5 400 м2. Вказана довіреність дійсна до 01.01.2022.
На підставі довіреності № 376 від 23.12.2021 директор Чіпка Роман Сергійович отримав товар, зазначений в довіреності на суму 197 510,40 грн, що підтверджується накладною № РН-00349 від 23.12.2021 (а. с. 13, том 1).
Відповідач надав позивачу довіреність № 4 від 05.01.2022 (а. с. 16, том 1), яку видано директору Чіпку Роману Сергійовичу для отримання пластику ПВХ 4мм всп. 2050*3050 у кількості 62,53 м2 та плівки SINGLE PET BACKLIT 320 GLP з підготовкою до продажу у кількості 635 м2. Вказана довіреність дійсна до 15.01.2022.
На підставі довіреності № 4 від 05.01.2022 директор Чіпка Роман Сергійович отримав товар, зазначений в довіреності, на суму 57 862,24 грн, що підтверджується накладною № РН-00084 від 10.01.2022 (а. с. 15, том 1).
Відповідач надав позивачу довіреність № 8 від 18.01.2022 (а. с. 18, том 1), яку видано директору Чіпку Роману Сергійовичу для отримання плівки SINGLE PET BACKLIT 320 GLP з підготовкою до продажу у кількості 1 270 м2. Вказана довіреність дійсна до 28.01.2022.
На підставі довіреності № 8 від 18.01.2022 директор Чіпка Роман Сергійович отримав товар, зазначений в довіреності, на суму 94 046,04 грн., що підтверджується накладною № РН-00108 від 18.01.2022 (а. с. 17, том 1).
Відповідач надав позивачу довіреність № 12 від 27.01.2022 (а. с. 20, том 1), яку видано директору Чіпку Роману Сергійовичу для отримання плівки JT-SAV 120 з підготовкою до продажу у кількості 698,5 м2. Вказана довіреність дійсна до 06.02.2022.
На підставі довіреності № 12 від 27.01.2022 директор Чіпка Роман Сергійович отримав товар, зазначений в довіреності, на суму 52 622.20 грн., що підтверджується накладною № РН-00224 від 27.01.2022 (а. с. 19, том 1).
Відповідач надав позивачу довіреність № 15 від 01.02.2022 (а. с. 22, том 1), яку видано директору Чіпку Роману Сергійовичу для отримання матеріалу з ПВХ GLP071 SINGLE SIDE PET BACKLIT 320 GSM GLJS210733 з підготовкою до продажу у кількості 635 м2. Вказана довіреність дійсна до 11.02.2022.
На підставі довіреності № 15 від 01.02.2022 директор Чіпка Роман Сергійович отримав товар, зазначений в довіреності, на суму 46 977,30 грн., що підтверджується накладною № РН-00039 від 01.02.2022 (а. с. 21, том 1).
Відповідач надав позивачу довіреність № 21 від 10.02.2022 (а. с. 24, том 1), яку видано директору Чіпку Роману Сергійовичу для отримання матеріалу із ПВХ GLP071 SINGLE SIDE PET BACKLIT 320 GSM GLJS210733 з підготовкою до продажу у кількості 381 м2, матеріалу із ПВХ 440GSM Laminated Frontlit GLP з підготовкою до продажу у кількості 3 276 м2, матеріалу із ПВХ 440GSM MATTE GLP з підготовкою до продажу у кількості 165 м2. Вказана довіреність дійсна до 20.02.2022.
На підставі довіреності № 21 від 10.02.2022 директор Чіпка Роман Сергійович отримав товар, зазначений в довіреності, на суму 157 124,78 грн., що підтверджується накладною № РН-00121 від 10.02.2022 (а. с. 23, том 1).
Усі шість накладних № РН-00349 від 23.12.2021, № РН-00084 від 10.01.2022, № РН-00108 від 18.01.2022, № РН-00224 від 27.01.2022, № РН-00039 від 01.02.2022, № РН-00121 від 10.02.2022 підписані директором відповідача Чіпко Романом Сергійовичем. При цьому підписання накладної РН-00349 від 23.12.21, як і отримання товару та оплату за нього, не заперечується відповідачем.
Відповідачем надана до справи довідка від 10.11.2022 за підписом директора Чіпко Р.С., скріплену печаткою відповідача (а.с. 186 т. 1), у якій зазначено, що згідно з платіжним дорученням № 3923 від 17.02.2022 на суму 47 786,91 грн. відповідач частково оплатив рахунок від 05.01.2022 № 7015 на суму 57 862,24 грн. Борг, як зазначає відповідач у довідці, становить 10.075,33 грн.
При цьому з матеріалів справи, а саме з викопіювання програмного забезпечення (а.с. 208 т. 1), вбачається, що на підставі рахунку від 05.01.2022 № 7015 на суму 57 862,24 грн. було виписано саме накладну № РН-00084 від 10.01.2022 на суму 57 862,24 грн.
Дане свідчить про часткову оплату отриманого товару за вищевказаною накладною.
Довіреності також підписано директором Чіпко Р.С., та підпис скріплено печаткою.
При цьому відповідачем не заперечується видача Чіпку Р.С. шести вищезазначених довіреностей на підставі яких були отримані товари. Оригінали цих довіреностей знаходяться у позивача і надавалися господарському суду для огляду.
Колегія суддів зазначає, що докази надані позивачем на підтвердження факту отримання відповідачем товару є більш вірогідними.
Відповідач взагалі не надав доказів на підтвердження своїх доводів.
Відповідачем заявлялося клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи підпису Чіпка Р.С. на видаткових накладних.
Колегія судді відмовляє в задоволенні даного клопотання, оскількми відповідачем не неведено жодних обставин та не надано жодних доказів, які б викликали сумнів щодо підпису директора. А наявність у позивача оригіналів довіреностей відповідача з підписами Чіпка Р.С., видача і підписи на яких не оспорюються відповідачем, спростовують доводи відповідача.
З урахуванням наведеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити без змін.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ФОРМАТ-М" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022 у справі №904/2553/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 30.01.2023
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.Г. Іванов
Суддя М.О. Дармін