25.01.2023 року м.Дніпро Справа № 912/183/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач),
суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.,
при секретарі судового засідання: Манець О.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2022 ( повне рішення складено 11.10.2022., суддя Г.Б. Поліщук) у справі №912/183/22
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія", вул. Велика Перспективна, 78, м. Кропивницький, 25006
про стягнення 1 119 731,49 грн
До Господарського суду Кіровоградської області звернулося Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія", з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про стягнення 133 320,86 грн. 3% річних, 722 125,45 грн. пені, 261 688,59 грн. інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2022 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 261 688,59 грн. інфляційних втрат, 122 117,61 грн. 3% річних, 331 905,00 грн. пені, а також 15 714,24 грн. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що є підтвердженим обов'язок відповідача здійснити оплату планових обсягів в терміни згідно пункту 5.2. Договору за повідомленими відповідачем плановими обсягами.
Суд визнав обґрунтованими позовні вимоги в частині нарахування 122 117,61 грн. 3 % річних, 663 810,01 грн. пені та 261 688,59 грн інфляційних втрат.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині суд відмовив через помилки в розрахунках - при розрахунку не прийнято до уваги вихідні та святкові дні.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 95%, суд зазначив, що: відповідач повністю сплатив позивачу вартість прогнозованих обсягів електричної енергії; пеня є лише санкціями за невиконання грошового зобов'язання, а не основним боргом; окрім стягнення пені позивач нараховує та стягує також проценти річних та інфляційні, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем; при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані; зменшення пені на 95% є значним та нівелює суть відповідальності за порушення зобов'язання; суд зменшує пеню на 50% - до 331 905,00 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- судом першої інстанції визнано необгрунтованими вимоги про стягнення пені на суму 58 315,44 грн (722 125,45 грн (згідно позовних вимог) - 663 810,01 грн (згідно мотивувальної частини рішення суду першої інстанції).
При цьому, згідно з розрахунком Господарського суду Кіровоградської області не підлягає стягненню пеня в сумі:
- 37 965,92 грн - пеня, нарахована позивачем за прострочення оплати 5-го планового платежу за квітень 2021 року, мотиви та обґрунтування підстав нестягнення цієї суми судом першої інстанції в рішенні не зазначені;
- 2 301,89 грн - пеня, нарахована позивачем за прострочення оплати 1-го планового платежу за травень 2021 року, з мотивів безпідставності нарахування пені на останній день, на який припадає оплата, прострочення відсутнє;
- 2 243,59 грн пені, нарахованої позивачем за прострочення оплати 4-го планового платежу за червень 2021 року, мотивовано невірним визначенням останнього дня оплати, прострочення відсутнє;
- 1 877,71 грн пені, нарахованої позивачем за прострочення оплати 1-го планового платежу за серпень 2021 року, з мотивів безпідставності нарахування пені на останній день, на який припадає оплата, прострочення відсутнє;
- 433,07 грн пені, нарахованої позивачем за прострочення оплати по акту коригування від 16.08.2021, мотивовано відсутністю доказів оплати;
- 9 727,50 грн, різниця між нарахованою пенею позивачем та перерахованої судом (77 819,98 - 68 092,48 грн), мотивовано невірним розрахунком днів прострочення;
- З 306,50 грн пені, нарахованої позивачем за прострочення оплати 5-го планового платежу за грудень 2021 року, мотивовано невірним визначенням останнього дня оплати, прострочення відсутнє.
При підсумку вищезазначених сум, загальна сума пені, яка за висновками суду є необґрунтованою Позивачем, складає 57 856,18 грн. Тобто, Господарський судом Кіровоградської області допустив арифметичну помилку при підрахунку загальної суми пені на суму 459,26 грн.
- Відповідно до розрахунку суду сума 3 % річних в розмірі 11 203,25 грн (133 320,86 грн згідно позовних вимог - 122 117,61 грн згідно рішення суду першої інстанції) не підлягає стягненню.
Згідно розрахунку Господарського суду Кіровоградської області не підлягає стягненню 3% річних в сумі:
- 7 593,18 грн нарахована позивачем за прострочення оплати 5-го планового платежу за квітень 2021 року, мотиви та обґрунтування підстав не стягнення цієї суми судом першої інстанції в рішенні не зазначені;
- 460,38 грн нарахована позивачем за прострочення оплати 1-го планового платежу за травень 2021 року, з мотивів безпідставності нарахування пені на останній день, на який припадає оплата, прострочення відсутнє;
- 448,72 грн нарахованої позивачем за прострочення оплати 4-го планового платежу за червень 2021 року, мотивовано невірним визначенням останнього дня оплати, прострочення відсутнє;
- 352,07 грн нарахованої позивачем за прострочення оплати 1-го планового платежу за серпень 2021 року, з мотивів безпідставності нарахування пені на останній день, на який припадає оплата, прострочення відсутнє;
- 81,20 грн нарахованої позивачем за прострочення оплати по акту коригування від 16.08.2021, мотивовано відсутністю доказів оплати;
- 1 716,62 грн різниця між нарахованою пенею позивачем та перерахованої судом (13 732,94 - 12 016,32), мотивовано невірним розрахунком днів прострочення;
- 551,08 грн нарахованої позивачем за прострочення оплати 5-го планового платежу за грудень 2021 року, мотивовано невірним визначенням останнього дня оплати, прострочення відсутнє.
Позивач не погоджується з висновком Господарського суду Кіровоградської області, який нічим не обґрунтований та не мотивований про те, що за прострочення 5-го планового платежу за квітень 2021 року нарахована сума пені в розмірі 37 965,92 грн та 3% річних в розмірі 7 593,18 грн не підлягає стягненню.
- рішення Господарського суду Кіровоградської області в частині визначення як необґрунтованої суми пені в розмірі 38 425,18 грн (враховуючи арифметичну помилку на суму 459,26 грн) та 3% річних в розмірі 7 593,18 грн не відповідає ч. 5 ст. 236 ГПК України.
Позивач вважає, що стягненню підлягають пеня на загальну суму 702 235,19 грн та 3% річних на загальну суму 129 710,79 грн.
- Загальна сума пені, що обґрунтовано пред'явлена Позивачем до стягнення (враховуючи здійснений судом першої інстанції в рішенні перерахунок та в сумі, з якою погоджується Позивач 663 810,01 грн + 38 425,18 грн) становить 702 235,19 грн. Зазначена сума пені нарахована за прострочення платежів на загальну суму 100 235 608,21 грн. Пропорційно до суми прострочених платежів, на яку вона нарахована, сума пені складає 0,7 % (менше відсотка).
В Постанові від 18.03.2020 по справі № 902/417/18 Верховний Суд зазначає про компенсаційний характер цивільно-правової відповідальності. З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України.
- Пред'явлена до стягнення сума пені в розмірі 702 235,19 грн є компенсацією майнових втрат Позивача, розмір яких не потрібно доводити, виходячи із співвідношення із сумою простроченого зобов'язання, не є надмірною та такою, що значно перевищує ймовірні збитки.
- Наявність обставин, що надають підстави для зменшення пені, мають бути доведені належними та допустимими доказами.
- Натомість, суд визнав доведеними обставини, що мають значення для справи, без перевірки їх доказами.
- Господарський суд Кіровоградської області своє рішення про зменшення суми пені, що підлягає стягненню, на 50% обґрунтував наявністю «об'єктивних ускладнень», що надають підстави для зменшення розміру пені, які виникли у зв'язку з наступним:
відповідача віднесено до підприємств, що залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), що доведені на підставі затверджених основних показників мобілізаційного плану і договорів (контрактів), що укладені в порядку, передбаченому законодавством, а саме: постачання електричної енергії побутовим споживачам Кіровоградської області в обсязі доведеному згідно мобілізаційного завдання Кіровоградської області в обсязі доведеному згідно мобілізаційного завдання Кіровоградською ОВА, постачання електричної енергії згідно договорів на виконання мобілізаційних завдань підприємствами оборонного сектору, силовими структурами та спеціальними структурами (Договори: Управління ДСНС України № М/6ДСК, Квартирно- експлуатаційний відділ м. Кропивницький № 30/ДСК, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України № М/36/09-30ДСК, Управління Служби безпеки України і Кіровоградської області N9 000646, Державна установа «Устинівський виправний центр N2 37» № 948-0015);
на відповідача, крім виконання функцій постачальника універсальних послуг на території Кіровоградської області, з 04.03.2022 частково покладені функції постачальника «останньої надії», що суттєво збільшило навантаженість на його фінансові ресурси, та обмежило їх обсяги, оскільки фактичні обсяги купованої електричної енергії на об'єднаних сегментах ринку електричної енергії за попередню оплату збільшились, а контрагенти, які перейшли в якості споживачі - в основній масі здійснюють оплату згідно фактично спожитих обсягів товару - електричної енергії;
впровадження карантину та карантинних обмежень на території держави в цілому, та Кіровоградській області зокрема, значно впала платіжна дисципліна населення, яке є споживачем універсальних послуг. Відповідач зазначає, що за період з 01.01.2021 по 01.01.2022 заборгованість населення зросла з 114 207 245,73 грн до 150 451 736,34 грн, тобто на 36 244 291,01 грн.;
наявність перед відповідачем заборгованості ДП «Гарантований покупець» станом на 31.07.2022 в сумі 503 722 131,84 грн, що виникла на підставі договору № 15/01 про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів від 26.06.2019, укладеного між ТОВ «Кіровоградська ОЕК» та ДП «Гарантований покупець» згідно п. 5 Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N° 483 від 05.06.2019;
наявність заборгованості Позивача перед Відповідачем по іншому договору № 0206-09021 на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом (станом на 31.12.2021 в сумі 2 340 794,57 грн), що ускладнює виконання ним фінансових зобов'язань перед іншими контрагентами.
На підтвердження вищевикладених обставин Відповідачем не додано жодного підтверджуючого документу: ані договорів, на які посилається Відповідач, ані підтвердження наявності заборгованості споживачів у 2021 році в зв'язку з карантинними заходами, заборгованості ДП «Гарантований покупець»; не надано ані розрахунку, ані доказів «суттєвого збільшення навантаженості на фінансові ресурси» Відповідача в зв'язку з його частковим виконанням функцій постачальника «останньої надії» тощо.
Отже, висновок суду першої інстанції щодо наявності «ускладнюючих обставин», що надають підстави для зменшення розміру пені ґрунтується на припущеннях.
Просить рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2022 по справі № 912/183/22 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія” на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” 122 117,61 грн. 3% річних, 331 905 грн. пені змінити;
викласти резолютивну частину рішення щодо вимог про стягнення 3% річних та пені та судового збору в наступній редакції:
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія” на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” 3% річних в сумі 129 710,79 грн., пеню в сумі 702 235,19 грн, а також судовий збір в сумі 16 404,52 грн.;
в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 261 688,59 грн. рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2022 у справі №912/183/22 залишити без змін.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив оскаржуване рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2022 року у складі головуючого судді Антоніка С.Г. (доповідач),суддів Березкіної О.В.,Дарміна М.О. ухвалено відкрити апеляційне провадження у справі №912/183/22; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.01.2023 року.
Згідно з ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ НЕК "Укренерго") є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство" (п. 1.1 Статуту ПрАТ НЕК "Укренерго", затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 21.09.2021 №218).
ПрАТ НЕК "Укренерго" є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 №802, п. 3.2. Статуту ПрАТ НЕК "Укренерго".
01.01.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "КОЕК") укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0206-02024 (далі - Договір, т. 1, а.с. 47-54), згідно з п. 1.1 якого ПрАТ НЕК "Укренерго" (Оператор системи передачі, ОСП) зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга) відповідно до умов цього Договору, а ТОВ "КОЕК" (Користувач) зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього договору.
Додатковою угодою №4 від 21.09.2019 зазначений договір викладено в новій редакції (том 1 а.с. 69-77).
Згідно з п. 3.1. Договору, планова та/або фактична вартість Послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюються ОСП на своєму офіційному вебсайті в мережі Інтернет.
Ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року (п. 3.2 Договору).
В п. 4.1. Договору встановлено, що для розрахунків за Договором використовується плановий і фактичний обсяг Послуги:
1) плановий обсяг Послуги визначається на основі наданих Користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненадання або несвоєчасного надання Користувачем повідомлень, плановим обсягом Послуги визначається фактичний обсяг наданої Послуги у попередньому розрахунковому періоді;
2) фактичний обсяг Послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.
Згідно п. 4.2. Договору, планові обсяги Послуги Користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному вебсайті ОСП. Планові обсяги можуть подаватися на більший період з подальшим їх коригуванням у терміни, передбачені цим пунктом.
Відповідно до п. 5.1. Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
Пунктом 5.2. Договору передбачено, що Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього Договору, відповідно до такого алгоритму:
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
Згідно з п. 5.5. Договору, Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку.
Відповідно до п. 5.7. Договору, у випадку порушення будь-яких термінів розрахунку за Договором Користувач сплачує ОСП пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати.
Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов'язань.
За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
В абзаці 5 п. 5.7 Договору, в редакції додаткової угоди №4 від 21.09.2021 зазначено, що у разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі Послуги, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або, у разі відсутності такої заяви Користувача, враховує їх як оплату Послуги останнього платежу наступного розрахункового періоду відповідно до п. 5.2. цього договору. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.
Згідно з пп. 1 п. 6.1., пп. 3 п. 8.3. Договору, ОСП має право отримувати від Користувача своєчасну оплату за послугу; Користувач зобов'язується здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.
ТОВ "КОЕК" повідомляло ПрАТ НЕК "Укренерго" щомісячно листами про плановий обсяг надання послуг за період квітень - грудень 2021 (т. 1, а.с. 78-88).
Відповідач допускав порушення строків здійснення попередніх планових платежів, передбачених п.5.2. Договору, у зв'язку з чим позивач здійснив розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, виходячи із суми простроченої заборгованості та часткового її погашення за послуги, надані за період з квітня 2021 року по грудень 2021 року та звернувся з позовом до суду.
Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Господарський суд, перевіряючи розрахунок позивача, правильно керувався нормами ст.ст. 253, 254 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Також судом правильно не приймався у розрахунок день оплати платежу. У зв'язку з цим господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що не підлягає задоволенню:
- 2 301,89 грн. пені, нарахованої позивачем за прострочення оплати 1-го планового платежу за травень 2021 року, оскільки останній день оплати 02.05.2021р. є святковим днем, а 3 та 4 травня вихідними (перенесеними), отже строк оплати 05.05.2021р. Сплачено 06.05.2021р. - день оплати не зараховується.
- 2 243,59 грн. пені, нарахованої позивачем за прострочення оплати 4-го планового платежу за червень 2021 року, оскільки строк оплати 20.06.2021р. вихідний і святковий - трійця, 21.06.2021 вихідний (перенесений), отже строк оплати 22.06.2021р. і в цей день здійснена оплата.
- 1 877,71 грн. пені, нарахованої позивачем за прострочення оплати 1-го планового платежу за серпень 2021 року, оскільки строк оплати 02.06.2021р., а оплата 03.06.2021р. (день оплати не зараховується).
- 433,07 грн. пені, нарахованої позивачем за прострочення оплати по акту коригування від 16.08.2021, оскільки не надано доказів коли і на яку суму проведені були оплати, отже не можливо перевірити розрахунок.
- 3 306,50 грн. пені, нарахованої позивачем за прострочення оплати 5-го планового платежу за грудень 2021 року, оскільки строк оплати 25.12.2021р. це вихідний (субота) і святковий, 26 неділя, 27 перенесений вихідний, строк оплати 28.12.2021р., оплачено 29.12.2021р. (день оплати не враховується).
Разом з тим, при розрахунку пені та 3% річних за порушення строків попередньої оплати за квітень 2021р. Господарським судом не враховано, що відповідачем порушено строки оплати 5 планового платежу. Період прострочення правильно визначений позивачем з 27.04.2021р. по 11.05.21р. За цей період сума пені складає 37 965 915,92 грн., 3% річних - 7 953,18 грн.
Господарський суд безпідставно не задовольнив ці вимоги. Вищезазначені суми підлягають стягненню.
Що стосується непогодження апелянта зі зменшенням пені на 50%.
Відповідачем під час розгляду справи було подано клопотання про зменшення розміру пені на 95%. В клопотанні заявником зазначені обставини, які на його думку, дають підстави для зменшення пені на 95%.
Відповідно ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За приписами ч. 4 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (подібний висновок міститься і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013).
Господарський суд, задовольняючи частково клопотання, прийняв до уваги, що відповідач відноситься до підприємств, що залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) і згідно договорів на виконання мобілізаційних завдань надає послуги підприємствам оборонного сектору, силовим структурам та спеціальним структурам (Договори: Управління ДСНС України у Кіровоградській області №М/56ДСК, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України №М/6ДСК, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кропивницький №30/ДСК, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України №М/36/09-30ДСК, Управління Служби безпеки України і Кіровоградській області №000646, Державна установа "Устинівський виправний центр (№37)" №948-0015).
Також з 04.03.2022 Товариство частково виконує функцію Постачальника "останньої надії", що суттєво збільшило навантаженість на фінансові ресурси Товариства, та обмежило їх обсяги, оскільки фактичні обсяги купованої електричної енергії на об'єднаних сегментах ринку електричної енергії за попередню оплату збільшились, а контрагенти, які перейшли в якості споживачів - в основній масі здійснюють оплату згідно фактично спожитих обсягів товару - електричної енергії.
Значно впала платіжна дисципліна населення, яке є споживачем універсальної послуги. Так, за період з 01.01.2021 по 01.01.2022 загальна заборгованість по категорії населення збільшилась з 114 207 245,73 грн. до 150 451 736,34 грн., тобто на 36 244 491,01 грн.
Заборгованість держави за відшкодування універсальної послуги постачальнику - ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" станом на 31.07.2022 становить 503 722 131,84 грн., що в свою чергу, унеможливлює виконання фінансових зобов'язань Товариства перед іншими контрагентами.
Незважаючи на вказані об'єктивні ускладнення, відповідач повністю сплатив позивачу вартість прогнозованих обсягів електричної енергії, цей факт визнається і позивачем.
Наведені вище обставини надають підстави для зменшення розміру пені.
Разом з тим, господарський суд прийняв до уваги також і заперечення та пояснення позивача в цій частині.
При цьому господарський суд врахував, що пеня є лише санкціями за невиконання грошового зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може. Окрім стягнення пені позивач нараховує та стягує також проценти річних та інфляційні, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем. Тому при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.
Одночасно господарський суд вважав, що зменшення пені на 95% є значним та нівелює суть відповідальності за порушення зобов'язання. Оцінивши в сукупності доводи позивача та відповідача, а також обставини розрахунку і періоди прострочення, суд вважає за можливе зменшити пеню на 50%.
Колегія суддів погоджується з висновками суду та крім того звертає увагу, що відповідачем інколи допускалось порушення планових платежів (передоплати), періоди порушення не значні від 8 до 27 днів. Розрахунки ж за фактично отриману електроенергію, по закінченню розрахункового періоду, сплачувалися відповідачем своєчасно і в повному обсязі.
У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з тим, що суму пені слід зменшити до 331 905,00 грн.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині стягнення суми 3% річних.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимога. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 16 392,86 грн. витрат з судового збору за подання позовної заяви та 170,06 грн. за подання апеляційної скарги, а всього 16 562,92 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2022 у справі №912/183/22 змінити, в частині стягнення 3% річних, та судового збору, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 129 710,79 грн. 3% річних, 16 562,92 грн. витрат з судового збору за
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 30.01.2023 р.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О. Дармін