вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" січня 2023 р. Справа№ 910/20279/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Зубець Л.П.
Гаврилюка О.М.
при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового зсідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 про відмову у прийнятті до розгляду скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича
у справі № 910/20279/20 (суддя: Сівакова В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Атомстройсервіс»
до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект»
про стягнення 26.356.339,98 грн
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі № 910/20279/20 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Атомстройсервіс» 23.537.600,00 грн основного боргу, 1.487.475,33 грн 3% річних, 2.029.009,40 грн інфляційних втрат та 405.811,28 грн судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/20279/20 від 23.09.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі № 910/20279/20 змінено в частині стягнення 3% річних та судового збору, виклавши в цій частині рішення в наступній редакції, а сааме: стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Атомстройсервіс» 1.437.948,38 грн 3% річних та 405.040,23 грн судового збору. В решті рішення залишено без змін. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладено на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Атомстройсервіс» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1.156,56 грн.
02.11.2021 та 03.11.2021 Господарським судом міста Києва на виконання рішення та постанови видано відповідні накази.
07.11.2022 від відповідача до суду надійшла скарга на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. відповідно до якої скаржник просить:
1) Визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В., щодо відкриття виконавчого провадження від 26.10.2022 ВП № 70161778 та винесення постанови від 26.10.2022 про відкриття виконавчого провадження ВП № 70161778, незаконними та протиправними.
2) Визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В., щодо відкриття виконавчого провадження від 26.10.2022 ВП № 70161816 та винесення постанови від 26.10.2022 про відкриття виконавчого провадження ВП № 70161816, незаконними та протиправними.
3) Визнати недійсною, протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. від 26.10.2022 про відкриття виконавчого провадження ВП № 70161778.
4) Визнати недійсною, протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. від 26.10.2022 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №70161778.
5) Визнати недійсною, протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. від 26.10.2022 про відкриття виконавчого провадження ВП №70161816.
6) Визнати недійсною, протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. від 26.10.2022 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП № 70161816.
Дослідивши подані матеріали, суд першої інстанції дійшов до висновку, що скарга не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства та у її прийнятті необхідно відмовити.
З матеріалів поданої скарги вбачається, що 26.10.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним С.В. винесено постанови, а саме:
- ВП № 70161816 про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Савчук К.П. № 67421848 від 09.11.2021 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Атомкомплект» виконавчого збору в розмірі 184.298,86 грн;
- ВП № 70161816 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження при примусовому виконанні постанови головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Савчук К.П. № 67421848 від 09.11.2021;
- ВП № 70161778 про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Бочковського Т.О. № 67477248 від 24.11.2021 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Атомкомплект» залишок виконавчого збору в розмірі 2.313.683,59 грн;
- ВП № 70161778 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження при примусовому виконанні постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Бочковського Т.О. № 67477248 від 24.11.2021.
З поданої скарги вбачається, що заявник вказує на протиправність винесення у виконавчих провадженнях № 70161816 та № 70161778 постанов про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанов про стягнення виконавчого збору та постанов про стягнення витрат виконавчого провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 відмовлено у прийнятті до розгляду скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В.
Приймаючи судове рішення у даній справі, місцевий господарський суд зазначив, що скарга щодо дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. щодо виконання постанов про стягнення виконавчого збору та постанов про стягнення витрат виконавчого провадження у виконавчих провадженнях № 70161816 та № 70161778 не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а тому у її прийнятті необхідно відмовити.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 у справі 910/20279/20 та направити справу № 910/20279/21 щодо розгляду скарги боржника від 07.11.2022 на дії та рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. для продовження її розгляду до Господарського суду міста Києва.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є необгрунтованою та винесеною з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а також неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що є підставами для її скасування. Свої доводи обгрунтовує тим, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судового рішення ухваленого за правилами господарського судочинства, розглядається відповідним господарським судом, який ухвалив таке рішення.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 у справі № 910/20279/21.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2022 апеляційна скарга у справі № 910/20279/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 поновлено Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 у справі № 910/20279/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 у справі № 910/20279/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 21.12.2022, яке у подальшому відкладено на 23.01.2023; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
22.12.2023 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Міністерство юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обґрунтовує тим, що ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову у відкритті провадження у справі.
За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Представник відповідача в судовому засіданні 23.01.2023 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Представники інших учасників справи в судове засідання 23.01.2023 не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників інших учасників справи, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ч. 1 ст. 18 ГПК України).
Згідно ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями Закону України «Про виконавче провадження»:
примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5);
під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13);
виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18);
виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення; виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26);
державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (ч. 4 ст. 27);
виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; боржника визнано банкрутом; Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; юридичну особу - боржника припинено; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку (ч. 4 ст. 4).
Як свідчать матеріали справи та зміст вимог, предметом спору у даній справі є постанова державного виконавця про накладення штрафу, прийнята у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду у господарській справі.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців є однією із засад виконавчого провадження, встановлених статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження".
Частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України "Про виконавче провадження", згідно з частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною другою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06.06.2018 у справах № 921/16/14-г/15 та № 127/9870/16-ц, від 28.11.2018 у справі № 2-01575/11, від 13.03.2019 у справі № 545/2246/15-ц, від 03.04.2019 у справі №370/1288/15, від 10.04.2019 у справі № 766/740/17-ц, від 29.05.2019 у справі №758/8095/15-ц, від 02.10.2019 року у справі № 753/22823/18-ц, від 19.02.2020 у справі №382/389/17.
Оскільки скарга Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. щодо відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів приходить до висноку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Вказаний висновок також викладено у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 910/7187/19.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала є необгрунтованою та винесеною з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а також неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що є підставами для її скасування, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, ухвала Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 відповідає загальним вимогам, встановленим статтями 227, 234, 236 ГПК України, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Апеляційна скарга Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 про відмову у прийнятті до розгляду скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича у справі № 910/20279/20 підлягає залишенню без задоволення.
Судові витрати зі сплати судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).
Керуючись ст. ст. 255, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 про відмову у прийнятті до розгляду скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича у справі № 910/20279/20 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 про відмову у прийнятті до розгляду скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича у справі № 910/20279/20 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
4. Справу № 910/20279/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 30.01.2023.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді Л.П. Зубець
О.М. Гаврилюк