Справа № 719/272/22
Номер провадження2-др/717/1/23
31.01.2023 року смт. Кельменці
Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого - судді Телешмана О.В.,
за участю секретаря судового засідання Глібіщук М.Л.
позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився,
представник позивача Поляк М.В. в судове засідання не з'явилася,
відповідач ОСОБА_2 судове засідання не з'явився,
представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці заяву представника позивача - адвоката Поляк М.В. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
9 січня 2023 року в даній справі судом ухвалено рішення яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково. Зокрема суд ухвалив:
стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 (тридцять п'ять тисяч) доларів США боргу;
в задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 3% річних від суми боргу в розмірі 460,27 доларів США за період з 11.03.2022 року по 17.08.2022 року відмовити;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9795 (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) гривень 19 (дев'ятнадцять) копійок судових витрат у вигляді судового збору.
Судом не вирішено питання про судові витрати на правничу допомогу.
Представник позивача Поляк М.В. подала до суду заяву до закінчення судових дебатів про подання протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду доказів, які підтверджують розмір судових витрат і дана заява була подана 17.01.2023 року, тобто в установлений ЦПК України строк, з урахування ч.3 ст.124 ЦПК України.
Сторони та представники сторін, викликалися до суду в порядку, встановленому ЦПК України, проте в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч.1 , 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали цивільної справи та документи, додані представником позивача Поляк М.В. до клопотання про стягнення судових витрат на правничу допомогу, суд вважає, що клопотання представника позивача підлягає задоволенню частково.
Так, відповідно до ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.2, ч.3,4,6 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати позивача на правничу допомогу в даній справі склали 28680 гривень, що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 10.08.2022 року, звітом (актом) про надані ОСОБА_1 послуги від 10.01.2023 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 09/23/3 від 09.01.2023 року, які надані представником позивача до клопотання про стягнення судових витрат.
Відповідач та його представник не заявляли клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність та безпідставність.
При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI). Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до п.3 ч.1, ч.2 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Враховуючи, що позов задоволено частково, зокрема стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_4 ) 35000 (тридцять п'ять тисяч) доларів США боргу, а в задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 3% річних від суми боргу в розмірі 460,27 доларів США за період з 11.03.2022 року по 17.08.2022 року відмовлено, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати, пов'язані з правничою допомогою в сумі 28307,74 грн., тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, суд вважає, що заява представника позивача Поляк М.В. про вирішення питання щодо розподілу судових витрат та стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача підлягає задоволенню частково і слід ухвалити додаткове рішення, яким з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 стягнути 28307,74 грн в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 10,12, 133,137-142, 264, 265, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Поляк Марії Володимирівни щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_5 (двадцять вісім тисяч триста сім) гривень 74(сімдесят чотири) копійки судових витрат у вигляді витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 31.01.2023 року.
Суддя Телешман О.В.