Справа № 686/19557/22
Провадження № 1-кс/686/884/23
30 січня 2023 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому клопотання прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12022240000000382,
17.01.2023 року ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду було повернуто прокурору клопотання старшого слідчого в ОВС відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022240000000382 та надано строк для усунення недоліків.
23.01.2023 року старший слідчий в ОВС відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на 1/3 частки квартири, загальною площею 68,9 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної приватної власності ОСОБА_5 в частці 1/3, шляхом тимчасового позбавлення ОСОБА_5 або будь-кого іншого можливості відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином та використовувати вказане майно.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 24.01.2023 року клопотання старшого слідчого в ОВС відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_4 про арешт майна було повернуто прокурору та надано строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків та доопрацювання клопотання, 27 січня 2023 року прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання на 1/3 частки квартири, загальною площею 68,9 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та яка належить на праві спільної приватної власності ОСОБА_5 в частці 1/3, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування.
В обґрунтування клопотання вказав, що слідчим управлінням ГУНП в Хмельницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022240000000382 від 06.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення обґрунтовано причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Гриців Шепетівського району, Хмельницької області, українець, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
16.01.2022 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за яке передбачено покарання від 7 до 9 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Відповідно до ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №320264798, у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває 1/3 частка квартири, загальною площею 68,9 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на яку прокурор і просить накласти арешт.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З урахуванням наведеного, оскільки клопотання подане з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, для запобігання спробам відчуження указаного майна або вжиття підозрюваним інших заходів, які зашкодять досудовому розслідуванню кримінального провадження, слідчий суддя вважає можливим проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Слідчим управлінням ГУНП в Хмельницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022240000000382 від 06.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
У межах даного кримінального провадження, 17.01.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до положень п. 3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Положеннями ч. 5 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Сакнцією ч. 3 ст. 332 КК України за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 320264798 від 16.01.2023, ОСОБА_5 належить на праві власності 1/3 частки квартири кв. АДРЕСА_2 .
Ураховуючи викладене та зважаючи на те, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , надано докази того, що 1/3 частка квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить йому на праві приватної власності, останній набув статусу підозрюваного, оскільки 17.01.2023 ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією майна, тому з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, клопотання про арешт підлягає частковому задоволенню.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню.
А тому клопотання слідчого є обґрунтованим.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності підозрюваного є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
З урахуванням ч. 4 ст. 173 КПК України, відповідно до якої у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку накласти арешт з тимчасовим позбавленням права на відчуження на 1/3 частку квартири кв. АДРЕСА_2 , проте із залишенням правомочностей користування та розпорядження означеним майном.
Такий захід забезпечення кримінального провадження не призведе до наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб, зокрема інших співвласників квартири, оскільки щодо їх частки у майні питання про накладення арешту не ініціюється, а отже у разі накладення арешту на частку ОСОБА_5 у спільному майні, яка належить саме підозрюваному, останні не зазнають негативних змін у сфері їх права власності.
Менш обтяжливий спосіб арешту майна, на думку слідчого судді, призведе до неможливості його збереження та може призвести до перетворення, передачі, відчуження або до настання інших наслідків, які можуть перешкодити повному, швидкому та неупередженому розслідуванню.
Керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання прокурора прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12022240000000382 задовольнити частково.
Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права на відчуження на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
В задоволенні решти клопотання, - відмовити.
Виконання ухвали доручити старшому слідчому в ОВС відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_4 .
Ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення; якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя