Справа № 204/5747/22
Провадження № 2/204/389/23
24 січня 2023 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання Воронько А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, треті особи: Департамент правового забезпечення Дніпровської міської ради, Третя дніпровська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про припинення права власності,-
У серпні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, треті особи: Департамент правового забезпечення Дніпровської міської ради, Третя дніпровська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, в якій просила припинити право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на 34/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 та скасувати реєстрацію права власності. В обґрунтування позову вказує на те, що позивачу на праві власності на підставі договору дарування від 13 серпня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Скосарєвою В.В., належить 66/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 . Інші 34/100 часток даного домоволодіння належать громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 22 червня 1954 року № 2809, виданого Дніпропетровським МЖУ на підставі рішення виконкому Красногвардійської районної ради депутатів трудящих від 23 вересня 1952 року № 983 та ухвали Народного суду Красногвардійського району м. Дніпропетровська від 05 квітня 1954 року, зареєстрованого в КП «ДМБТІ» ДОР та записано в реєстрову книгу № 19 за реєстровим № 5 (свідоцтво про право власності в матеріалах інвентаризаційної справи відсутнє). На момент придбання позивачем 66/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , домоволодіння в цілому складалось з: Б-1 - житлового будинку, В-1 - житлового будинку, Г - погрібу, Е - сараю, Ж - вбиральні, И - душу, № 1-6 огорожі, І - замощень. 66/100 частин домоволодіння, які вона придбала за договором дарування, складались з: житлового будинку літ. Б-1, житлової прибудови літ. Б'-1, погрібу - Г, вбиральні - Ж, душу - И, огорожі № 1-5, мостіння - І, у загальному користуванні хвіртка № 6. Житловий будинок В-1 станом на 2014 року вже був майже зруйнований та не придатний для проживання. Зі слів сусідів їй було відомо, що співвласники цього будинку - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 померли приблизно після 1955 року, так як при складанні акту від 02 грудня 1995 року відсутня відмітка про те, що вони померли, на відміну від іншого співвласника. Житловий будинок В-1 з прибудовою продовжував руйнуватись та у 2020 році житловий будинок В-1 та прибудова В'-1 повністю зруйнувались. Був виготовлений технічний паспорт на спірне домоволодіння станом на 30 жовтня 2020 року. Також, 30 жовтня 2020 року був складений акт інженером з інвентаризації нерухомого майна, в якому вказано про те, що житловий будинок літ. В-1, що відноситься до 34/100 частин домоволодіння, повністю зруйнований. Для впорядкування правовстановлюючих документів на домоволодіння вона намагалась знайти родичів співвласників домоволодіння, але безуспішно. Також, вона зверталася до Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради для визнання спадщини відумерлою. Цим департаментом здійснювалися заходи для отримання інформації щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , але з копій отриманих відповідей, які були надані позивачу для інформації, неможливо встановити відомості щодо співвласників. На теперішній час, у зв'язку з тим, що безхазяйне майно зруйновано, необхідність у визнанні його відумерлою спадщиною відпала. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності. Так як співвласники частини домоволодіння померли та не можуть подати заяву про припинення права власності, встановити спадкоємців неможливо, то порушуються законні права позивача та її інтереси, зокрема, щодо права користування земельною ділянкою та розпорядження своєю часткою нерухомості. Співвласники втратили право власності на нерухоме майно з об'єктивних причин, які полягають у фізичному знищенні майна. Оскільки відсутній об'єкт речового права, то відповідно відсутні і речові правові відносини. У зв'язку з викладеним позивач звернулась до суду з даним позовом.
27 жовтня 2022 року представником відповідача Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради - Ревякіною Н.М. було надано суду відзив на позов, в якому зазначено, що Дніпровська міська рада позовні вимоги не визнає та вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Оскільки саме Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради здійснює державну реєстрацію права власності на закінчений будівництвом об'єкт у зв'язку з його знищенням, то при розгляді справ про припинення права власності відповідачем повинен бути вищезазначений департамент. Відповідно до статті 346 ЦК України право власності припиняється, зокрема, у разі знищення майна. У разі знищення об'єкта нерухомого майна або скасування державної реєстрації земельної ділянки відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, а реєстраційний номер цього об'єкта скасовується. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт чи об'єкт незавершеного будівництва у зв'язку з його знищенням проводиться за наявності відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Для проведення державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з його знищенням заявник, крім документа, що підтверджує його особу (документа, що підтверджує повноваження особи діяти від імені іншої особи), і реєстраційного номера облікової картки платника податку (крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України), подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна, та підтверджує факт його знищення. При цьому документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, не подаються. Враховуючи вищенаведене, Дніпровська міська рада вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 є передчасними, оскільки вона не зверталась до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради з заявою про припинення права власності на 34/100 частин домоволодіння у зв'язку з його знищенням. В матеріалах справи відсутні відомості про факт знищення з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. У зв'язку з викладеним просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі.
07 листопада 2022 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено наступне. Той факт, що Департамент правового забезпечення Дніпровської міської ради не є юридичною особою, тому не перешкоджає участі Департаменту правового забезпечення у справі в якості третьої особи, так як саме цей Департамент займається підготовкою документів, надає відповідні запити та отримує відповіді на них, позивач зверталася з заявами на ім'я міської ради або міського голови, які направлялися для розгляду саме в Департамент правового забезпечення. КП «ДМБТІ» ДМР залучений до участі у справі в якості третьої особи не як орган, що реєструє право власності чи припинення права власності, а у зв'язку з тим, що саме в цієї особи знаходиться інвентаризаційна справа на домоволодіння АДРЕСА_1 , копію якої суд витребував в порядку витребування доказів. Виключно власник майна може ініціювати питання про внесення запису про припинення права власності до державного реєстру прав. Тобто тільки власник має право на звернення з заявою про державну реєстрацію припинення права власності на нерухомість у зв'язку з її знищенням. Звернення до державного реєстратора інших осіб, які не є власниками об'єкта, буде порушенням права власника на мирне володіння майном. Умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно з вимогами статті 349 ЦК є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідна заява власника майна про внесення запису до державного реєстру прав. Позивач надала докази, які беззаперечно свідчать про знищення майна, але власники цього майна, які мають право звернутися з заявою про припинення права власності, відсутні. Тому правові підстави для звернення позивача до Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур з приводу реєстрації припинення права власності на майно, яке їй не належить, відсутні. Для припинення права власності на спільне майно в разі його знищення до державного реєстратора потрібно подавати заяву від усіх співвласників. Так як власники майна відсутні, а Територіальна громада в особі Дніпровської міської ради є формальним власником майна, яке знищене, то неможливе таке звернення.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. В судовому засіданні 14 грудня 2022 року представник відповідача - ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи - Третьої дніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.
Представник третьої особи - Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та прийняти рішення в рамках діючого законодавства.
Представник третьої особи - Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
За приписами ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З Акту від 02 грудня 1995 року, затвердженого начальником Дніпропетровського бюро технічної інвентаризації Махиня Б.Ф. (а.с. 12), вбачається, що було проведено обстеження домоволодіння АДРЕСА_1 балка. Домоволодіння складалось з трьох житлових будинків. Житловий будинок А-1 знесений. Домоволодіння складається з двох жилих будинків Б-1 та В-1, будівель та споруд. За ОСОБА_6 (померлою) згідно свідоцтва про спадщину від 02 березня 1963 року належить 51/100 частин від всього домоволодіння, а фактично за нею рахується 66/100 частин від вартості всього домоволодіння. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності від 29 червня 1954 року належить 32/100 частин домоволодіння, а фактично рахується 34/100 частин від всього домоволодіння.
Рішенням Виконавчого комітету Красногвардійської районної Ради народних депутатів № 166/1 від 19 липня 1996 року «Про внесення домовлення у рішення виконкому від 19.04.1996 р. за № 94/9 «Про визнання будівель як житлових по АДРЕСА_1 та затвердження акту ідеальних часток» внесено доповнення у пункт 4 рішення виконкому з вказівкою «Затвердити акт ідеальних часток по АДРЕСА_1 і вважати: за гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - 34/100 частки від усього домоволодіння». Анульовано договір дарування від 24.06.1968 р. на ім'я ОСОБА_7 . Домоволодіння АДРЕСА_1 по Аптекарській балці вважати складовим з двох житлових будинків (а.с. 34).
З відповіді Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 18 квітня 2018 року № 5194 (а.с. 7) вбачається, що станом на 31 грудня 2012 року в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_1 містяться відомості про право власності, що належить: 66/100 частин - ОСОБА_8 на підставі договору дарування від 02 жовтня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Царейкіним М.М. за реєстровим № Д-1069, зареєстровано КП «ДМБТІ» ДОР в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 7504723; 32/100 частин - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 22 червня 1954 року № 2809, виданого Дніпропетровським МЖУ на підставі рішення виконкому Красногвардійської райради депутатів трудящих від 23 вересня 1952 року № 983 та ухвали народного суду Красногвардійського району м. Дніпропетровська від 05 квітня 1954 року, зареєстроване в КП «ДМБТІ» ДОР та записано в реєстрову книгу № 19 за реєстровим № 5 (свідоцтво про право власності в матеріалах інвентаризаційної справи відсутнє). Рішенням виконкому Красногвардійської районної ради № 166/1 від 19 липня 1996 року «Про зміну ідеальних часток поміж співвласниками у домоволодінні АДРЕСА_1 балка» за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 встановлено право власності на 34/100 частин домоволодіння, але перереєстрація в КП «ДМБТІ» ДОР не проводилась.
Судом також встановлено, що 13 серпня 2014 року 66/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 балка, набула у власність позивач ОСОБА_1 , на підставі Договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Скосарєвою В.В., зареєстрованого в реєстрі за № 828, що підтверджується дублікатом цього Договору дарування, виданим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Скосарєвою В.В. 07 грудня 2017 року замість втраченого, зареєстрованим в реєстрі за № 1686 (а.с. 4-5).
У вищевказаному Договорі дарування зазначено, що на момент відчуження вказане домоволодіння в цілому складається з: Б-1 - житловий будинок загальною площею 61,9 кв.м., житловою площею 42,9 кв.м., В-1 - житловий будинок загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею 25,3 кв.м., Г - погріб, Е - сарай, Ж - вбиральня, И - душ, № 1-6 огорожі, І - замощення.
При цьому, 66/100 частин домоволодіння, які придбала ОСОБА_1 за Договором дарування, складались з: житлового будинку літ. Б-1, житлової прибудови літ. Б'-1, погрібу - Г, вбиральні - Ж, душу - И, огорожі № 1-5, мостіння - І, у загальному користуванні хвіртка № 6.
Право власності ОСОБА_1 на 66/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 13 серпня 2014 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 430085012101, номер запису про право власності - 6660893, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 106680188 від 07 грудня 2017 року (а.с. 6).
Також, на теперішній час позивач ОСОБА_1 зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною відміткою у її паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , виданому Кіровським РВ у м. Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 26 лютого 2016 року (а.с. 26).
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
У частині 1 статті 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З викладеного вбачається, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить 66/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , а щодо інших 34/100 частин даного домоволодіння в інвентаризаційній справі містяться відомості про право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, що закріплено у статті 322 ЦК України.
Звертаючись у серпні 2022 року до суду з даним позовом позивач ОСОБА_1 у позовній заяві зазначала, що на момент набуття нею у 2014 році права власності на 66/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , житловий будинок В-1 з прибудовою, який становив інші 34/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 вже був майже зруйнований, а зі слів сусідів співвласники цієї частини домоволодіння - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже давно померли, вжиті нею заходи щодо встановлення відомостей про співвласників результатів не дали.
Так, з відповіді Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради № С-3/1 від 11 березня 2021 року (а.с. 21) вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради з заявою щодо визнання спадщини відумерлою на частину домоволодіння АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та передачі її у комунальну власність територіальної громади. У вказаній відповіді Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради було повідомлено ОСОБА_1 , що у разі отримання копій актових записів про смерть ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , доказів відсутності спадкоємців за законом або за заповітом, Дніпровською міською радою буде направлено до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Але, встановити відомості про народження (смерть), наявність дітей, реєстрацію (розірвання) шлюбу щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виявилось можливим, оскільки для пошуку за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян та ідентифікації особи необхідно вказувати у запиті, зокрема, дату народження особи, відносно якої здійснюється перевірка, про що зазначено у відповіді Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) № 5221/05.1-42 від 16 листопада 2021 року (а.с. 22).
Спадкові справи після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Третьою дніпровською державною нотаріальною конторою не відкривались, що підтверджується відповіддю Третьої дніпровської державної нотаріальної контори № 1762/01-16 від 30 серпня 2021 року (а.с. 31).
30 жовтня 2020 року інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_9 було проведено технічну інвентаризацію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої 30 жовтня 2020 року було складено відповідний Акт (а.с. 20). У вказаному Акті зазначено, що при обстеженні домоволодіння встановлені наступні зміни. Загальна та житлова площі будинку літ. Б-1 зменшилися на 1 кв.м. за рахунок виправлення арифметичної помилки, допущеної при підрахунку площі житлової кімнати поз. 4, а саме виключення площі печі, розташованої у зазначеному приміщенні. Споруди №5, №6 демонтовані, житловий будинок літ. В-1, що відносився до 34/100 частин домоволодіння, повністю зруйнований. Таким чином, за адресою: АДРЕСА_1 самочинного будівництва та перепланування не виявлено Необхідно вважати узаконеними: житловий будинок літ. Б-1 загальною площею 60,9 кв.м., житловою площею 41,9 кв.м.; погріб літ. Г; сарай літ. Е; вбиральня літ. Ж; душ літ. И, споруди № 1-4; замощення І.
Те, що частина домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на теперішній час знищена, підтверджується також і новим технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленим станом на 30 жовтня 2020 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 (замовник ОСОБА_1 , розмір частки власності - 66/100), з якого вбачається, що на схемі розташування будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок літ. В-1 з прибудовами до нього відсутній, а наявний лише один житловий будинок з прибудовами - літ. Б-1, який належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 (а.с. 13-18).
Отже, суд вважає встановленим, що частина домоволодіння АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та становила 34/100 частин, на теперішній час повністю знищена.
Щодо наведених у відзиві на позовну заяву тверджень сторони відповідача про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є передчасними, оскільки вона не зверталась до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради з заявою про припинення права власності на 34/100 частин домоволодіння у зв'язку з його знищенням, суд їх до уваги не приймає та відхиляє, оскільки ОСОБА_1 не є власником 34/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , право власності на які вона просить припинити у своїй позовній заяві, а відповідно до пункту 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 № 553), для державної реєстрації припинення права власності на закінчений будівництвом об'єкт чи об'єкт незавершеного будівництва у зв'язку з його знищенням подається, зокрема, заява власника закінченого будівництвом об'єкта чи об'єкта незавершеного будівництва, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат».
У статті 346 ЦК України наведені підстави припинення права власності.
Право власності припиняється, серед іншого, у разі знищення майна (п. 4 ч. 1 ст. 346 ЦК України).
Також, у статті 349 ЦК України закріплено, що право власності на майно припиняється в разі його знищення.
Частина нерухомого майна ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на теперішній час вже фактично не існує.
З огляду на наведене, встановивши та проаналізувавши усі обставини справи, оскільки позивач в іншій спосіб, окрім як звернутися до суду з даним позовом, захистити своє порушене право не може, враховуючи, що частина домоволодіння АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і становила 34/100 частин даного домоволодіння, на теперішній час повністю знищена та зруйнована, суд вважає за можливе припинити право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на 34/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , а отже позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині скасування реєстрації права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на 34/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , то такі позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки рішення суду про припинення права власності є підставою для скасування реєстрації права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на 34/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Також, суд вважає за необхідним звернути увагу позивача на те, що частину 2 статті 349 ЦК України (у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру), на яку позивач посилається у позовній заяві, на теперішній час виключено з Цивільного кодексу України, на підставі Кодексу № 2597-VIII від 18.10.2018.
Оцінюючи у сукупності усі інші аргументи сторін, наведені ними в обґрунтування своїх вимог або заперечень, суд до уваги їх не бере, оскільки вони не відноситься до предмета спору та є явно необґрунтованими.
Підсумовуючи все вищенаведене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст.ст. 15, 16, 321, 328, 346, 349, 355, 356 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 133, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, треті особи: Департамент правового забезпечення Дніпровської міської ради, Третя дніпровська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про припинення права власності - задовольнити частково.
Припинити право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на 34/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя Д.Л. Черкез