Справа № 496/20/23
Провадження № 1-кп/496/2/23
30 січня 2023 року м.Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
малолітнього ОСОБА_5
законного представника малітнього ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка клопотання про застосування до малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Надлиманське, Овідіопольського району, Одеської області, громадянина України, учня 6-го класу Надлиманського ліцею Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , примусового заходу виховного характеру у кримінальному провадженні № 12022162250000698 від 08.12.2022 року, за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, -
05.10.2022 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин, малолітній ОСОБА_5 , разом з малолітнім ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітнім ОСОБА_8 ,, ІНФОРМАЦІЯ_3 , прибули на територію цвинтаря, який розташований за селом Надлиманське Одеського району Одеської області (координати НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ), де в останніх виник умисел на скоєння наруги над могилами. Далі, малолітній ОСОБА_5 , попередньо визначивши предметом свого умислу могильні споруди ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,, переконавшись, що довкола нікого з громадян немає і за його діями ніхто не спостерігає, демонструючи негативне відношення до суспільних принципів в частині пошани до померлих і місць їх поховання, по черзі став підходити до вищезазначених могильних споруд та, реалізовуючи свій умисел, став бити по могильним спорудам ногами, в результаті чого вони впали на землю та зруйнувалися. В подальшому малолітній ОСОБА_5 , разом з малолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з місця скоєння суспільно небезпечного діяння зникли.
Зазначені дії малолітнього ОСОБА_5 підпадають під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 297 Кримінального кодексу України, а саме: наруга над могилою.
Малолітній ОСОБА_5 , , допитаний в судовому засіданні, не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за суспільно-небезпечним діянням, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, винним визнав себе повністю, підтвердив обставини, викладені в клопотанні прокурора.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання та просив застосувати до малолітнього ОСОБА_5 примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі малолітнього під нагляд матері строком на 3 роки.
Захисник у судовому засіданні просила застосувати до малолітнього ОСОБА_5 примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд матері.
Законний представник малолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_6 не заперечувала проти застосування до малолітнього ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру.
Потерпілі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до суду не з'явилися, надали до суду заяви, в яких просили розглянути клопотання за їхньою відсутністю.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали, додані до клопотання, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та про його задоволення, виходячи з наступного.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто на час вчинення суспільно-небезпечного діяння він не досяг віку кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого особливою частиною цього Кодексу.
Відповідно до ст. 22 КК України, кримінальна відповідальність за даний злочин настає з шістнадцяти років, що свідчить про те, що малолітній ОСОБА_5 не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність.
Відповідно до ст. 498 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може настати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Частина 5. ст.499 КК України передбачає, що за відсутності підстав для закриття кримінального провадження прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду.
Вирішуючи питання щодо застосування до малолітнього ОСОБА_5 конкретного виду із заходів виховного характеру, суд виходить з наступного.
За загальними правилами та особливостями, визначеними нормами кримінального права, метою застосування заходів виховного характеру щодо неповнолітніх, перш за все, має бути забезпечення інтересів самого неповнолітнього.
Відповідно до ч. 2 ст. 484 КПК України під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов'язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз'яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.
При вирішенні питання про застосування примусових мір виховного характеру відносно ОСОБА_5 , суд враховує особу малолітнього, його характеристики з місця мешкання та навчання, довідку про склад сім'ї, довідку з служби у справах дітей, характеристику мати ОСОБА_6 та акт обстеження матеріально-побутових стану сім'ї. Також, суд враховує, що на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_5 не досяг 16 років і таким чином не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність за скоєне діяння передбаченого ч.1 ст.162. В зв'язку з цим до малолітнього ОСОБА_5 можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру, у вигляді передачі під нагляд матері.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють (п. 3 ч. 2 ст. 105 КК), допускається лише за наявності даних про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою. Особами, які заміняють батьків, є, зокрема, усиновителі, опікуни і піклувальники.
Питання про передачу неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють, суд повинен вирішувати з урахуванням даних, що їх характеризують.
Відповідно до вимог п.3 ч.1ст. 501 КПК України під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує, чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру якщо слід, то який саме.
Оцінивши зібрані по даному кримінальному правопорушенню докази, суд вважає, що вину ОСОБА_5 в скоєнні ним суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 297 КК України, доведено в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне застосувати до малолітнього ОСОБА_5 примусові заходи виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, передбачені ч. 2 п. 3 ст. 105 КК України.
Керуючись ст. ст.22,97,105 КК України, ст.ст.284,292,301,498-501,392-395 КПК України, суд
Клопотання про застосування до малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусового заходу виховного характеру у кримінальному провадженні № 12022162250000698 від 08.12.2022 року, за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері ОСОБА_6 , строком на 3 роки.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді від 11.10.2022 року з металевої арматури, що була вилучена 07.10.2022 року в ході огляду місця події.
Речовий доказ, а саме металеву арматуру, що була вилучена 07.10.2022 року в ході огляду місця події - знищити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя ОСОБА_1