Березівський районний суд Одеської області
31.01.2023
Справа № 494/1769/22
Провадження № 2-о/494/14/23
31.01.2023 року Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панчишина А.Ю. ,
секретаря судового засідання - Твердун Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Березівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Березівської міської ради про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу,-
Заявниця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в доводах поданої нею заяви зазначає, що в належному їй свідоцтві про право власності серії НОМЕР_1 виданого 24 червня 2004 року на належний їй житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 під час звернення до ЦНАП Березівської міської ради, Березівського району, Одеської області спеціалістом (державним реєстратором) було виявлено розбіжність написання в свідоцтві про право власності серії НОМЕР_1 виданого 24 червня 2004 року в її прізвищі, замість вірного за паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 « ОСОБА_3 », зазначено невірно « ОСОБА_3 » та їй спеціалістом усно було рекомендовано звернутися до суду, щодо встановлення факту належності мені право установчого документу.
Встановлення факту належності саме їй свідоцтва про право власності на житловий будинок необхідно для реєстрації її права власності на такий в державному реєстрі речових прав.
Враховуючи наведене заявниця просить встановити факт належності їй- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 правовстановлюючого документа, а саме, свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 виданого 24 червня 2004 року на належний їй житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , в якому прізвище заявниці зазначено « ОСОБА_3 ».
В судове засідання заявниця не з'явилася, її представник надав заяву про розгляд справи за її відсутності, на вимогах заяви наполягає у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи надав клопотання про розгляд справ без його участі. Не заперечив з приводу задоволення заяви.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання у зв'язку з неявкою сторін не здійснювалося.
Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до ч. 2 ст.315 ЦПК у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Веселинівка Березівського району Одеської області, остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно паспорту серії НОМЕР_2 .
Згідно рішення Михайло-Олександрівської сільської ради за №26 від 28.05.2004 року, ОСОБА_1 надано свідоцтво про право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до технічного паспорту житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , такий складаються з двох кімнат, веренди та кухні, загальною площею 59,1 кв. м., власником зазначена ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок серія НОМЕР_1 від 24 червня 2004 року вбачається, що такий розташований в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, загальна площа житлового будинку 59,1 кв. м. Дане свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Михайло-Олександрівської сільської ради №26 від 28 травня 2004 року.
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстроване.
Заявниця зазначила, що встановлення факту належності саме їй свідоцтва про право власності на житловий будинок необхідно для реєстрації її права власності на такий в державному реєстрі речових прав.
Частиною 1 статті 293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
Так, у відповідності з п. 6 ч. 1 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Крім того, згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Згідно листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Предметом розгляду вказаної заяви є встановлення факту належності документу.
Оскільки даний факт підтверджується письмовими доказами по справі, враховуючи встановлені судом та наведені вище обставини, які були підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявником доведено, свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 видане 24 червня 2004 року на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 - належить заявниці ОСОБА_1 .
Встановлення вказаного факту має юридичне значення для заявниці, яка через вказану технічну помилку в зазначенні її прізвища в свідоцтві про право власності на житловий будинок, не може в повному обсязі реалізувати свої права.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 , підлягає задоволенню в розумінні встановлення факту приналежності документу.
Керуючись ст.ст. 293, 315- 319 ЦПК України
Заяву задовольнити.
Встановити юридичний факт приналежності - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 правовстановлюючого документа, а саме: свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого 24 червня 2004 року на належний їй житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому її прізвище зазначено « ОСОБА_3 ».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів. Особи , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення .
Суддя Панчишин А.Ю.