Справа № 161/1558/23
Провадження № 1-кс/161/600/23
м. Луцьк 31 січня 2023 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022030000000337 від 13.12.2022 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
30.01.2023 старший слідчий в ОВС СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про арешт майна, яке було вилучене 25.01.2023, в ході проведення огляду службового кабінету завідувача Ковельського районного відділу ДУ «Волинський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗУ» ОСОБА_5 , який знаходиться на 2 поверсі в приміщенні районного відділу ДУ «Волинський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗУ» за адресою: Волинська область, м.Ковель, вул.Незалежності, буд.17а (клопотання надіслано поштою згідно з відтиском на конверті 26.01.2023).
У поданому клопотанні слідчий вважає, що вилучене майно зберегло на собі сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому необхідно вжити заходів до його збереження шляхом накладення на нього арешту.
В судове засідання прокурор та слідчий не з'явилися, водночас, подали суду заяву про проведення судового засідання за їх відсутності, клопотання підтримали повністю.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Зважаючи на те, що слідчий звернувся із клопотанням про накладення арешту на майно, яке не було тимчасово вилучене, тому, згідно з ч.2 ст.172 КПК України розгляд клопотання проводиться без повідомлення власника майна.
Оскільки учасники судового розгляду не прибули на розгляд клопотання, тому відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України судове засідання проводиться за їх відсутності, також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022030000000337 від 13.12.2022 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що в ході проведення огляду службового кабінету завідувача Ковельського районного відділу ДУ «Волинський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗУ» ОСОБА_5 , який знаходиться на 2 поверсі в приміщенні районного відділу ДУ «Волинський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗУ» за адресою: Волинська область, м.Ковель, вул.Незалежності, буд.17а, який проведений в порядку ч.3 ст.233 КПК України, вилучено предмети та речі, які постановою старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 від 26.01.2023 визнані речовими доказами.
Разом з тим, слідчий суддя встановив, що наданими до клопотання доказами підтверджується наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених ст.131 КПК України.
Відсутні підстави вважати, що майно вилучено з порушенням процесуальних норм.
Таким чином, слідчий суддя встановив, що стороною кримінального провадження доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході проведення огляду, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, слідчим у клопотанні доведено, що існують достатні підстави вважати, що таке майно дійсно відповідає критеріям, зазначеним у ст.ст. 98 КПК України, обмеження права власності на це майно є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.
Тому, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити.
Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, на яких і покладено обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до ст.174 КПК України за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 130, 132, 170, 174, 175, 372 КПК України,
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 25.01.2023 в ході проведення огляду, а саме на:
- грошові кошти неправомірної вигоди в сумі 600 доларів США, номіналом по 100 доларів США мають наступні серійні номери, а саме: HB 59018737 E, AB 36427253P, KB 99185530B, KB 66608839H, KB 83863151 H, KL 97353302A на яких було виявлено специфічне світіння світло-зеленого кольору;
- мобільний телефон «REDMI» ОСОБА_5 , імей НОМЕР_1 та імей НОМЕР_2 , сім-карта № НОМЕР_3 , сім-карта НОМЕР_4 .
Заборонити відчуження, розпорядження та користування майном, на яке накладено арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя