28.01.2023 Справа №607/1678/23
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №22022210000000100 від 11.11.2022 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів стосовно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Хмельницького, громадянина України, освіта середня, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,-
27 січня 2023 року старший слідчий в ОВС слідчого відділу УСБУ в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №22022210000000100 від 11.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №22022210000000100 від 11.11.2022 року за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у кінці серпня 2022 року в ОСОБА_4 , як громадянина України, згідно з паспортом НОМЕР_1 , виданим 29.12.2020, та активного користувача мережі Інтернет, який усвідомлював вчинення російською федерацією збройної агресії проти України та запровадження з 24 лютого 2022 року в державі воєнного стану, виник злочинний умисел, спрямований на надання росії, як державі-агресору, її спеціальним службам та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці.
З метою реалізації свого злочинного задуму ОСОБА_4 , з 31 серпня 2022 року і до 26 січня 2023 року, умисно, з використанням смартфону та власних профілів: «ІНФОРМАЦІЯ_4», «ІНФОРМАЦІЯ_5», «ІНФОРМАЦІЯ_6» у месенджері «Telegram», пересилав користувачеві з профілем « ОСОБА_7 », який належить співробітнику федеральної служби безпеки російської федерації, інформацію щодо місць розташування і характеристик електропідстанцій на території Тернопільської та Хмельницької областей, з метою нанесення збройними силами російської федерації подальших ракетних ударів по вказаних об'єктах енергетичної інфраструктури, чим надав представнику іноземної організації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України - наданні представнику іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України.
26.01.2023 року о 18 год. 10 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Також, 26.01.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином та існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З урахуванням викладеного, даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий вважає, що є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, тому йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Крім цього, зазначив, що відповідно до ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст..109-114-2 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 обґрунтованими.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечили щодо задоволення клопотання слідчого та клопочуть про застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, а саме у вигляді домашнього арешту. а також про недоведеність прокурором ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Управління Служби безпеки України в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022210000000100 від 11.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
26 січня 2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України - надання представнику іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
У даному провадженні 26 січня 2023 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Зокрема, такими доказами є: витяг з ЄРДР №22022210000000100 від 11.11.2022 року, показання підозрюваного ОСОБА_4 ; пртоколом огляду місця події від 26.01.2023; протоколом негласного зняття інформації з електронних інформаційних систем № 69/30-1156 від 05.12.2022; протоколом огляду сторінки « ОСОБА_8 » на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_7»; протоколом огляду інформації з каналу «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 16.11.2022, адміністратором якого є ОСОБА_4 ; повідомлення відділу КІБ УСБУ в Тернопільській області №69/30-1442 від 14.11.22; повідомленням відділу КІБ УСБУ в Тернопільській області №69/30-1471 від 16.11.22 про те, що ОСОБА_4 є адміністратором «Telegram»-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу №69/2-141 від 12.01.2023; протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу №69/2-141 від 12.01.2023 та іншими.
Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинено, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В свою чергу, підозрюваним та його захисником не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на його непричетність до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.
Кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , має високий ступінь суспільної небезпеки, так як вчинено громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України у період воєнного стану, у час протистояння російській збройній агресії.
Кримінальне правопорушення (злочин), в якому підозрюється ОСОБА_4 , зумовлений тяжкими наслідками для суспільства в цілому, тому є наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 , здійснюючи свою протиправну діяльність на шкоду Україні, виконуючи завдання співробітника фсб рф, дотримувався заходів конспірації, та, виходячи з їх листування, обізнаний про методи і форми роботи правоохоронних органів, що свідчить про те що, підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, для уникнення від кримінальної відповідальності, може: знищити, приховати або спотворити документи, речі, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні та мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, наприклад, видалити усі дані із свого «Телеграм»-каналу та профілів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом.
Суд при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 враховує положення ч. 6 ст. 176 КПК України, якими передбачено єдиний запобіжний захід, який застосовується до осіб, що підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 111 КК України, вчиненого у період воєнного стану, - тримання під вартою, а також встановленню слідчим суддею обставин, які виправдовують тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 та підтверджують наявність наведених ризиків.
За наведених вище обставин, на переконання слідчого судді, застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, навіть у разі перебування під цілодобовим домашнім арештом.
Доводи сторони захисту та підозрюваного не дають підстав для можливості застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, оскільки застосування таких запобіжних заходів не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу. За встановлених обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Таким чином стороною обвинувачення доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявні обґрунтовані ризики, передбачені пунктами 1, 2, 4 частини 1 статті 177 КПК України. Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 виключає його утримання під вартою, слідчому судді не надано.
Крім того, за змістом абз.8 ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи, те що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави відповідно до абз.8 ч.4 ст.183 КПК України у кримінальному провадженні №22022210000000100 від 11.11.2022 року.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , задовольнити.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 24 березня 2023 року.
У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відмовити.
Встановити строк дії ухвали слідчого судді до 23 год. 59 хв. 24 березня 2023 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 , захиснику ОСОБА_5 прокурору негайно після її оголошення та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк її подачі обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1