Справа № 183/172/21
№ 1-кп/183/519/22
26 січня 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12020045350000132 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новомосковська, Дніпропетровської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, розлученої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:
- 09.01.2023 року вироком Дніпровського Апеляційного суду за ч.2 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.70, ст.75 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі та штрафу в сумі 510 грн. з випробуванням строком на 1 рік,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5
16 серпня 2020 року приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи на турбазі «Самара», яка розташована за адресою: с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, де помітила чоловічу сумку неподалік альтанки, де відпочивала, і в цей момент у ОСОБА_5 раптово виник прямий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Переконавшись що за її діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 підійшла до альтанки, де лежала чоловіча сумка та відкривши її помітила банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» з номером НОМЕР_1 , яка згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_6 . Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, 16 серпня 2020 року о 21 годині 10 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу альтанки, яка розташована на турбазі «Самара», за вищевказаною адресою, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, дістала з сумки банківську картку КБ «ПриватБанк» з номером № НОМЕР_1 без магнітного носія інформації та усвідомлюючи те, що вказана картка їй не належить, маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння вказаною платіжною карткою, та корисливий мотив подальшого таємного викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку, викрала вказану платіжну картку, для подальшого її використання.
Усвідомлюючи, що ця картки є офіційним документом ОСОБА_6 , ОСОБА_5 незаконно заволоділа нею, з метою зняття грошових коштів, що перебували на рахунку цієї картки.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 17 серпня 2020 року ОСОБА_5 , після викрадення офіційного документу, вчиненого з корисливих мотивів, діючи умисно, вчиняючи злочин повторно, в період часу з 01 години 02 хвилини по 01 годину 38 хвилини, діючи умисно, використовуючи банкомат банку ПАТ КБ «ПриватБанк», який розташований із зовнішньої сторони будинку № 4 по вул. Куйбишева в с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, де остання з розрахункового рахунку картки банку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , без магнітного носія інформації, таємно викрала грошові кошти у сумі 3000 гривень, які належали ОСОБА_6 .
Далі, ОСОБА_5 приїхала в смт. Гвардійське, де діючи умисно, вчиняючи злочин повторно, в період часу з 06 години 14 хвилини по 17 годину 40 хвилини, використовуючи банкомат банку ПАТ КБ «ПриватБанк», який розташований із зовнішньої сторони будинку № 13 по вул. Гагаріна смт. Гвардійське, Новомосковського району, Дніпропетровської області, таємно викрала грошові кошти з розрахункового рахунку картки банку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , без магнітного носія інформації у розмірі 20 000 гри.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 21 вересня 2020 року приблизно о 22 годині ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_7 перебували на задньому сидінні автомобіля марки «ЗАЗ Славута», державний номер НОМЕР_2 , червоного кольору, який стояв на зупинці поблизу магазину «Варус», по вул. Сучкова, м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, де вона відразу помітила чоловічу сумку, яка лежала на сидінні, і в цей момент у ОСОБА_5 раптово виник прямий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, що може знаходитись в чоловічій сумці, реалізуючи який одразу, тобто 21 вересня 2020 року о 23 годині 10 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи в автомобілі марки «ЗАЗ Славута», державний номер НОМЕР_3 , бежевого кольору, який знаходився за вищевказаною адресою, діючи умисно, вчиняючи злочин повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, непомітно для потерпілого ОСОБА_7 відкрила чоловічу сумку та побачила мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А30», сіро-блакитного кольору та мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 4», сірого кольору, які дістала з сумки та взяла у свою праву руку, таким чином таємно здійснивши їх крадіжку.
Після чого, ОСОБА_5 вийшла з вищевказаного автомобіля з викраденим майном, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_7 матеріальних збитків на загальну суму 6 082 гривні.
Далі, 17 жовтня 2020 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 знаходилась поблизу магазину «Спорттовари», розташованого по вул. Гетьманській, м. Новомосковська, Дніпропетровської області, де у раніше знайомого ОСОБА_8 побачила мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А6+», срібного кольору, і під час спілкування у ОСОБА_5 виник раптовий злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману та остання попрохала вказаний мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка, на що ОСОБА_8 погодився та передав мобільний телефон ОСОБА_5
17 жовтня 2020 року приблизно о 18 годині 10 хвилин ОСОБА_5 , реалізуючи свій раптовий злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, розмовляючи по мобільному телефону потерпілого ОСОБА_8 своєю поведінкою створила такі умови, за яких потерпілий був впевнений у поверненні належного йому майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, вчиняючи злочин повторно, з корисливих мотивів, відійшла разом з мобільним телефоном марки «Samsung Galaxy А6+», срібного кольору вартістю 4 580 гривень від ОСОБА_8 , імітуючи телефонну розмову.
Після чого, ОСОБА_5 з викраденим майном з місця вчинення злочину втекла, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчинені даних кримінальних правопорушень визнала повністю. Від надання детальних показань відмовилася, користуючись наявним у неї правом, посилаючись на те, що зазначене в обвинувальному акті в повному об'ємі відображає обставини скоєних нею злочинів і жодної з них вона не оспорює. Підтвердила, що у вказані в обвинувальному акті дату, час, місце та спосіб вона заволоділа вказаним майном потерпілих. У скоєному вона щиро кається.
В судовому засіданні сторони не оспорювали обставини, при яких скоєні кримінальні правопорушення, тому суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.
У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Крім того, учасникам судового провадження судом роз'яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає вину обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень встановленою і її дії належить кваліфікувати:
- по епізоду від 16.08.2020 року - за ч. 1 ст.357 КК України, як викрадення офіційного документу, вчиненого з корисливих мотивів;
- по епізодам від 17.08.2020 року та 21.09.2020 року - за ч. 2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно
- по епізоду від 17.10.2020 року - за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд враховує, її щире каяття, як обставину, що пом'якшує покарання.
Крім того, обвинувачена вину визнала повністю, на момент скоєння кримінальних правопорушень є особою, що не судима, на даний час перебуває в реабілітаційному центрі, де проходить лікування від наркозалежності, однак на обліку у лікарів не перебуває (а.п.69,70,71), за місцем мешкання характеризується задовільно (а.п.68), шкода завдана кримінальними правопорушеннями частково відшкодована, потерпілі претензій не мають на суворому покаранні не наполягають (а.п.30,31,32).
Аналізуючи викладені обставини у їх сукупності, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_5 без ізоляції її від суспільства, у зв'язку з чим їй необхідно призначити покарання у вигляді обмеження та позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, як було обґрунтовано запропоновано стороною обвинувачення, що буде співрозмірним та достатнім для досягнення мети покарання та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню були проведені: судово-товарознавчі експертизи: №4690-20 вартість якої складає (163,44х4) 653,76 грн.(а.п.45), №4689-20 вартість якої складає (163,44х4) 653,76 грн. (а.п.54), загальна вартість яких становить 1307,52 грн., яка підлягає стягненню з обвинуваченої в силу вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені підлягає вирішенню, згідно з положенням ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особу винної, а також всі обставини по справі, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_9 визнати винною у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.190 КК України і призначити їй покарання:
- за ч.1 ст.357 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ч.2 ст.185 КК України у виді 1 (одного) року 6 місяців позбавлення волі;
- за ч.2 ст.190 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання, призначених покарань ОСОБА_10 визначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання з покаранням призначеним вироком Дніпровського Апеляційного суду від 09.01.2023 року, ОСОБА_10 визначити покарання у виді 2 (двох) років 1 місяця позбавлення волі та штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн., зазначені покарання виконувати самостійно.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_11 у ОСОБА_12 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_9 обов'язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази:
- банківську картку АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_1 , банківську картку АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_1 - залишити потерпілому ОСОБА_6 ;
- договір фінансового кредиту закладу DNZ -96/73719/0 від 23.09.2020 року, договір фінансового кредиту закладу №745-20018847 від 03.11.2020 року - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_11 ої ОСОБА_13 на користь держави витрати, пов'язані із залученням експерта, у сумі 1 307 (одна тисяча триста сім) гривень 52 копійок.
Копію вироку вручити обвинуваченій ОСОБА_10 , негайно.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд протягом 30 днів лише з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_14