30 січня 2023 року
м. Київ
справа №759/7711/22
провадження №22-ц/824/1799/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач)
суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1
заінтересовані особи - Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1
на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2022 рокуу складі судді Горбенко Н.О.
у цивільній справі за клопотанням ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про продовження строку дії рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 березня 2019 року у справі №759/9657/19 про визнання ОСОБА_4 недієздатним, -
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 березня 2019 року у справі №759/9657/19 про визнання ОСОБА_4 недієздатним.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2022 року клопотання визнано неподаним та повернуто заявнику.
Не погоджуючись з указаною ухвалою, 16 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
З оскаржуваною ухвалою апелянт не погоджується та вважає її такою, що прийнята із неправильним застосуванням норм процесуального права.
Наголошує на тому, що психічний стан ОСОБА_4 зі спливом трьох років може бути підтверджений виключно новим висновком судово-психіатричної експертизи. При цьому таку експертизу може призначити виключно суд. Заявник не може та не має права звертатись самостійно в експертну установу для проведення такого виду експертизи без наявності на те відповідної ухвали суду.
Зауважує, що наразі ОСОБА_4 перебуває на повному державному утриманні в Пуща-Водицькому психоневрологічному інтернаті під наглядом лікарів психіатрів, на підтвердження чого до заяви про усунення недоліків апелянтом було додатково додано медичний висновок від 12 жовтня 2022 року.
Інші учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про повернення поданого ОСОБА_1 клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки, зазначені судом, заявник не усунула, ухвалу суду не виконала і ніяких документів суду на дату і час винесення даної ухвали не надала.
Уважав вказані в ухвалі не усунуті заявником недоліки суттєвими, у зв'язку з чим не вбачав підстав для відкриття провадження у справі.
Статтею 263 ЦПК України установлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Проте, оскаржувана ухвала не відповідає указаним нормам, що згідно статті 379 ІДПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що 11 липня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 березня 2020 року про визнання особи недієздатною, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування.
У клопотанні, зокрема, просила призначити по справі судово-психіатричну експертизу.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 13 липня 2022 року подане клопотання залишено без руху з наданням заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником ухвали.
Попереджено, що в разі неусунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню заявнику.
Зазначено, що заявнику необхідно надати суду висновок самостійно проведеної судово-психіатричної експертизи.
На виконання вказаних недоліків 15 жовтня 2022 року ОСОБА_1 направила до суду заяву із викладенням власної позиції щодо вимог суду, до якої долучила Медичний висновок Пуща-Водицького психоневрологічного інтернату від 12 жовтня 2022 року та просила призначити амбулаторну судово-психіатричну експертизу.
Проте, встановлені недоліки, на думку суду, не усунула, що і стало підставою для визнання заяви неподаною та її повернення.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно пункту 1 частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Виходячи з положень частин шостої-дев'ятої статті 300 Цивільного процесуального кодексу України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу, тобто за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування.
Разом з тим, вищенаведені дії суду не відповідають нормам процесуального закону, оскільки суд, залишаючи заяву ОСОБА_1 без руху та в подальшому повертаючи її, не звернув уваги на те, що заявником до суду подано клопотання в порядку частини сьомої статті 300 ЦПК України про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, яке згідно вимог частини дев'ятої статті 300 ЦПК України суд був зобов'язаний розглянути до закінчення строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.
При цьому, неподання заявником разом із клопотанням документів, передбачених частиною восьмою статті 300 ЦПК України, може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання при розгляді його по суті, а не для залишення його без руху згідно вимог статті 185 ЦПК України, оскільки дане клопотання не є заявою, з якою особа вперше звертається до суду в порядку окремого провадження, а є способом продовження дії існуючого рішення про визнання фізичної особи недієздатною, за умови його обґрунтованості та доведеності.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про залишення клопотання ОСОБА_1 без руху та його подальше повернення у зв'язку з ненаданням висновку судово-психіатричної експертизи фактично містить судження, що стосуються суті заявлених вимог, і не є недоліками у розумінні статей 175, 177 ЦПК України.
Окрім того, як убачається зі змісту поданого клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, а також заяви про усунення недоліків, ОСОБА_1 просила суд призначити амбулаторну судово-психіатричну експертизу.
Відповідно до статті 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Як вбачається із роз'яснень, даних в п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судово-психіатрична експертиза обов'язково призначається для визначення психічного стану особи в справах про визнання громадян недієздатними.
За змістом статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Відповідно до частини першої статті 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
За змістом пункту 2 частини першої статті 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
Однак, заявлені ОСОБА_1 клопотання про призначення по справі судово-психіатричної та амбулаторної судово-психіатричної експертиз вирішені не були.
Отже, виходячи з викладеного, колегія доходить висновку, що місцевий суд не врахував вищенаведені обставини, у зв'язку з чим зробив передчасний та помилковий висновок про повернення клопотання, що призвело до неправильного вирішення питання та постановления ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановления помилкової ухвали.
Таким чином, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2022 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий В.А. Кравець
Судді О.В. Желепа
О.Ф. Мазурик