Справа № 761/37809/20 Головуючий 1 інстанція- Фролова І.В.
Провадження № 22-з/824/106/2023 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.
іменем України
26 січня 2023 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Ігнатченко Н.В., Мережко М.В.,
за участю секретаря Малашевського О.В.,
розглянувши у відкритомусудовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду заяву цивільну справу зявою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Демітрафорес» про скасування заходів забезпечення позову у цивліьній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демітрафорес», ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
07 жовтня 2022 року ТОВ «Демітрафорес» подав до Київського апеляційного суду письмову заяву про скасування заходів забезпечення позову. Заява мотивована тим, що постановою Київського апеляційного суду від 24 березня 2021 року у вказаній справі вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме:нежиі приміщення з № 1 по № 10, №V (групи приміщень №26) (в літ. А), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту: 1906859980000) та заборонено вчиняти будь - які дії щодо відчуження та реєстрації вказаного нерухомого майна. Вказував, що в подальшому у вказаній справі за позовом ОСОБА_1 постановою Київського апеляційного суду від 30 червня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Демітрафорес» задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 13 липня 2021 року скасовано і ухвалено нове, яким відмовлено у позові ОСОБА_1 до ТОВ «Демітрафорес», ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Посилаючись на відсутність підстав для збереження арешту, просив скасувати заходи забезпечення позову.
Після передачі 26 грудня 2022 року справи судді-доповідачу дана справа призначена до розгляду.
Представник заявника ТОВ «Демітрафорес» в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Дзюба М.Ю. належним чином повідомлений про час розгляду справи, що стверджується направленою згідно ч.6 ст.128 ЦПК України на його електронну адресу судовою повісткою і повідомленням про її доставлення, до суду не з'явився, причин неявки не повідомив, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Після отримання повістки адвокат Дзюба М.Ю. надісдав до суду відзив на заяву, в
- 2 -
якому вказа про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову з урахуванням постанови Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року, якою постанова Київського апеляційного суду від 30 червня 2022 року в частині вимог ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки та скасування державної реєстрації скасована, і в цій частині справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, який своєю постановою від 08 грудня 2022 року залишив рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 13 липня 2021 року про витребування майна без змін.
Решта учасників належно повідомлені про розгляд, не з'явилися, причин неявки не повідомили.
Розглянувши дану заяву, апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з наступних міркувань.
Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 03 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежилі приміщення з № 1 по № 10, № V (групи приміщень №26) (в літ. А), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту: 1906859980000) та заборонити вчиняти будь - які дії щодо відчуження та реєстрації вказаного нерухомого майна.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу суду першої інстанції скасовано і прийнято постанову, якою накладено арешт на спірні нежилі приміщення.
Відповідно до положень ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасників справи.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2-4 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).
Разом з тим відповідно до ч.1 ст.24 ЦПК України апеляційні суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду).
Системний аналіз наведених процесуальних норм вказує на те, що вирішення заяви про скасування заходів забезпечення позову відноситься до компетенції того суду, до якого була подана відповідна заява учасника і який розглядав заяву і приймав рішення по суті.
З матеріалів справи вбачається, що заяву позивачки про вжиття заходів забезпечення позову розглядав Шевченківський районний суд м.Києва, а Київський апеляційний суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції і ухвалюючи нове рішення про задоволення заяви позивачки ОСОБА_1 щодо вжиття заходів забезпечення позову, діяв не як суд першої інстанції по розгляду заяви позивачки, а як суд апеляційної інстанції в межах повноважень, передбачених ст.374 ЦПК України.
За таких обставин, вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову в
- 3 -
даному випадку належить до компетенції Шевченківський районний суд м.Києва, до якого була подана заява і не відноситься до повноважень апеляційного суду.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів(п.24 рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України»). Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції.
За таких обставин підстави для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову відсутні.
Керуючись ст.ст.365, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Демітрафорес» про скасування заходів забезпечення позову.
Ухваласуду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: