30 січня 2023 року
м. Київ
справа № 640/26370/21
адміністративне провадження № К/990/2137/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі №640/26370/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №1057 о/с від 20 серпня 2021 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №836 від 30 липня 2021 року про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого, слідчого відділення відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки та «Осокорки») Дарницького управління поліції;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 20 серпня 2021 року по день поновлення на роботі;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №774 о/с від 25 червня 2021 року з додатком до даного наказу в частині встановлення премії за червень 2021 року, №п/п 168 слідчому ОСОБА_1 у розмірі 0%;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №1075 о/с від 25 серпня 2021 року з додатком до даного наказу в частині встановлення премії за серпень 2021 року, № п/п 174 слідчому ОСОБА_1 у розмірі 0%;
- зобов'язати посадових осіб Головного управління Національної поліції у м. Києві встановити, нарахувати та виплатити премії за червень та серпень 2021 року слідчому ОСОБА_1 .
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №1057 о/с від 20 серпня 2021 року. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №836 від 30 липня 2021 року про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки та «Осокорки») Дарницького управління поліції з 21 серпня 2021 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 21 серпня 2021 року по 16 грудня 2021 року (день постановлення судового рішення) в сумі 44174,48 грн. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді слідчого відділення відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки та «Осокорки») Дарницького управління поліції з 21 серпня 2021 року та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання. У задоволенні решти позовних вимог, відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року, задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її 15 січня 2023 року засобами поштового зв'язку.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у ній не викладені підстави з посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Суд звертає увагу, що застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові висновків Верховного Суду, викладених, на думку касатора, у неподібних правовідносинах, не є підставою для касаційного оскарження судових рішень.
В загальному подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин, цитати нормативних актів, та незгоду заявника із оскаржуваним судовим рішенням.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
З огляду на те, що заявник не виклав передбачених КАС України підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути скаржнику, з огляду на вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі №640/26370/21 повернути скаржнику.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяО.А. Губська