27 січня 2023 року справа № 580/4852/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С. О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Черкаській області (далі - позивач) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 37 343, 36 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач має податковий борг, який виник з орендної плати з фізичних осіб у сумі 37 343,36 грн. Вказана сума податкового зобов'язання є узгодженою, однак, відповідач у добровільному порядку її не сплачує. У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості у сумі 37 343,36 грн, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач відзив на позовну заяву в строк, встановлений судом, як і станом на дату ухвалення рішення суду і цій справі не надав. Рекомендоване поштове відправлення із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 19.10.2022, що направлено на адресу: 18002, м. Черкаси, вул. Пушкіна, 76 повернулося до суду 30.11.2022 за закінченням терміну зберігання.
Згідно з частиною 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на зазначені приписи суд застосовує частину 11 статті 126 КАС України, відповідно до якої розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Беручи до уваги, що відповідач не отримав копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 19.10.2022 з незалежних від суду причин, вважається що копія ухвали отримана відповідачем.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на обліку як платник податків.
Згідно відомостей із інтегрованої картки платника податків та розрахунку податкової заборгованості сума податкового боргу, яка не була задоволена боржником протягом строку вставленого для їх погашення, відповідач має непогашений податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в сумі 37 343,36 грн, який виник на підставі: податкового повідомлення-рішення № 9616872-2408-2325 від 22.06.2021 у сумі 38 908,94 грн. з урахуванням переплати в сумі 1 565,58 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення направлене на адресу відповідача, а саме: 18002, м. Черкаси, вул. Пушкіна, буд. 76 та було повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання.
Контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" № 0034555-1308-2325 від 16.12.2021, відповідно до якої загальна сума податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб за позивачем станом на 15.12.2021 складала 37 343,36 грн. Вказана вимога була направлена на вищезазначену адресу відповідача. Конверт з даним вкладенням повернувся до відповідача за закінченням встановленого терміну зберігання.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості в сумі 37 343,36 грн, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.
Підпунктами 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п.16.3 ст. 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України, передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України, передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно із п. 59.4 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що контролюючим органом відповідно до ст. 59 ПК України, сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" № 0034555-1308-2325 від 16.12.2021 на суму 37 343,36 грн, яка згідно довідки форми 20 ПАТ "Укрпошта", що міститься на конверті зі штрих-кодовим ідентифікатором №1800304451203 повернута позивачу за закінченням встановленого терміну зберігання.
Разом з тим, на адресу відповідача контролюючим органом надсилалося податкове повідомлення-рішення № 9616872-2408-2325 від 22.06.2021, яке було повернуто адресату за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується довідкою форми 20 ПАТ "Укрпошта", що міститься на конверті зі штрих-кодовим ідентифікатором №1800304407620.
Згідно з п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
З матеріалів справи вбачається, що податкова вимога форми "Ф" № 0034555-1308-2325 від 16.12.2021 та податкове повідомленням-рішенням № 9616872-2408-2325 від 22.06.2021 надсилалися відповідачу рекомендованими листами з повідомленням та повернуті з незалежних від позивача підстав, а тому вважаються належним чином врученими.
Відповідно до розрахунку суми податкового боргу та інтегрованої картки платника податку за відповідачем рахується непогашений податковий борг у сумі 37 343,36 грн з орендної плати з фізичних осіб, що виник згідно податкового повідомлення-рішення № 9616872-2408-2325 від 22.06.2021 у сумі 38 908,94 грн з урахуванням переплати в сумі 1 565,58 грн.
Податковий борг відповідач добровільно не сплатила, доказів оскарження податкового повідомлення-рішення № 9616872-2408-2325 від 22.06.2021 до суду не надала.
Відтак, вказана заборгованість у сумі 37 343,36 грн підлягає стягненню в судовому порядку.
Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 ПК України.
Згідно із п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1. ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач на спростування наявності у нього податкового боргу у сумі 37 343,36 грн. з орендної плати з фізичних осіб належних та допустимих доказів не надала.
Наявність у відповідача податкового боргу у сумі 37 343,36 грн з орендної плати з фізичних осіб підтверджується розрахунком податкової заборгованості, інтегрованою карткою платника податків та податковим повідомленням-рішенням № 9616872-2408-2325 від 22.06.2021.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податкову заборгованість за період з 01.12.2021 по 31.12.2021 в сумі 37 343,36 (тридцять сім тисяч триста сорок три) гривні 36 копійок.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ