Справа № 456/3814/22
Провадження № 2/456/271/2023
24 січня 2023 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Гули Л. В. ,
з участю секретаря Петренко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Стислий виклад позицій сторін.
Позивачка ОСОБА_1 просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 01.06.2016 у Стрийському міському відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 120, поклавши судові витрати на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивачка покликалася на те, що спільне життя з відповідачем не склалося через систематичне вживання спиртного, викрики та погрози в присутності дитини, що в подальшому призвело до важких наслідків - хвороби дитини. В них різні погляди на життя. Шлюбні відносини між ними фактично припинені, як і ведення спільного господарства. Таким чином, вона не має наміру робити спроб для примирення, оскільки вони стали чужими людьми, яких ніщо не поєднує, вони не спілкуються, втратили взаєморозуміння, тому шлюб існує тільки формально. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам їхнього сина, тому звертається до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 08 листопада 2022 року головуючим суддею в справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 10/
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.11.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 28.11.2022. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 11/.
Розгляд справи по суті відбувся 24.01.2023 за участі відповідача ОСОБА_2 .
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності та просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти розірвання шлюбу не заперечив, не погодившись із підставами для розірвання шлюбу, викладеними позивачкою в позовній заяві.
Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 2 ст. 49, ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, заслухавши думку відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти, позов задовольнити з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що 01.06.2016 сторони уклали шлюб, який був зареєстрований у Стрийському міському відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 120 /а.с. 5/.
Сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25.11.2016 /а.с. 6/.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наміром позивачки припинити шлюбні відносини з відповідачем та наявності у сторін малолітньої дитини, що унеможливлює розірвання шлюбу безпосередньо в органі державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року в справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 51 Конституції України та ч. 1 статті 24 СК України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, судом встановлено, що розлад у сім'ї є стійким і тривалим, сторони спільного господарства не ведуть, подружніх стосунків не підтримують, проживають окремо один від одного протягом тривалого часу. Поновлювати шлюбні відносини позивачка категорично відмовляється, як і відповідач, оскільки просять строк для примирення не надавати.
Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.
Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви розлучення та з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд дійшов висновку, що розлад у сім'ї є стійким і тривалим, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б інтересам сторін та інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення, оскільки її повноцінний розвиток і виховання у сім'ї, де відсутнє взаєморозуміння, є неможливим, а тому позов підлягає до задоволення.
Щодо судових витрат.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Так, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір на користь позивачки в сумі 992,40 грн.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуального закону (постанова Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17).
Види судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації: гонорар адвоката за представництво в суді; послуги надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; витрати на збір доказів; вартість послуг помічника адвоката; витрати на прибуття до суду та очікування судового засідання; інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором (ст. 137 ЦПК України та ст. 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Разом з тим, порядок розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, врегульовано статтями 141, 142 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/дії/бездіяльність обох сторін.
За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Оглядом матеріалів справи встановлено, що позов про розірвання шлюбу підписано позивачкою особисто, що підтверджує її намір на розірвання шлюбу. До такого долучено рахунок-фактуру № 11.22/04 від 10.08.2022 про сплату ОСОБА_1 на користь адвоката Ощипок В.С. 2500 гривень за надання консультації та підготовку позовної заяви, проте договору про надання правової допомоги, який укладено між позивачкою та адвокатом Ощипок В.С., не долучено.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимога про стягнення витрат на правову допомогу є безпідставним, а тому задоволенню не підлягаю.
Керуючись ст. 110, 112 СК України, ст. 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 01.06.2016 у Стрийському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 120, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Стрийським МВ ГУДМС України у Львівській області 09.07.2016; РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; паспорт громадянина України НОМЕР_5 , виданий Стрийським РВ ГУМВС України у Львівській області 28.12.2009; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві грн 40 коп.) сплаченого судового збору.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 27.01.2023.
Суддя Л.В.Гула