Справа № 554/5615/22 Номер провадження 33/814/627/23Головуючий у 1-й інстанції Горбунова Я.М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП
27 січня 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Гречці Є.В., за участі адвоката Кулішова В.П.,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Кулішова Володимира Петровича на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2022 року, -
Постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 грн на користь держави.
Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 03.07.2022 року о 15 год. 30 хв. в м. Полтава по вул. Харківське шосе, 7, він керував транспортним засобом марки «RENAULT SYMBОLS», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, зі згоди водія, проводився у лікаря нарколога, що підтверджується висновком №302 від 03.07.2022 р. Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив захисник ОСОБА_1 - адвокат Кулішов Володимир Петрович подавши апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2022 року.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підтвердження своєї позиції апелянт посилається на те, що дана постанова винесена при неповному дослідженні всіх обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. При розгляді справи суд неповно з'ясував всі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставина, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване застосування стягнення.
Крім того, апелянт зазначає, що інспектор Абрамов В.С., який складав протокол, не зупиняв ОСОБА_1 , в матеріалах справи відсутнє підтвердження факту керування автомобілем RENAULT SYMBELS, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній факт порушення п.2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Скаржник також зазначає, що поліцейський в протоколі зазначив неіснуючий автомобіль, що не дає можливості чітко визначити чи керував автомобілем ОСОБА_1 а той час, і яким саме автомобілем, що виключає вину ОСОБА_1 . Так, інспектор поліції Абрамов В.С. зазначив, що ОСОБА_1 керував автомобілем RENAULT SYMBELS, але такого автомобіля з такою маркою не існує, оскільки ОСОБА_1 є власником автомобіля RENAULT SYMBOL, згідно з даними технічного паспорту.
Окрім цього, апелянт вважає, що протокол про адміністративне правопорушення №086087 серія ААД від 03.07.2022 року має також розбіжності у його написанні та наданих доказах.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено і підтверджується матеріалами справи у сукупності, що ОСОБА_1 03.07.2022 року о 15 год. 30 хв. в м. Полтава по вул. Харківське шосе, 7, керував транспортним засобом марки «RENAULT SYMBОLS», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, зі згоди водія, проводився у лікаря нарколога, що підтверджується висновком №302 від 03.07.2022 р.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що фактично дане адміністративне правопорушення встановлено протоколом серії ААД № 086087від 03.07.2022 року, висновком КП «Полтавський обласний центр залежностей» Полтавської обласної ради №302 від 03.07.2002 р. в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 03.07.2022 р., відеозаписами з диску.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 2.9а) ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як можна спостерігати із наявних матеріалів справи, водій ОСОБА_1 не виконав вимоги п.2.9а) ПДР України.
Доводи апелянта про те, що інспектор Абрамов В.С., який складав протокол, не зупиняв ОСОБА_1 , в матеріалах справи відсутнє підтвердження факту керування автомобілем RENAULT SYMBELS, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній факт порушення п.2.9 ПДР України, суд відхиляє з наступних підстав.
Із матеріалів вбачається, що 03.07.2022 року близько 15:30 год. біля перехрестя вулиць Європейської та Харківське шосе, на момент прибуття поліцейських, ОСОБА_1 перебував в своєму автомобілі, який стояв на узбіччі, а поруч були два чоловіка, які тримали ключі від автомобіля ОСОБА_1 . При цьому, із відеозапису чітко вбачається, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння: порушення мови, порушення координації рухів. Особи, що знаходилися біля ОСОБА_1 пояснили, що на перехресті вулиць Європейської та Харківське шосе водій автомобіля Renault Symbol НОМЕР_1 створив аварійну ситуацію, порушив правила ПДР, здійснив поворот не надавши перевагу руху та підрізав його авто Skoda Kodiaq НОМЕР_2 та інший автомобіль. Для запобігання іншим правопорушенням, вони зупинили водія ОСОБА_1 , забрали у нього ключі від автомобіля та викликали поліцію.
Крім того, із відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 сам стверджує, що поїхав помити батькову машину.
Доводи апелянта про те, що поліцейський в протоколі зазначив неіснуючий автомобіль, що не дає можливості чітко визначити чи керував автомобілем ОСОБА_1 а той час, і яким саме автомобілем, що виключає вину ОСОБА_1 , суд відхиляє з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 належить автомобіль Renault Symbol д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується копією технічного паспорта зазначеного автомобіля. Натомість, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №086087 від 03.07.2022 року зазначено, що громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом Renault Symbels. При цьому, як в зазначених матеріалах справи, так на відеозаписі, чітко видно, що державний номерний знак транспортного засобу - НОМЕР_1 , що не оспорюється апелянтом.
Суд, оцінюючи даний аргумент скаржника доходить висновку, що зазначений вище аргумент скаржника спростовується матеріалами справи у сукупності, відтак не може бути взятий до уваги.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У рішення ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76).
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Тому, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Кулішова Володимира Петровича задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кулішова Володимира Петровича - залишити без задоволення.
Постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин