Справа № 161/11631/22 Провадження №33/802/78/23 Головуючий у 1 інстанції:Кихтюк Р.М.
Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Борсук П. П.
25 січня 2023 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Борсук П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 листопада 2022 року,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.
Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 19.08.2022 року о 22:30 год. в м. Луцьку на вул. Володимирській, керував автомобілем «Jeep Cherokee», р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги, передбачені п.2.9.а ПДР України. При цьому, огляд на стан сп'яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер».
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що рішення судді є незаконним та ґрунтується на неповному дослідженні всіх обставин справи. Просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
Стверджує, що рішення суду було передчасним, оскільки про розгляд справи 28.11.2022 року апелянту було невідомо, так як повідомлення про судове засідання останній не отримував. Крім того, на визначену дату ОСОБА_1 прибути не міг, оскільки 05.11.2022 року був призваний у Збройні Сили України на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року та на той час проходив службу за межами м. Луцьк.
В апеляційній скарзі також ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.11.2022 року. Вказує, що постанову отримав поштовим зв'язком лише 28.12.2022 року, з цих підстав просить поновити строк на апеляційне оскарження даного рішення.
ОСОБА_1 25.01.2023 подав клопотання в якому він зазначив, що в судове засідання з'явитися немає можливості у зв'язку з необхідністю нести бойове чергування за межами м. Луцька, проте підтверджуючих відомостей не надав.
Враховуючи наведе та те, що в суді першої інстанції судові засідання неодноразово відкладалися за клопотаннями захисника, суд вважає така поведінка ОСОБА_1 може вказувати на недобросовісність користування належними йому процесуальними правами саме з метою уникнення адміністративної відповідальності шляхом затягування справи для спливу строків накладення стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Апеляційний суд проводить розгляд у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки установлено, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та дату судового розгляду, причина відкладення не підтвердженна документально.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення приходжу наступного висновку.
Перш за все, як убачається із змісту оскарженої постанови, судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відбувся 28.11.2022 року у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При апеляційному розгляді судом встановлено, що дійсно апелянт оскаржену постанову отримав лише 28.12.2022 року, на підтвердження цього до апеляційної скарги додано копію конверта, відправником якого є Луцький міськрайонний суд Волинської області, отримувачем - ОСОБА_1 , із номером штрих-кода 4302309482620 (а.с. 32).
З урахуванням вказаного та виходячи з принципу доступу до правосуддя, який випливає з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, строк на апеляційне оскарження постанови ОСОБА_1 слід поновити та прийняти до розгляду апеляційну скаргу.
Відповідно до приписів ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Вимоги ст.280 КУпАП регламентують, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду, вказані вимоги закону при винесенні постанови місцевим судом дотримані.
Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з диспозицією статті 130 КУпАП, відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.9.а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння регламентується ст.266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, стверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №073452 від 19 серпня 2022 року, в якому зазначені місце, час та обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення; результатом тесту приладу «Драгер» (результат - 2,18 проміле), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також відеозаписом з місця вчинення адміністративного правопорушення
Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності у суду немає об'єктивних сумнівів у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також слід зазначити, що апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо можливості розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки суддею місцевого суду вживалися усі необхідні та достатні заходи для забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Суд підтримує викладені в постанові мотиви з даного приводу та не вбачає порушення права на захист ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Варто зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
Проаналізувавши зібрані й досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.9.а) Правил дорожнього руху та вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
Нові докази, які спростовували б висновки суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції надані не були.
Враховуючи вищенаведене, постанова судді є законною та обґрунтованою, а підстав для скасування оскарженої судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294, 295 КУпАП, суд,
Поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 листопада 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 листопада 2022 року щодо останнього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Копію рішення у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої його винесено.
Суддя Волинського апеляційного суду П.П. Борсук