Справа № 461/6333/20
провадження 1-кп/462/130/23
30 січня 2023 року Залізничний районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання ОСОБА_5 про заміну захисника, призначеного Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області,
встановив:
У провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження № 12016140050004022 від 06.09.2016р. про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 звернувся із клопотанням про заміну йому захисника, призначеного Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області, оскільки призначена йому Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області захисник ОСОБА_4 не виконує належним чином свої посадові обов'язки.
Заслухавши думку учасників процесу, розглянувши клопотання, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ст. 54 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», заміна призначеного адвоката проводиться Центром шляхом прийняття відповідного рішення (яке видається у формі наказу).
Відповідно до положень ст. 24 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.
Адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі: 1) хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) неналежного виконання адвокатом своїх зобов'язань за умовами договору; 3) відмови адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від виконання доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з підстав, передбачених законом; 4) зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення; 5) припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги; 6) неналежного надання безоплатної вторинної правової допомоги працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 7) припинення трудового договору з працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 8) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю; 9) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу; 10) наявності інших підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оцінка якості, повноти та своєчасності надання БВПД здійснюється Комісіями з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини безоплатна юридична допомога, право на яку гарантує ст. 6 § 3 (c) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має бути "конкретною і дієвою". Саме по собі призначення захисника не свідчить про ефективність такої допомоги. Хоча поведінка захисника стосується в основному обвинуваченого і його адвоката, держава має втрутитися, коли неспроможність державного захисника стає очевидною.
В своїй ухвалі від 30.05.2018 року у справі № 676/7346/15-к ВС констатував, що хоча у КПК України не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 7 липня 1989 року, вказував на недопустимість зневілювання ключового принципу - верховенства права у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом.
Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_5 неодноразово призначався захисник через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області, у судовому засіданні обвинувачений не зміг обґрунтовано пояснити, в чому полягає невиконання захисником ОСОБА_4 своїх обов'язків, не встановлено очевидних обставин неспроможності державного захисника ОСОБА_4 у належному захисті обвинуваченого, як і не встановлено порушень вимог кримінального процесуального закону, який регулює право на захист, а навпаки відмова обвинуваченим від захисника за призначенням без обґрунтування своєї позиції або ж із повторенням одних і тих же підстав може свідчити про зловживання обвинуваченим своїми правами з метою затягування розгляду.
Вивчивши матеріали справи та клопотання, суд дійшов переконання, що в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 49, 53-54 КПК України, суд, -
У клопотанні обвинуваченого ОСОБА_5 про заміну захисника- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: