Справа № 462/7467/22
Іменем України
26 січня 2023 року м.Львів
Суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого на АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 , будучи батьком неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не сплачує аліментів на утримання дитини згідно судового наказу №2-н/311/39/2020 від 21.02.2020 року, виданого Васильківським районним судом Запорізької області, що призвело до виникнення заборгованості, а саме згідно розрахунку від 14.10.2022 року його заборгованість зі сплати аліментів за період з лютого 2022 року по жовтень 2022 року в сумі 99217, 91 грн., про що відносно нього 21.12.2022 року складено протокол №62688216 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.183-1 КУпАП.
В суд ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення поштової рекомендованої кореспонденції за вказаним у протоколі місцем його проживання. Присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, по даній справі не є обов'язковою, а тому справу слід розглядати без участі ОСОБА_1 , оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду і прийняття рішення по такій.
З огляду на наведене, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , оскільки він належно повідомлений про розгляд справи, а безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв?язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно з ст.251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст.183-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення №62688216 від 21.12.2022 року, викликом державного виконавця від 23.11.2022 року, розрахунком заборгованості від 14.10.2022 року, постановою про відкриття ВП №62688216 від 30.07.2020 року, заявою ОСОБА_3 від 22.07.2020 року, копією судового наказу №2-н/311/39/2020 від 21.02.2020 року.
Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП.
З врахуванням даних про особу правопорушника, у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт, оскільки в матеріалах справи відсутні дані, які унеможливлюють застосування до такого даний вид адміністративного стягнення.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.
Керуючись ст.40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати йому адміністративне стягнення у виді 120 (сто двадцяти) годин суспільно корисних робіт.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: (підпис)
З оригіналом згідно.
Суддя: С.Ю.Колодяжний