Іменем України
25 січня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1058/22
Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., за правилами загального позовного провадження розглянуто справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз",
вул. Заводська, 2, с. Путрівка, Фастівський район, Київська область, 08625;
електронна адреса: office@ats.in.ua; ІНФОРМАЦІЯ_1;
до відповідача: Фермерського господарства "Шугаївське",
пров. Лікарський, 7, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600;
електронна адреса: shugaevske@ukr.net;
предмет спору: про стягнення 5 127 994,38грн
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Кабанін С.О. - представник, витяг з ЄДРПОУ;
від відповідача: не прибув;
У судовому засіданні 25.01.2023, Господарським судом Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
28.11.2022, Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз" (надалі - ТОВ "Агротехсоюз") подано позов до Фермерського господарства "Шугаївське" (надалі - ФГ "Шугаївське") про стягнення 5127994,38грн, з них: 3700000,00грн основного боргу з повернення фінансової допомоги, наданої на підставі договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №09/07-2021 від 09.07.2021 (надалі - Договір); 101268,49грн 3% річних за період з 21.12.2021 по 18.11.2022, нарахованих на підставі п.4.2. Договору; 407304,11грн пені за період з 21.12.2021 по 18.06.2022, нарахованої на підставі п.4.3. Договору та 919421,78грн інфляційних нарахувань за період з січня по жовтень 2022 року, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов Договору в частині своєчасного повернення фінансової допомоги в узгоджені строки.
Ухвалою суду від 30.11.2022 дану позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження в справі №927/1058/22 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 21.12.2022 о 12:00; учасникам справи встановлено строки для подачі до суду заяв по суті заявлених вимог, зокрема відповідачу 15 календарних днів з моменту отримання ухвали, для подачі до суду, в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), мотивованого відзиву на позов.
Також відповідачу роз'яснено, що відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання ним відзиву в установлений строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ухвала суду від 30.11.2022 про відкриття провадження в даній справі одержана відповідачем 05.12.2022 за адресою його державної реєстрації згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1400055569470.
З урахуванням наведеного, строк на подання відповідачем відзиву на позов закінчився 20.12.2022, тобто зі спливом 15-тиденного строку з дня отримання ухвали суду від 30.11.2022.
Відповідач правом на подання мотивованих заперечень на позов, у порядку статей 165, 178 ГПК України не скористався, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслав.
21.12.2022, сторони в підготовче засідання не прибули, повноважних представників не направили (без пояснення причин); про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Суд, у порядку п.3 частини 2 статті 183 ГПК України, постановив відкласти підготовче засідання на 16.01.2023, про що сторони повідомлені відповідно до статей 120, 121 цього Кодексу.
16.01.2023, позивачем, через систему "Електронний суд", у порядку частини 2 статті 46 ГПК України, подано заяву від 13.01.2023 про зменшення позовних вимог, за якою сума основного боргу зменшена до 3250000грн оскільки, після відкриття провадження в справі, відповідачем у рахунок основного боргу перераховано кошти в сумі 450000грн, про що додав до заяви банківські виписки по рахункам, за якими в період з 26.12.2022 по 06.01.2023 відповідачем повернуто безвідсоткову фінансову допомогу за Договором №09/07-2021 на загальну суму 550000грн, зокрема: 26.12.2022 перераховано 150000,00грн; 29.12.2022 - 300000,00грн; 06.01.2023 - 100000,00грн.
16.01.2023, сторони повторно в підготовче засідання не прибули, повноважних представників не направили; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні матеріали справи.
16.01.2023, за результатами підготовчого засідання, суд постановив ухвалу про залишення без розгляду заяви ТОВ "Агротехсоюз" від 13.01.2023 про зменшення розміру позовних вимог (за відсутності доказів її направлення на адресу іншої сторони); закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.01.2023, в яке викликав повноважного представника позивача.
25.01.2023, у судове засідання прибув повноважний представник позивача; відповідач до суду не прибув, повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового розгляду спору повідомлений належним чином за адресою його державної реєстрації, про що свідчать наявні матеріали справи.
За висновком суду, неприбуття повідомленого відповідача в судові засідання 21.12.2022, 16.01.2023 та 25.01.2023 та неподання ним відзиву на позов не є перешкодою для вирішення спору по суті за наявними матеріалами справи, виходячи зі змісту п.2 частини 3 статті 202 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Судом розпочато розгляд справи по суті та заслухано повноважного представника позивача, який підтримав позов у частині вимог про стягнення 3150000грн основного боргу, 101268,49грн трьох відсотків річних, 407304,11грн пені та 919421,78грн інфляційних нарахувань. За поясненнями позивача, після відкриття провадження по справі, відповідачем частково повернуто поворотну фінансову допомогу в розмірі 550000грн, про що до суду подано належні докази.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд
09.07.2021, між ТОВ «Агротехсоюз» (Позикодавцем) та ФГ «Шугаївське» (Позичальником) укладено Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №09/07-2021 (далі - Договір), за умовами якого (пункти 1.1., 1.2.) Позикодавець надає Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а Позичальник, у свою чергу, зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором. Поворотна фінансова безвідсоткова допомога (надалі допомога) - сума грошових коштів у національній валюті України, передана платнику податку в користування відповідно до даного Договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
За умовами розділу 2 Договору, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі: 3700000,00грн (три мільйона сімсот тисяч гривень 00 коп) без ПДВ. Поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Перерахування грошових коштів здійснюється Позикодавцем на поточний рахунок Позичальника, та використовується ним відповідно до статутних цілей його діяльності.
Пунктом 3.1. передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню в строк наступними частинами:
- 1500000,00грн (один мільйон п'ятсот тисяч гривень 00 коп) без ПДВ Позичальник зобов'язується перерахувати на рахунок Продавця до 20 жовтня 2021 року включно.
- 2200000,00 (два мільйона двісті тисяч гривень 00 коп) без ПДВ Позичальник зобов'язується перерахувати на рахунок Продавця до 20 грудня 2021 року включно.
Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця (п. 3.2. Договору).
Сторони в п.8.1. погодили, що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань за Договором.
Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №09/07-2021 від 09.07.2021 складено за підписом повноважних осіб, зокрема, від ТОВ «Агротехсоюз» Дергалюк І.В. (директор) та від ФГ «Шугаївське» Шугай В.М. (директор), які до цього часу входять до складу повноважних підписантів юридичних осіб згідно з відомостями внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №09/07-2021 від 09.07.2021 засвідчений печатками юридичних осіб.
14.07.2021, на виконання умов Договору, платіжним дорученням №105, ТОВ «Агротехсоюз» на поточний рахунок ФГ «Шугаївське» UA383052990000026008046302392 (вказаний в Договорі "Реквізити та підписи сторін") перераховано кошти в сумі 3700000,00грн (три мільйони сімсот тисяч гривень 00коп), з призначенням платежу: "надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за договором 09/07-2021 від 09.07.21 без ПДВ".
Факт отримання 14.07.2021 коштів у сумі 3700000,00грн (три мільйони сімсот тисяч гривень 00коп) у формі поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за вказаним платіжним документом, відповідачем не спростовано.
Після настання обумовленого Договором строку повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (п.3.1. Договору), позивач, з метою досудового врегулювання спору, звернувся до відповідача з вимогою №099 від 10.08.2022 щодо повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за договором №09/07-2021, що отримана відповідачем 20.08.2022 засобами поштового зв'язку (номер відправлення: 0862300448080), та залишена останнім без виконання.
Позов обґрунтовано приписами статей 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України.
Зобов'язальні відносини сторін підпадають під дію положень глави 71 ЦК України, що виникли з моменту отримання відповідачем позики (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги) в сумі 3700000,00грн за платіжним документом (наявний в матеріалах справи).
За визначенням, наведеним в абзаці 8 п.14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій в вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Тобто, виходячи з правового характеру, договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги є договором позики.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає в власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Тобто даний вид правочину підпадає під поняття "реального договору", що є укладеним з моменту вчинення сторонами певних дій, зокрема, передачі позикодавцем позичальнику грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а в випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 3 вказаної статті встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За статтею 610 ЦК України порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Виходячи з умов пункту 3.1. Договору граничний строк з повернення відповідачем поворотної фінансової допомоги в сумі 3700000,00грн настав 20.12.2021 (грошове зобов'язання прострочено з 21.12.2021).
Відповідач порушив договірні зобов'язання та в погоджений сторонами строк кошти в сумі 3700000,00грн позивачу не повернув.
Як вбачається з матеріалів справи, після відкриття провадження в справі (30.11.2022), відповідачем повернуто позивачу безвідсоткову фінансову допомогу за Договором №09/07-2021 на загальну суму 550000,00грн, зокрема: 26.12.2022 перераховано 150000,00грн; 29.12.2022 - 300000,00грн; 06.01.2023 - 100000,00грн (про що до матеріалів справи додано виписки по рахунку ТОВ «Агротехсоюз»), що підтверджено повноважним представником позивача в судовому засіданні 25.01.2023.
З урахуванням наведених обставин, провадження в справі підлягає закриттю в частині стягнення основного боргу в сумі 550000,00грн за відсутністю предмету спору.
Таким чином, на момент винесення рішення в даній справі, за відповідачем обліковується заборгованість з повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги в сумі 3150000,00грн.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, в вигляді неустойки.
За частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За визначенням статей 549, 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності в кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сторони, згідно з умовами пунктів 4.2., 4.3. Договору погодили, що за порушення строків повернення фінансової допомоги визначених у п.3.1. Договору, Позичальник сплачує на користь Позикодавця 3% річних від простроченої до повернення суми. Також Позичальник несе відповідальність за прострочення оплати частин платежів у строки, що визначені у п.3.1 цього Договору, за що сплачує Позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несвоєчасно оплаченої чи несплаченої суми за кожен день прострочення.
Позивач, керуючись умовами пунктів 4.2., 4.3. Договору та приписами частини 2 статті 625 ЦК України, з огляду на порушення відповідачем грошового зобов'язання щодо своєчасного повернення суми позики заявив до стягнення з відповідача: 101268,49грн 3% річних за період з 21.12.2021 по 18.11.2022; 407304,11грн пені за період з 21.12.2021 по 18.06.2022; 919421,78грн інфляційних нарахувань за період з січня по жовтень 2022 року.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем грошових зобов'язань за Договором, суд, керуючись наведеними нормами, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення нарахувань, дійшов висновку про задоволення позову в частині вимог про стягнення 3% річних у сумі 101268,49грн, пені в сумі 407304,11грн та інфляційних втрат у сумі 919421,78грн за заявлені періоди.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Обов'язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.
За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
Враховуючи, що відповідач, у порушення статей 525, 526, 1049 ЦК України та статті 193 ГК України не виконав зобов'язання з повернення позивачу в установлений Договором строк суми поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, перерахованої йому за наявним в матеріалах справи платіжним дорученням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині основного боргу в сумі 3150000,00грн, в частині 101268,49грн 3% річних, 407304,11грн пені та 919421,78грн інфляційних нарахувань за заявлені періоди.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами (п.5 частини 1 статті 237 ГПК України).
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Таким чином, за рахунок відповідача позивачу має бути відшкодовано судові витрати по сплаті судового збору в сумі 68669,92грн, пропорційно задоволеним вимогам. В іншій частині судовий збір у сумі 8250грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, на підставі його письмової заяви, поданої відповідно до приписів п.5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, частиною 2 статті 178, статтями 202, 233, 236, 238, 239, 241 ГПК України, господарський суд
1. Закрити провадження в справі №927/1058/22 в частині стягнення основного боргу в сумі 550000,00грн.
2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз" (вул. Заводська, 2, с. Путрівка, Фастівський район, Київська область, 08625, код ЄДРПОУ 24918458) до Фермерського господарства "Шугаївське" (пров. Лікарський, 7, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 42471191), задовольнити.
3. Стягнути з Фермерського господарства "Шугаївське" (пров. Лікарський, 7, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 42471191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз" (вул. Заводська, 2, с. Путрівка, Фастівський район, Київська область, 08625, код ЄДРПОУ 24918458) 3150000,00грн основного боргу, 101268,49грн 3% річних, 407304,11грн пені, 919421,78грн інфляційних втрат та 68669,92грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 30.01.2023.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя А.В. Романенко