Іменем України
25 січня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1061/22
Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., за правилами спрощеного позовного провадження, в відкритому судовому засіданні розглянуто справу
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк",
юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001;
адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094;
e-mail: 14360570@mail.gov.ua;
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Натуральні аграрні технології", вул. 1-го Травня, буд. 21, с. Данилівка, Менський район, Чернігівська область, 15642;
до відповідача 2: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;
предмет спору: про стягнення 242131,57грн
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Рожко С.М. - адвокат, довіреність №7770-К-Н-О від 07.09.2021;
від відповідача 1: не прибув;
від відповідача 2: не прибув.
У судовому засіданні 25.01.2023, Господарським судом Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
28.11.2022, Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - АТ КБ "Приватбанк") подано позов до відповідачів 1 та 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Натуральні аграрні технології" (надалі - ТОВ "Агрофірма "Натуральні аграрні технології") та фізичної особи ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) про стягнення 242131,57грн, з них: 239999,97грн заборгованості за кредитом та 2131,60грн комісії за користування кредитом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення ТОВ "Агрофірма "Натуральні аграрні технології" зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 10.02.2017, укладеного шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку та приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів Банку (що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua). Виконання ТОВ "Агрофірма "Натуральні аграрні технології" зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 10.02.2017, забезпечено шляхом укладення Банком з ОСОБА_1 договору поруки від 06.11.2018 №Р1541499924528651953.
Ухвалою суду від 12.12.2022 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання по розгляду спору по суті призначено на 11.01.2023, в яке викликано повноважного представника позивача; сторонам установлено строки для подачі письмових заяв по суті спору, зокрема відповідачам 1 та 2 - 15 календарних днів з дня отримання ухвали, для подачі до суду мотивованого відзиву на позов, у порядку статей 165, 178, 251 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).
Ухвала суду про відкриття провадження в справі направлена відповідачу 1 - ТОВ «Агрофірма «Натуральні аграрні технології», за адресою його державної реєстрації згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг з якого залучено до матеріалів справи), а саме: вул. 1 Травня, буд. 21, с. Данилівка, Менський район, Чернігівська область, 15642, за даними офіційного сайту АТ «Укрпошта» «Відстеження трекінгу» (номер поштового відправлення: 1400055337189), адресату не вручена та підлягає поверненню за зворотною адресою.
За п.5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Факт неотримання поштової кореспонденції за офіційною адресою реєстрації сторони не може вважатися поважною причиною невиконання стороною вимог ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка в належному порядку зареєстрована за такою адресою.
З урахуванням наведеного відповідач 1 - ТОВ «Агрофірма «Натуральні аграрні технології» вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження в справі №927/1061/22.
Ухвала суду про відкриття провадження в справі направлена відповідачу 2 - ОСОБА_1 за адресою реєстрації його місця проживання згідно з інформацією наданою Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради (лист від 05.12.2022 №09-05/2331), а саме: вул. Саксаганського, 3, м. Чернігів, 14010, за даними офіційного сайту АТ «Укрпошта» «Відстеження трекінгу» (номер поштового відправлення: 1400055337227), вручена - 19.12.2022.
Відповідачі 1 та 2 в установлений судом строк не скористались правом на подачу мотивованого відзиву на позов, проти заявлених вимог не заперечили.
За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
11.01.2023, у судове засідання прибув повноважний представник позивача; відповідачі 1 та 2 до суду не прибули, повноважних представників не направили, про дату, час та місце судового розгляду спору повідомлені засобами поштового зв'язку за адресою державної реєстрації відповідача 1 та адресою реєстрації місця проживання відповідача 2.
Судом розпочато розгляд справи по суті та заслухано повноважного представника позивача, який підтримав позов у повному обсязі.
Керуючись частиною 1 статті 216 ГПК України, суд відклав судове засідання по розгляду спору по суті на 25.01.2023, про що відповідачі 1 та 2 повідомленні в порядку статей 120, 121 ГПК України.
25.01.2023, у судове засідання прибув повноважний представник позивача; відповідачі 1 та 2 до суду повторно не прибули, повноважних представників на направили, про дату, час та місце судового розгляду спору повідомлені засобами поштового зв'язку за адресою державної реєстрації відповідача 1 та адресою реєстрації місця проживання відповідача 2, про що свідчать наявні матеріали справи.
Частиною 1 статті 202 ГПК України встановлено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За п.2 частини 3 цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, в разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
За приписами статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За статтею 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.
Враховуючи, що відповідачі 1 та 2 неодноразово належним чином повідомлялись про дату, час та місце слухання справи, однак явку повноважних представників до суду не забезпечили, виходячи з положень частини 2 статті 178 та п.2 частини 3 статті 202 ГПК України суд вважає, що неприбуття їх представників у судові засідання 11.01.2023 та 25.01.2023, неподання ними відзиву на позов, не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами.
25.01.2023, суд продовжив розгляд справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд
Акціонерному товариству Комерційному банку «Приватбанк», унесеному до державного реєстру банків 19.03.1992 за №92, Національним банком України видано банківську ліцензію №22 від 05.10.2011 про право надання банківських послуг, визначених частиною 3 статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Відповідно до абзацу 5 п.1 Статуту Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», погодженого Національним банком України 06.09.2019, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 594 (в редакції постанови КМУ від 14.08.2019 № 712), за рішенням Єдиного акціонера Банку від 21.05.2018 №519, змінено тип банку на приватне та змінено найменування банку на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (надалі - АТ КБ «Приватбанк»).
Згідно з п.2 Статуту АТ КБ «Приватбанк» Банк є правонаступником всіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», яке було правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», яке було правонаступником всіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Приватбанк».
10.02.2017, Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Натуральні аграрні технології», підписано заяву про відкриття рахунку та анкету про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг (далі - Заява), на підставі яких Банком відкрито Товариству поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Як вбачається зі змісту Заяви, відповідач 1, підписавши анкету, погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг (розміщеного на сайті Банку www.pb.ua) (витяг з якого додано до матеріалів справи), Тарифами Банку, що разом з анкетою становлять договір банківського обслуговування.
02.04.2021, відповідач 1, шляхом накладення електронного підпису, прийняв пропозицію Банку щодо отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» та «Гарантовані платежі», шляхом установлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_2 , на наступних умовах: мета кредиту - поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта; вид кредиту - овердрафт; мінімальний розмір ліміту - 10000грн; максимальний розмір ліміту - 2000000грн; розмір відсоткової ставки - 16,5% річних, пільговий період - 30/270 днів, без обнулення відповідно до пунктів 3.2.1.4.1. та 3.2.1.4.3.; термін користування - 12 місяців.
Підписанням цієї Заявки відповідач 1, на підставі статті 634 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), у повному обсязі приєднався до розділу « 1.1. Загальні положення» та підрозділу « 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «Приватбанк» у мережі інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), та цією Заявою становлять кредитний договір між Банком та відповідачем 1.
Підписанням цієї Заяви відповідач 1 висловив пряму та безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок», розмір якого може бути змінено Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, зокрема в разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.
Укладання даного кредитного договору здійснювалось в порядку, визначеному розділом 1.1. Загальні положення та підрозділом 3.2.1. Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк", з умовами яких, у редакції чинній на дату її підписання, а також Тарифами Банку, Клієнт ознайомлений в Заявці на отримання послуг, що також розміщені на офіційному сайті Банку за адресою https://pb.ua.
За умовами пунктів 3.2.1.1.1. - 3.2.1.1.3., 3.2.1.1.5., 3.2.1.1.7., 3.2.1.1.8. Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язався надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом установлення кредитного ліміту на поточний рахунок Клієнта (надалі - кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг, у обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати комісії, процентів, в обумовлені цим Договором терміни.
Розмір кредиту, що може бути наданий Клієнту, складає від 10000грн до 2000000грн.
Банк здійснює обслуговування ліміту кредиту, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку.
Ліміт установлюється Банком на кожний операційний день. Розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів НБУ.
При цьому, в випадку зниження Банком ліміту в порядку, передбаченому цими Умовами, Клієнт зобов'язується здійснити погашення кредиту в порядку, передбаченому пунктами 3.2.1.4.1. - 3.2.1.4.15. цього Договору.
Сторони узгодили, що для повідомлення Клієнта про розмір ліміту, його зміну та узгодження інших змін до цього Договору, Банк, на свій вибір, повідомляє Клієнта шляхом: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, системи «Приват24 для бізнесу», SMS-повідомлення або інші засоби).
Проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту приєднання Клієнта до Договору. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених цим Договором, за відсутності заперечень Клієнта, проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком та той самий строк у порядку п.3.2.1.6.1. Договору, що передбачає його автоматичну пролонгацію, за умови своєчасного та повного виконання Клієнтом умов Договору.
За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 та частини 1 статті 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За частиною 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За висновком суду, укладений між сторонами кредитний договір за своєю правовою природою є договором приєднання, що складається з перерахованих Заяви на відкриття рахунку, Заяви на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» та Умов і Правил надання банківських послуг; на правовідносини сторін, що виникають в ході виконання даного правочину, поширюється дія §1 та §2 глави 71 ЦК України.
За частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статей 1048, 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами в строк та в порядку, що встановлені договором.
Частинами 2 та 3 статті 193 ГК України унормовано, що кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За частиною 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 05.04.2021 по 06.10.2021, на поточний рахунок ТОВ «Агрофірма «Натуральні аграрні технології» №26008046301296, вказаний у Заявці на отримання послуг, установлено кредитний ліміт у розмірі 240000грн, про що свідчить довідка Банку від 03.11.2022 №70213СNFIS003 та банківські виписки по рахунках відповідача 1.
Сторони в п. 3.2.1.4.3. Договору погодили, що сума заборгованості по кредиту, отриманого Клієнтом аграрного сектора економіки, підлягає погашенню Клієнтом у строк не пізніше 270 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта.
По закінченню пільгового періоду кредитування, 13.02.2022, залишок коштів по рахунку № НОМЕР_3 в сумі 239999,97грн обліковується Банком як прострочений.
За частинами 1 та 3 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За умовами п.3.2.1.2.2.3. Договору Клієнт зобов'язаний повернути Банку кредит у строки, встановлені пунктами 3.2.1.6.1., 3.2.1.2.3.9, 3.2.1.4.3. цього Договору.
За умовами п.3.2.1.6.1. строк користування кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією, за відсутності заперечень Клієнта.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 1 всупереч вимогам чинного законодавства та умовам кредитного договору, свої зобов'язання належним чином не виконував, по закінченню пільгового періоду, кредит у сумі 239999,97грн Банку не повернув.
Належні докази на підтвердження погашення перед Банком простроченого кредиту, відповідач 1 на момент ухвалення судового рішення, до суду не надав.
02.09.2022, Банк, у досудовому порядку, звертався, зокрема до позичальника з претензійною вимогою щодо погашення простроченої заборгованості за кредитним договором, що залишена останнім без виконання.
З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем на підставі належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76-77 ГПК України, доведено наявність у відповідача 1 - ТОВ «Агрофірма «Натуральні аграрні технології» простроченої заборгованості за кредитним договором у сумі 239999,97грн, строк щодо повернення якої настав, що є підставою для задоволення позову в цій частині вимог.
Також, у межах цього позову, Банком заявлено до стягнення з відповідача 1 комісію за користування кредитом у сумі 2131,60грн, що розрахована за зниженою ставкою в розмірі 0,3% від суми максимального сальдо кредиту за період з серпня по жовтень 2022 року.
За умовами п.3.2.1.2.2.2. Договору Клієнт зобов'язаний сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку.
Сторони в пунктах 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.3., 3.2.1.4.4. погодили, що за управління фінансовим інструментом Клієнт сплачує Банку комісію, розмір якої визначено Тарифами Банку, яка розраховується на суму максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Клієнта за звітний місяць. Комісія за управління фінансовим інструментом нараховується щомісячно та сплачується Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо.
Згідно з Тарифами Банку, до яких приєднався відповідач 1 у Заявці на отримання послуг, комісія за користування кредитним лімітом (сплачується щомісячно 1-го числа) від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня в будь-який з днів за попередній місяць, складає 0,5%.
Сума заборгованості по кредиту, нараховані проценти та комісія, непогашені в строки, встановлені в пунктах 3.2.1.4.1. - 3.2.1.4.3. цього Договору, з наступного дня вважаються простроченими.
Суд, виходячи з наведених умов, перевіривши розрахунок Банку, дійшов висновку про задоволення позову в частині вимог до відповідача 1 про стягнення комісії за користування кредитом у сумі 2131,60грн, нарахованої за зниженою ставкою, в період з серпня по жовтень 2022 року, виходячи з суми максимального дебетового сальдо, що обліковувалось на рахунку позичальника як прострочена.
Щодо вимог до відповідача 2, як поручителя за кредитним договором.
Виконання зобов'язань позичальника, ТОВ «Агрофірма «Натуральні аграрні технології», перед Банком, забезпечено договором поруки №Р1541499924528651953 від 06.11.2018.
06.11.2018, між ОСОБА_1 (надалі - Поручитель) та АТ КБ «Приватбанк» (надалі - Кредитор) укладено договір поруки №Р1541499924528651953, предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за ТОВ «Агрофірма «Натуральні аграрні технології» (надалі - Боржник), зобов'язань за договорами приєднання:
до розділу 3.2.1. «Кредитний ліміт» Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку в мережі Інтернет за адресою: https://pb.ua/terms, далі Угода 1, по сплаті:
а) процентної ставки за користування кредитом,
- за період користування кредитом згідно з п. 3.2.1.4.2.2 Угоди 1 - 21 % (двадцять один) річних для договорів забезпечених порукою, 34% (тридцять чотири) річних для договорів незабезпечених порукою;
- за період користування кредитом згідно з п. 3.2.1.4.2.3 Угоди 1 - 42% (сорок два) річних для договорів забезпечених порукою, 68% (шістдесят вісім) річних для договорів незабезпечених порукою;
б) комісійної винагороди згідно з п. 3.2.1.4.15 Угоди 1 в розмірі 3 % від суми перерахувань;
в) винагороди за використання ліміту відповідно до 3.2.1.4.11. Угоди 1 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць;
г) кредиту в розмірі 110000грн.
та до розділу 3.2.2 «Кредит за послугою «Гарантовані платежі» Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку в мережі Інтернет за адресою: https://pb.ua/terms, далі Угода 2, по сплаті:
а) процентної ставки за користування кредитом за період користування кредитом згідно з п. 3.2.2.2 Угоди 2 - 24 % річних;
б) винагород, штрафів, пені та інші платежі, відшкодувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені в Угоді 2;
в) кредиту в розмірі 110000,00грн.
Якщо під час виконання Угоди 1 та Угоди 2 зобов'язання Боржника, що забезпечені цим Договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладенні цього Договору, дає свою згоду на збільшення зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2 (у тому числі щодо збільшення розміру кредиту, процентної ставки, комісійної винагороди та інших зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2), в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження, повідомлення Поручителя та укладення окремої угоди про такі збільшення з Поручителем не потрібні.
Відповідно до п.1.2. Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно з цим пунктом Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
За п.1.5 Договору поруки, в випадку невиконання Боржником зобов'язань за Угодою 1 і/або Угодою 2, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
Згідно з п.4.1. Договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Боржником та/або Поручителем всіх зобов'язань за Угодою 1 і/або Угодою 2 цей Договір припиняє свою дію.
Виходячи з умов Договору поруки, позивач просить стягнути солідарно з відповідача 2 - ОСОБА_1 , як Поручителя за виконання зобов'язань ТОВ «Агрофірма «Натуральні аграрні технології» за Кредитним договором, заборгованість зі сплати кредиту в сумі 239999,97грн та заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 2131,60грн.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема порукою.
За статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання. Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким установлено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Договір поруки забезпечує тільки дійсне зобов'язання (стаття 548 ЦК України).
Таким чином, на момент укладення договору поруки має існувати основне зобов'язання, оскільки не може забезпечуватись зобов'язання, якого ще не існує.
Відповідно до статті 554 ЦК України, в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Виходячи зі змісту частини 1 та частини 2 статті 553 ЦК України обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Відповідно до статті 559 ЦК України зміна обсягу зобов'язань боржника може бути підставою для припинення поруки. Частиною 1 цієї статті (у редакції, чинній на момент укладання договору поруки) передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Виходячи з умов Договору поруки, укладеного 06.11.2018, між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , його предметом є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Боржником - ТОВ «Агрофірма «Натуральні аграрні технології», зокрема зобов'язань за договором приєднання до розділу 3.2.1. «Кредитний ліміт» Умов та Правил надання банківських послуг, по сплаті: процентної ставки за користування кредитом, за погодженою Поручителем ставкою; комісійної винагороди, в погодженому з Поручителем розмірі; винагороди за використання Ліміту, в погодженому з Поручителем розмірі; кредиту в розмірі 110000грн.
При цьому, сторонами погоджено, якщо під час виконання зобов'язання Боржника, що забезпечені цим Договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладенні цього Договору, дає свою згоду на збільшення зобов'язань, в тому числі щодо збільшення розміру кредиту, процентної ставки, комісійної винагороди та інших зобов'язань, у розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження, повідомлення Поручителя та укладення окремої угоди про такі збільшення з Поручителем не потрібні.
За п.1.2. Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань у тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Відповідно до п.4.2. Договору поруки зміни та доповнення до цього Договору вносяться тільки за згодою сторін, у письмовому вигляді, шляхом укладення відповідного договору про внесення змін.
За загальним правилом, установленим частиною 1 статті 651 ЦК України, зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.
Особливістю одностороннього правочину є те, що такий правочин як юридичний факт здійснюється за волевиявленням однієї особи, однак може спричиняти відповідні правові наслідки (породжувати обов'язки) для інших осіб, коли це випливає зі спеціальних положень законодавства.
Відповідно до частини 3 статті 202 ЦК України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише в випадках, установлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Настання правових наслідків, зумовлених вчиненням особою одностороннього правочину, для інших осіб пов'язане з дотриманням вимог щодо вчинення його в відповідній формі, обумовленій законом, та його реалізацією шляхом доведення цього правочину до відома зацікавлених осіб.
Положення частини 1 статті 559 ЦК України передбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов'язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг основного зобов'язання боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя.
У постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №910/7389/17, від 29.05.2019 у справі №910/11429/18 зазначено, що згода поручителя на збільшення обсягу своєї відповідальності має бути очевидною і наданою в спосіб, передбачений договором поруки. Випадкова поінформованість поручителя про внесення змін до основного зобов'язання і навіть відсутність з його боку заперечень про збільшення обсягу його відповідальності не може розглядатись як надання ним згоди на такі зміни.
Умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов'язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини 3 статті 202 ЦК України, та, відповідно, від необхідності узгодження в належній формі з поручителем змін до основного зобов'язання, вчинених в односторонньому порядку.
Наведений правовий висновок щодо застосування положень частини 1 статті 559 ЦК України (в відповідній редакції) викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №910/13109/18 (п.6.27.), що є подібною до даної, та є обов'язковим для врахування судом першої інстанції в силу частини 4 статті 236 ГПК України.
Судом з'ясовано, що при укладенні договору поруки №Р1541499924528651953 від 06.11.2018, Банком установлено кредитний ліміт у сумі 110000грн, що з огляду на послідуючі зміни, внесені Банком, збільшено до 240000грн. У той час як матеріали даної справи не містять будь-яких доказів на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 , як поручителя за виконання основного зобов'язання, про зміну кредитного ліміту і, як наслідок, зміну розміру його відповідальності перед кредитором, за невиконання боржником основного зобов'язання.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що поручитель обізнаний та надав письмову згоду на збільшення розміру основного зобов'язання та відповідно обсягу його відповідальності, суд дійшов висновку, що в силу частини 1 статті 559 ЦК України (в редакції станом на 06.11.2018), порука за договором №Р1541499924528651953 - припинена.
Аналогічного висновку щодо застосування положень частини 1 статті 559 ЦК України (у відповідній редакції) дійшов Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 26.12.2018 у справі №569/8360/16-ц, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №910/13109/18, Верховний Суд у постанові від 24.12.2020 у справі № 924/175/20.
З огляду на встановлені обставини, судом відмовлено в задоволенні позову до відповідача 2 - ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).
За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач 1 - ТОВ «Агрофірма «Натуральні аграрні технології» правомірність вимог позивача в частині вимог про стягнення простроченої заборгованості за кредитом не спростував; доказів належного виконання зобов'язань перед позивачем щодо своєчасного погашення простроченого кредиту та сплати комісії за його обслуговування до суду не надав.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем 1 грошових зобов'язань по своєчасному поверненню кредиту та сплати комісії щодо його обслуговування, суд, дослідивши матеріали справи, керуючись приписами статті 1049 ЦК України та пунктами 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.6.1., 3.2.1.4.3. розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та Правил банківського обслуговування, дійшов висновку про наявність в Банку права на стягнення простроченого кредиту в сумі 239999,97грн та комісії в сумі 2131,60грн.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
За статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Таким чином, з огляду на те, що позов підлягає задоволенню, за рахунок відповідача 1 позивачу мають бути відшкодовані судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3631,97грн.
Керуючись статтями 42, 46, 47, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, частиною 2 статті 178, статтями, 202, 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Натуральні аграрні технології" (вул. 1-го Травня, буд. 21, с. Данилівка, Менський район, Чернігівська область, 15642, код ЄДРПОУ 38948511) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення 242131,57грн, задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Натуральні аграрні технології" (вул. 1-го Травня, буд. 21, с. Данилівка, Менський район, Чернігівська область, 15642, код ЄДРПОУ 38948511) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) 239999,97грн заборгованості за кредитом, 2131,60грн заборгованості по комісії за користування кредитом та 3631,97грн судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2023.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя А.В. Романенко