про розгляд вимог кредитора
12 січня 2023 року Справа № 915/1779/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Табачної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з грошовими вимогами в сумі 1346403,61 грн у справі про банкрутство боржника: Сторчак Алли Віталіївни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
керуючий реструктуризацією: арбітражний керуючий Герман Оксана Степанівна (свідоцтво № 1877 від 12.12.2018 року, 54001, м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 1; адреса ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 )
Представники учасників справи в судове засідання не з'явилися
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2022 відкрито провадження у справі № 915/1779/21 про неплатоспроможність боржника - Сторчак Алли Віталіївни (далі - Сторчак А.В. ), цією ж ухвалою, зокрема, введено процедуру реструктуризації боргів Сторчак А.В. , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Герман О.С.
На вебсайті Вищого господарського суду України 18.02.2022 оприлюднено оголошення № 68495 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність для заявлення кредиторами грошових вимог до боржника.
06.12.2022 на адресу Господарського суду Миколаївської області від ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) надійшла заява про визнання кредиторських вимог №б/н від 29.10.2022 (вх. № 6093/22), у якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до боржника в сумі 1346403,61 грн, з яких: 1200816,17 грн - заборгованість за рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.12.2017 у справі № 490/6899/17 та 145587,44 грн - 3% річних. Крім того, заявник просить відстрочити сплату судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог.
Ухвалою суду від 08.12.2022 відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, повідомлено заявника про недоліки заяви про визнання грошових вимог та встановлено заявнику 10-денний строк з дня отримання даної ухвали суду для усунення недоліків заяви шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
22.12.2022 на адресу господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків № б/н від 15.12.2022 (вх. № 6648/22).
Ухвалою суду від 02.01.2023 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 , розгляд якої призначено на 12.01.2023 об 11:45.
12.01.2023 від керуючого реструктуризацією боржника на електронну адресу суду надійшов звіт про результати розгляду грошових вимог керуючим реструктуризацією № 02-01/595 від 11.01.2022 (вх. № 375/23), до якого додано відзив на заяву ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог № 02-01/592 від 05.01.2022. У зазначеному відзиві керуючим реструктуризацією визнано грошові вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі на загальну суму 1351365,61 грн, з яких: 1200816,17 грн (основне зобов'язання), 145587,44 грн нараховані 3% річних (2 черга реєстру кредиторів) та 4962,00 грн сплачений судовий збір (позачергово).
Ухвалою суду від 10.01.2023 задоволено клопотання керуючого реструктуризацією та постановлено проводити попереднє засідання суду у даній справі призначене на 12.01.2023 об 11:45 за участю керуючого реструктуризацією Герман О.С. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
12.01.2023 від керуючого реструктуризацією боржника на електронну адресу суду надійшло клопотання № 02-01/596 від 12.01.2022 (вх. № 376/23), в якому арбітражний керуючий повідомляє, що у зв'язку з аварійним відключенням електроенергії не має можливості взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та просить провести судове засідання за його відсутності.
Щодо клопотання № 02-01/596 від 12.01.2022, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Подане клопотання про проведення судового засідання у справі без участі керуючого реструктуризацією боржника судом розглянуто та задоволено.
У судове засідання представники учасників справи не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України та ч. 7 ст. 240 ГПК України складено та підписано вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши матеріали справи, заяву ОСОБА_1 з доданими до неї додатками, суд встановив наступне.
15.01.2014 між ОСОБА_1 (позикодавець) з одного боку, і Фізичною особою-підприємцем Мунтяном Костянтином Леонідовичем (позичальник) ідентифікаційний код НОМЕР_3 , з іншого боку, був укладений договір позики.
Згідно п. 1.1 даного договору позикодавець передає позичальникові безпроцентну позику в сумі 50000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути зазначену суму позики в обумовлений строк, а саме в строк до 15.01.2017 по курсу НБУ, який буде діяти на день фактичної оплати заборгованості.
15.01.2014 для забезпечення виконання зобов'язання за договором позики, між позикодавцем та Фізичною особою-підприємцем Сторчак Аллою Віталіївною укладено договір поруки, за умовами якого ФОП Сторчак А.В. (поручитель) поручилася перед ОСОБА_1 (кредитор) за виконання ФОП Мунтяном К.Л. (боржник) свого обов'язку за договором позики від 15.01.2014.
Пунктом 2 договору поруки визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.12.2017 у справі №490/6899/17 задоволено позов ОСОБА_1 , стягнуто в солідарному порядку з ФОП Мунтяна К.Л., ФОП Сторчак А.В. на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 15.01.2014 у сумі 50000,00 дол. США, що еквівалентно станом на 23.06.2017 року 1301284,75 грн., та стягнуто з кожного на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі по 4000,00 грн.
Вказане рішення Центрального районного суду м. Миколаєва виконано частково в сумі 100468,58 грн., що підтверджується копією постанови Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Д.О. про відкриття виконавчого провадження від 14.12.2021 ВП № 67899123 та скріншотом з банківського додатку заявника про надходження грошових коштів 20.12.2021.
Таким чином, залишок не стягнутої суми за рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 06.12.2017 у справі № 490/6899/17 становить 1200816,17 грн (1301284,75 - 100468,58).
Крім того, заявник нараховує боржнику 3% річних на суму 145587,44 грн за період з 01.02.2018 по 17.02.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Книга третя КУзПБ містить положення щодо банкрутства юридичних осіб; книга четверта - положення щодо відновлення платоспроможності фізичної особи.
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною 1 ст. 122 КУзПБ передбачено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Грошове зобов'язання згідно абз. 4 ч. 1 ст. 1 КУзПБ - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення. в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Так, у частині 5 ст. 11 ЦК України визначено, що у випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною 2 статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки с способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верхового Суду від 20.04.2021 у справі № 910/7252/17.
Згідно ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Виходячи з вимог положень КУзПБ у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір.
Частиною 4 ст. 133 КУзПБ передбачено, що вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий заявником, суд дійшов висновку, що заявником не було враховано кількість днів у 2020 році в частині нарахування 3% річних, так як замість 366 днів в розрахунку зазначено 365 днів.
Судом здійснено перерахунок розміру 3% річних за допомогою програми "ІpLex" за період заявлений заявником та встановлено, що обґрунтованою сумою 3% річних є 145775,81 грн, проте суд не виходячи за межі заяви кредитора задовольняє досліджувані вимоги у межах заявленої суми - 145587,44 грн.
Боржник заперечень проти заявлених грошових вимог до суду не надіслав.
Керуючий реструктуризацією визнав заявлені грошові вимоги в повному обсязі.
Вказані вимоги виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство та є конкурсними.
Отже, суд уважає правомірним визнати грошові вимоги ОСОБА_1 на загальну суму 1346403,61 грн, з яких: решта заборгованості за рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 06.12.2017 у справі № 490/6899/17 у сумі 1200816,17 грн (2 черга) та 3% річних у сумі 145587,44 грн (2 черга).
Поряд із цим, суд звертає увагу, що разом з визнаними судом грошовими вимогами кредитора до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника у розмірі 4962,00 грн. із задоволенням, як позачергові.
До того ж, суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 ст. 45 КУзПБ даний кредитор не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів внаслідок пропуску тридцятиденного строку звернення із заявою про грошові вимоги до боржника.
Керуючись ст. 1, 45, 113, 122, ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до Сторчак Алли Віталіївни у сумі 1346403,61 грн. із задоволенням у другу чергу, а також 4962,00 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника із задоволенням, як позачергові.
2. Копію ухвали надіслати: боржнику, кредитору та керуючому реструктуризацією.
Ухвала набирає законної сили 12.01.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 17.01.2023.
Суддя В.С. Адаховська