19 січня 2023 року м. Харків Справа № 905/265/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.
за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Електросталь-Курахове” (вх.№2307 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 у справі №905/265/21 (прийняте у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Устимовою А.М., повне рішення складено та підписано 05.07.2021)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Альт-Метал”, м.Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Електросталь-Курахове”, м.Курахове, Донецька область,
про стягнення 415 489,28 грн,
В лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Альт-Метал” звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Електросталь-Курахове” 415 489,28 грн, з яких: основна заборгованість - 409 315,89 грн, інфляційні нарахування - 3683,85 грн, 3% річних - 2489,54 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором на закупівлю лома і відходів чорних металів №ЭК024/01-018 від 24.01.2018 в частині оплати за поставлений товар, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість у розмірі 409 315,89 грн, що стало підставою для нарахування позивачем 3% річних та інфляційних нарахувань.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Електросталь-Курахове” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Альт-Метал” заборгованість в сумі 409 315,89 грн, інфляційні втрати в сумі 3 683,84 грн, 3% річних в сумі 2 302,50 грн, судовий збір в розмірі 6 229,53 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що розмір заборгованості підтверджується даними бухгалтерського сальдо - виписка по рахунку 361 за договором №ЭК024/01-018 від 24.01.2018 за контрагентом ТОВ “Електросталь-Курахове” та актом звірки взаємних розрахунків січень - грудень 2020 року та відповідачем не оспорюється. Доказів оплати вартості поставленого товару в сумі 409315,89 грн відповідач суду не надав, в зв'язку з чим суд визнав доведеним факт порушення відповідачем умов правочину в частині виконання зобов'язань з належної оплати прийнятого від позивача товару та встановив наявність основного боргу покупця перед постачальником за договором на закупівлю лома і відходів чорних металів №ЭК024/01-018 від 24.01.2018 в сумі 409315,89 грн.
Щодо стягнення 3% річних, нарахованих за період з 21.11.2020 по 03.02.2021 в сумі 409315,89 грн, судом встановлено, що позивачем невірно визначено дату виникнення прострочення виконання зобов'язання щодо суми 378051,60 грн (заборгованість за накладною №310312 від 06.11.2020 виникла 28.11.2020). Суд здійснив розрахунок 3% річних наступним чином: від простроченої суми заборгованості 31264,29 грн (накладна №20) за період 21.11.2020 по 03.02.2021 сума 3% річних склала 192,14 грн, від простроченої суми заборгованості у розмірі 378051,60 грн за період з 28.11.2020 по 03.02.2021 - 2120,06 грн, що всього склало 2302,50 грн, в зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 3% річних задоволено частково в сумі 2302,50 грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині відмовлено, оскільки вони заявлені безпідставно.
Щодо стягнення інфляційних втрат за грудень 2020 у розмірі 3683,85 грн, судом встановлено, що методологічно він є правильним, тоді як арифметично наявна помилка. Здійснивши власний розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 3683,84 грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині - відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Електросталь-Курахове” з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 у справі №905/265/21 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 65,16 грн, та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Скарга обґрунтована тим, що суд здійснив розрахунок 3% річних наступним чином: від простроченої суми заборгованості 31 264,29 грн (накладна №20)- сума 3% річних складає 192,14 грн, від простроченої суми заборгованості у розмірі 378 051,60 грн -2120,06 грн, що всього складає 2302,50 грн. Однак, відповідач вважає її більшою ніж необхідно, з огляду на наступне.
За видатковою накладною №3103312 від 06.11.2020 за розрахунком відповідача цей розмір складає: 378 051,60 грн х 3% : 366 днів х 66 = 2045,20 грн. Разом 192,14 грн + 2045,20 грн = 2237,34 грн. Тобто, на думку скаржника, суд повинен був стягнути з відповідача на користь позивача саме такий розмір 3% річних. Таким чином, різниця між сумою, вказаною для стягнення судом та сумою, розрахованою відповідачем у цій скарзі та яку він оскаржує цією апеляційною скаргою, становить 2302,50 грн-2237,34 грн=65,17 грн.
Учасники провадження у справі судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 19.12.2022.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 і від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 16.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено дію воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, тому справа розглядається у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24.01.2018 між ТОВ “Альт-Метал” (постачальник) та ТОВ “Електросталь-Курахове” (покупець) укладено договір на закупівлю лому і відходів чорних металів №ЭК024/01-018, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити лом та відходи чорних металів у відповідності до ДУСТУ 4121-2002, що у подальшому має найменування - товар, на умовах - для поставок залізничним транспортом - FCA (станція відправлення), згідно правил ІНКОТЕРМС 2010, всі витрати по транспортуванню несе покупець; для поставок автомобільним транспортом - CPT (склад покупця, м.Курахове) ТОВ “Електросталь-Курахове” згідно правил ІНКОТЕРМС 2010.
Відповідно до п.1.2 договору кількість товару, що поставляється, ціна товару, асортимент (види, підвиди, марки), відвантажувальні реквізити, строки поставки узгоджуються сторонами в Специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного договору.
Згідно з п.2.1 договору ціною партії товару, що сплачується, є ціна, що діяла на момент (дату) відправлення товару.
За змістом п.2.2 договору оплата за товар здійснюється покупцем за кожну конкретну партію товару у наступному порядку: - 80% від вартості партії товару покупець сплачує шляхом передоплати, кінцевий розрахунок в розмірі 20% вартості партії товару здійснюється протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання товару. Рахунок на кінцеву оплату видається на кількість товару, що вказано в актах Ф.69 та/або Ф.19 Покупця. Предоплата здійснюється після отримання Покупцем засобами факсимільного зв'язку повідомлення від Постачальника про відправлення товару, що підтверджується копією (копіями) квитанції (квитанцій) по приймання вантажу до перевезення при відправленні товару залізничним транспортом та /або копією (копіями) товарно-транспортної (их) накладної (их). Повідомлення повинно бути відправлено Постачальником не пізніше 24 годин з моменту здачі товару до перевезення з обов'язковим вказанням наступних даних: номерів вагонів та залізничних накладних; ваги товару за кожною транспортною одиницею (повагонно); наявності різних видів товару у вагоні (кожній транспортній одиниці).
Згідно з п.2.3 договору номенклатура та ціни на товар визначаються у відповідності зі специфікацією, що діє на дату здійснення відправки товару.
Загальна сума договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснюється згідно з Специфікаціями, що додаються до даного договору (п.2.4 договору).
Пунктом 3.2 договору передбачено, що датою відвантаження партії товару вважається дата, що вказана на залізничній накладній на штемпелі станції відправлення або у товаро-транспортній накладній.
За змістом п.3.3 договору датою поставки товару покупцю вважається дата виписки заводської форми приймально- здавального акту Ф.69 та/або Ф.19.
У відповідності до п.3.4 договору датою переходу права власності від постачальника до покупця є дата поставки товару та відповідно дата виписки Ф.69 (Ф.19).
Відповідно до п.3.7 договору постачальник зобов'язується одночасно з товаром (на кожну транспортну одиницю) оформити та надати покупцю: посвідчення про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність вантажу (форма посвідчення - додаток “Г” ДСТУ 4121-2002); документ, що підтверджує якість товару з обов'язковим вказанням виду та категорії товару; товарно-транспортну накладну тощо.
Порядок проведення щомісячного звіряння визначений у п. 3.9 договору, який передбачає, що кінцевий щомісячний обсяг та строки поставок (вивантажень) за даним договором визначається за результатами звірки постачальником та покупцем помісячно на підставі приймально - здавальних актів Ф.69 (Ф.19) та фіксується у щомісячних актах приймання-передачі товару або накладних на поставлений товар, у обов'язковому порядку підписаних обома сторонами. Один раз на квартал сторони підписують акти звіряння.
Пунктом 3.10 договору узгоджено, що постачальник зобов'язаний надати покупцю оформлені у відповідності з діючим законодавством України рахунок, акт приймання-передачі, податкову накладну. Копію квитанції про включення податкової накладної в Єдиний реєстр податкових накладних у період з 3-го по 5 число місяця, що слідує за звітним, протягом 2-х днів після кінцевої звірки згідно відомості покупця.
01.11.2019 між сторонами підписано угоду про внесення змін до договору, в якій визначена редакція п.7.1 договору, зокрема: даний договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками обох сторін та діє до 31 грудня 2020. У разі якщо ні одна зі сторін за місяць до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, то договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік.
15.10.2020 між ТОВ “Альт-Метал” та ТОВ “Електросталь-Курахове” підписано специфікацію № 90 на постачання до закінчення поточного (2020 року) лому чорних металів за визначеними видами у загальній кількості 16200 т. на загальну суму 97 660 600,00 грн без ПДВ. Ціна на товар встановлена без ПДВ та діє з 15.10.2020.
Видатковими накладними № 20 від 23.10.2020 на суму 372 885,30 грн та №310312 від 06.11.2020 на суму 378 051,60 грн поставлено товар постачальником покупцю. Всього за вказаними накладними здійснена поставка товару на загальну суму 750 936,90 грн.
Накладні містять підписи уповноважених представників сторін, що скріплені відтисками печаток підприємств. Зокрема, з боку покупця товар отримав начальник дільниці (скрапобаза) Младленов О.Д.
Також на підтвердження здійснення поставки постачальником надані копії приймально-здавальних актів №1019 від 23.10.2020, №1043 від 06.11.2020 форми 69, залізничних накладних №43751460, №43902568, дані яких щодо кількості товару відвантаженого товару відповідають даним видаткових накладних.
На підтвердження виконання п.3.7 договору надано суду копії посвідчень про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність металобрухту чорних металів №18/1 від 18.10.2020, №29/2 від 20.10.2020, актів про походження брухту чорних металів від 18.10.2020, від 29.10.2020, сертифікатів якості №18/1 від 18.10.2020, №29/2 від 29.10.2020
Позивач посилається на те, що при відправленні товару залізничним транспортом сторони користуються спеціальною програмою відправки вантажів та обміну документами “Ас Клієнт УЗ: Електронний документообіг - Укрзалізниця”, де наявна відповідна інформація, але надати докази на підтвердження цього факту не має можливості, з огляду на обмежений час зберігання даних у програмі (6 місяців), що на момент звернення з позовом щодо спірних правовідносин перебіг.
На оплату товару позивачем виставлені рахунки №120 від 23.10.2020, №128 від 29.10.2020 та №132 від 06.11.2020, які, за твердженням останнього, направлялись відповідачу засобами факсимільного зв'язку.
Оскільки між сторонами за договором існували довготриваючі правовідносини, позивач надав суду бухгалтерське сальдо - виписку по рахунку 361 за договором №ЭК024/01-018 від 24.01.2018 за контрагентом ТОВ “Електросталь-Курахове”, в якій висвітлено весь хід господарських операцій, в якій наявна інформація щодо здійснення поставки товару за спірними накладними. За даними вказаного документу заборгованість відповідача перед позивачем складає 409 315,89 грн.
Між сторонами у справі підписаний акт звірки взаємних розрахунків січень - грудень 2020 року, в якому також підтверджено наявність заборгованості в сумі 409 315,89 грн.
15.01.2021 позивач звертався до відповідача з претензією №4 від 12.01.2021, в якій просив сплатити вартість поставленого товару за накладними № 20 від 23.10.2020 та №310312 від 06.11.2020 в розмірі 409 315,89 грн. Проте, відповіді на претензії відповідач не надав.
Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.526 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладений між сторонами договір є договором на закупівлю лома і відходів чорних металів та за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до частини першої статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями частин першою, другою статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ст.662 ЦК України).
Рішення суду щодо задоволення позову в частині стягнення заборгованості в сумі 409 315,89 грн, інфляційних втрат в сумі 3 683,84 грн та 3% річних, нарахованих за видатковою накладною № 20 від 23.10.2020, не оскаржується, тому з урахуванням ч.1 ст.269 ГПК України не переглядається судом апеляційної інстанції в цій частині.
Предметом апеляційного перегляду є матеріально-правова вимога позивача щодо стягнення 3% річних, нарахованих за видатковою накладною №310312 від 06.11.2020 на суму 378 051,60 грн, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати поставленого товару.
Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У випадку відсутності зазначення в договорі розміру процентів цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов'язання настає на підставі вимог закону, а саме норми ст.625 ЦК України.
Враховуючи положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом просив стягнути з відповідача 2489,54 грн 3% річних за період з 21.11.2020 по 03.02.2021.
Пунктом 2.2 договору узгоджено, що оплата за товар здійснюється покупцем протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання товару.
Позивачем товар поставлено за видатковими накладними № 20 від 23.10.2020 на суму 372 885,30 грн та №310312 від 06.11.2020 на суму 378 051,60 грн, всього на загальну суму 750 936,90 грн.
Судом першої інстанції встановлено, а відповідачем не оскаржується, що загальна заборгованість відповідача за поставлений товар складає 409 315,89 грн.
При цьому, за видатковою накладною №310312 від 06.11.2020 на суму 378 051,60 грн, відповідачем заборгованість не сплачена у повному обсязі.
Щодо строку виникнення зобов'язання з оплати поставленого товару, то як правильно зазначено судом першої інстанції, у позовній заяві позивач припускається помилки щодо визначення кінцевого строку оплати, так як останнім не враховано, що строк визначається у договорі в банківських, а не календарних днях.
Таким чином, строк виконання зобов'язання за видатковою накладною №310312 від 06.11.2020 становить по 27.11.2020 включно.
За таких обставин, як правильно зазначено судом першої інстанції, позивачем невірно визначено дату виникнення прострочення виконання зобов'язання щодо суми заборгованості у розмірі 378051,60 грн за видатковою накладною №310312 від 06.11.2020, яка виникла з 28.11.2020.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір 3% річних за видатковою накладною №310312 від 06.11.2020 на суму 378 051,60 грн за період з 28.11.2020 по 03.02.2021 складає 2120,06 грн, в зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 3% річних правильно задоволені частково на суму 2302,50 грн.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Донецької області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 у справі №905/265/21 в оскаржуваній частині без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Електросталь-Курахове” залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 у справі №905/265/21 в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 30.01.2023
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.А. Пуль
Суддя І.В. Тарасова