25 січня 2023 року м. Харків Справа № 922/3543/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Геза Т.Д.
при секретарі Стойка В.В.
за участю:
позивача - не з'явився;
1-го відповідача - не з'явився;
2-го відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг", м. Харків (вх.№ 327 Х/1-18)
на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 29.12.2021 року у справі №922/3543/21, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Прохоров С.А.), повний текст якого складено 29.12.2021 року
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" (вх. №30344 від 23.12.2021 року) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг", м. Харків
до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія", Луганська область, м. Алчевськ
до 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Кепітал Груп", м. Харків
про визнання недійсним договору,
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.12.2021 року у справі №922/3543/21 відмовлено в задоволенні позову та встановлено відповідачу строк на подання доказів понесення судових витрат.
Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 29.12.2021 року заяву ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" вх. №30344 від 23.12.2021 року задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" з додатковим рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення господарського суду Харківської області від 29.12.2021 року у справі повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує про таке.
ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" не надало суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Інформація, яка міститься в детальному опису послуг, зокрема, перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару не може вважатися тим розрахунком виконаних адвокатом послуг, подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення розрахунку детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснення ним витрат часу по кожному з виду робіт позбавляє іншу сторону можливості спростувати ймовірну неспіврозмірність витрат на професійну правничу допомогу.
Вказаний детальний опис послуг на суму 17340,00 грн. не може вважатися належним та допустимим доказом у розумінні ст. ст. 76-79 ГПК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Барбашову С.В. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Барбашова С.В., суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 року витребувано матеріали справи у господарського суду Харківської області та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
09.02.2022 року на адресу суду з господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи № 922/3543/21.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 року, у зв'язку з відпусткою судді Медуниці О.Є., на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.О., суддя Стойка О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" пропущений строк на апеляційне оскарження додаткового рішення господарського суду Харківської області від 29.12.2021 року у справі; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 29.12.2021 року у справі; запропоновано іншим учасникам справи у строк до 28.02.2022 (включно) подати до Східного апеляційного господарського суду відзиви на апеляційну скаргу в порядку, визначеному статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, з наданням до суду доказів надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи листом з описом вкладення; призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 29.12.2021 року у справі до розгляду; повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги позивача на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 29.12.2021 року у справі відбудеться"17" березня 2022 року об 11:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 118; зупинено дію додаткового рішення господарського суду Харківської області від 29.12.2021 року у справі № 922/3543/21, що ухвалене за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" (вх. №30344 від 23.12.2021 року) про розподіл судових витрат, до закінчення розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" (вх.№ 327 Х/3); визнано явку учасників справи у судове засідання необов'язковою; повідомлено про те, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 "Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану" встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.
Судове засідання, призначене на 17.03.2022 року у справі не відбулося, у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2022 року, у зв'язку з відпусткою судді Барбашової С.В., на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 року прийнято справу №922/3543/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг"(вх.№ 327 Х/1-18) на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 29.12.2021 року у справі до провадження; призначено справу до розгляду на "25" січня 2023 р. о 15:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі "Електронний суд"; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв'язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду; попереджено, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
19.01.2023 року на електронну адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Кепітал Груп" - адвоката Залеської А.С. надійшла заява (вх..№785), яку долучено до матеріалів справи, в якій остання просила надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 25.01.2023 року о 15:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи відеоконференцз'язку "EasyCon".
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 року задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Кепітал Груп" - адвоката Залеської А.С.; судове засідання у справі, призначене на 25.01.2023 року о 15:30 год. год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132 ухвалено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Кепітал Груп" - адвоката Залеської А.С. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів вказаного представника; повідомлено представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Кепітал Груп" - адвоката Залеську А.С., що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції представник зобов'язаний зайти до системи відеоконференцзв'язку та авторизуватися в ній за 10 хвилин до початку судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники, камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні. Для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції надіслати на електронну адресу суду документи, що посвідчують особу та її повноваження, скріплені електронним цифровим підписом, а в разі відсутності такого підпису - скановані копії документів і пред'явити їх оригінали під час судового засідання; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.
25.01.2023 року на адресу суду від представника ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" - адвоката Мамай А.С. надійшло клопотання (вх.№1097), в якому останній просить справу розглянути за відсутності представника, яке долучено до матеріалів справи.
25.01.2023 року на адресу суду від представника ТОВ "Ріал Кепітал Груп" - адвоката Залеської А.С. надійшла заява (вх.№1068), в якій остання просить справу розглянути за відсутності представника, яку долучено до матеріалів справи.
У судове засідання, призначене в приміщенні Східного апеляційного господарського суду 25.01.2023 року о 15:30 год. не з'явились всі учасники справи, про причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у суді апеляційної інстанції; розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи; фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
У зв'язку з введенням 24.02.2022 року на території України воєнного стану, з метою дотримання розумного балансу між реалізацією права на апеляційне оскарження і принципу юридичної визначеності, копію ухвал суду апеляційної інстанції від 21.12.2022 року та від 23.01.2023 року було надіслано на вказані учасниками справи офіційні електронні адреси: ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг"- ІНФОРМАЦІЯ_2; ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" - ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримані за цими електронними адресами: ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг"- ІНФОРМАЦІЯ_2; ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" - ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується роздруківками електронного листування, які містяться у матеріалах справи.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22.11.2022 року у cправі № 911/1808/21, де, зокрема, вказано, що порядок використання для обміну документами електронної пошти встановлено Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", в якому зазначено, що порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.
Телефонограмою від 20.01.2023 року було повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Кепітал Груп" про дату, час та місце розгляду справи.
Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам".
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвали суду апеляційної інстанції від 21.12.2022 року та від 23.01.2023 року у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.
Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).
При цьому, від учасників справи впродовж всього строку розгляду судом апеляційної інстанції справи не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю з'явитись у призначене судове засідання.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" та 2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Кепітал Груп", в якій просило визнати недійсним договір купівлі - продажу майнових прав №52/1 від 28.08.2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" (1-м відповідачем).
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.12.2021 року у справі відмовлено в задоволенні позову та встановлено відповідачу строк на подання доказів понесення судових витрат.
23.12.2021 року до господарського суду Харківської області надійшла заява від 1-го відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій останній просив стягнути з позивача на його користь 67 340,00 грн. витрат на правничу допомогу, з яких 17 340,00 грн. вартість фактично наданих послуг та 50 000,00 грн. гонорар успіху.
29.12.2021 року господарським судом Харківської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.
Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов'язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Пунктом 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України визначено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
За змістом частин 1, 2, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Системний правовий аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості.
Так, в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу 1-м відповідачем подано до господарського суду першої інстанції: договір №14/06/12-10/2021/МСП від 12.10.2021 року про надання професійної правової (правничої) допомоги; договір від 12.10.2021 року про приєднання до договору про надання професійної правової (правничої) допомоги; додаткову угоду від 25.10.2021 року до договору №14/06/12-10/2021/МСП від 12.10.2021 року про надання професійної правової (правничої) допомоги; додаток №1 від 12.10.2021 року Завдання (калькуляція-рахунок) №1 до договору №14/06/12-10/2021/МСП від 12.10.2021 року про надання професійної правової (правничої) допомоги; рахунок на оплату №73 від 12.10.2021 року; Звіт (Акт) №1 від 25.10.2021 року; рахунок на оплату №73/2 від 12.10.2021 року; квитанцію про оплату рахунку №73/2 на суму 13 140,00 грн.; додаток №2 від 25.10.2021 року Завдання (калькуляція-рахунок) №2 до договору №14/06/12-10/2021/МСП від 12.10.2021 року про надання професійної правової (правничої) допомоги; Звіт (Акт) №2 від 20.12.2021 року; рахунок на оплату №92 від 20.12.2021 року; додаток №3 від 07.12.2021 року Завдання (калькуляція-рахунок) №3 до договору №14/06/12-10/2021/МСП від 12.10.2021 року про надання професійної правової (правничої) допомоги; Звіт (Акт) №3 від 08.12.2021 року; рахунок на оплату №89/1 від 08.12.2021 року.
Положеннями ст. 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
За змістом ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
До складу витрат на правову допомогу, пов'язаних із розглядом справи, 1-м відповідачем було включено наступний перелік правових послуг: підготовка та подання до господарського суду Харківської області клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення із матеріалами справи в рамках справи № 922/3543/21; безпосередній виїзд адвоката до господарського суду Харківської області та здійснення ознайомлення із матеріалами справи № 922/3543/21 з використанням засобів фотофіксації; інтерв'ювання Клієнта (його керівника) з питань, пов'язаних з розглядом справи, збір та правовий аналіз інформації, що стосується суті виниклого у Клієнта із його контрагентом господарського спору (без безпосереднього вивчення правової документації); вивчення та детальний правовий аналіз первинної та іншої правової документації Клієнта, збір додаткової необхідної для надання належної правової допомоги інформації та документації; збір, вивчення та фактичне застосування до спірних правовідносин сторін нормативно-матеріальної та процесуальної правової бази, відповідної судової практики судів касаційної інстанції та міжнародних судових установ, на підставі яких мав бути вирішений виниклий між сторонами спір в рамках господарської справи № 922/3543/21; підготовка і складення від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "СБК" відзиву на позов ТОВ "Юкрейніен Кепітал Білдинг" до ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія", ТОВ "Ріал Кепітал Груп" про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним в рамках господарської справи 922/3543/21; підготовка та оформлення письмових матеріалів, що додавалися до відзиву відповідача ТОВ "СБК" на позовну заяву ТОВ "ЮКБ"; підготовка, оформлення та подання заяви про визначення строку на подання доказів в обґрунтування вимог відповідача на правову допомогу; представлення інтересів відповідача ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" його адвокатом (представником) безпосередньо у судових засіданнях.
А тому, аргументи апелянта на те, що 1-м відповідачем не надано суду розрахунків витрат, інших документів на підтвердження обсягу, вартості наданих послуг або витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги; інформація, яка міститься в детальному опису послуг, зокрема, перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару не може вважатися тим розрахунком виконаних адвокатом послуг, подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу; детальний опис послуг на суму 17340,00 грн, який на думку апелянта, не може вважатися належним та допустимим доказом у розумінні ст. ст. 76-79 ГПК України, не приймаються.
Матеріали справи містять достатній перелік обсягу наданих адвокатом правових послуг на правову допомогу, пов'язаних із розглядом справи, що підтверджується зазначеними вище доказами; додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації відповідно досліджені та оцінені господарським судом першої інстанції з урахуванням конкретних обставин даної справи.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, де, зокрема, вказано на те, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Розмір понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката (Адвокатського об'єднання) складає 67 340,00 грн., з яких 17 340, 00 грн. - вартість фактично наданих Адвокатським об'єднанням та отриманих відповідачем юридичних послуг, а 50 000,00 грн. - додаткова винагорода Адвокатського об'єднання ("гонорар успіху") у фіксованому розмірі, яку він отримає у разі досягнення позитивного результату у справі - у разі залишення позовних вимог ТОВ "ЮКБ" про визнання договору недійсним без задоволення в повному обсязі та набрання рішенням про це законної сили.
Вказаний гонорар успіху відповідач зобов'язаний сплатити згідно умови абз. 2 п. 6.1 укладеного між ним та Адвокатським об'єднанням договору про надання правової допомоги.
Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
У відповідності до норм чинного процесуального законодавства під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України за клопотанням іншої сторони; з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.
Господарським судом першої інстанції вірно враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24.03.2021 року у справі № 922/2157/20, де, зокрема, вказано на те, що критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи; під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення; в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення; вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору; суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Крім того, господарським судом першої інстанції вірно враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19, де, зокрема, вказано на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст. ст. 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, та п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. При цьому, оцінка обґрунтованості, розумності, реальності, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з огляду на обсяг наданих адвокатом послуг, характер спору, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.
Так, місцевим господарським судом вірно вказано на те, що з додатків до відзиву на позовну заяву слідує, що 1-м відповідачем, крім договору про надання правничої допомоги, додатків до нього не було додано будь яких інших документів на підтвердження заперечень проти позовних вимог; матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час.
Окрім того, господарський суд першої інстанції вірно зазначив те, що 1-й відповідач вказує, що ним підготовлено та подано відзив на позовну заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав №52/1 від 28.08.2018 року, однак, відзив не є значним за обсягом, оскільки складається з 9 аркушів, частина яких за своїм змістовним навантаженням дублює тексти судових рішень, на які 1-й відповідач посилається як на судову практику, а 4 з них містять прохання особи, яка подавала цей відзив та, що великої кількості нормативно-правової бази та практики Верховного Суду даний відзив не містить.
За матеріалами справи, під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції було проведено 5 судових засідань, а саме: 13.10.2021 року, 25.10.2021 року, 08.11.2021 року, 06.12.2021 року та 20.12.2021 року, з протоколів яких слідує, що представник ТОВ "СБК" був присутнім лише в останньому судовому засіданні 20.12.2021 року, яке за своєю тривалістю, як вірно зазначено господарським судом першої інстанції, обмежувалося розумним та необхідним для належного розгляду справи та з'ясування обставин справи проміжком часу з огляду на характер спору, кількість учасників процесу, наявний в матеріалах справи для дослідження обсяг доказів.
Місцевим господарським судом вірно вказано на те, що клопотання про відкладення розгляду справи, виготовлене представником 1-го відповідача, містить півсторінки друкованого тексту; зазначений на підготовку такого документу в Завданні (Калькуляції-Рахунку) час від 1 години, є завищення ціни за такі послуги; в Завданні не зазначено, якого роду інформація збиралася представником 1-го відповідача, а тому неможливо зробити висновок про розмір потраченого часу представником; не зазначено, яка саме документація була зібрана представником 1-го відповідача та щодо яких саме питань отримав консультацію 1-й відповідач.
Отже, господарський суд першої інстанції вірно вказав на те, що вартість послуг з вивчення та аналізу документів у даній справі, підготування та подання відзиву на позовну заяву, послуг з проведення аналізу актуальної судової практики та представництва інтересів 1-го відповідача в суді є завищеною; даний спір з огляду на конкретні обставин справи для кваліфікованого юриста є спором незначної складності; з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме, наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.
Місцевим господарським судом також вірно враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 року у справі № 550/936/18, де, між іншим, вказано на те, що встановлення судом тих обставин, що рівень складності справи не вимагав значного обсягу правничої допомоги, в тому числі такого обсягу, який зазначений адвокатом в акті виконаних робіт (надання послуг), є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони.
Таким чином, господарський суд першої інстанції, дійшов обгрунтованого висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі не мають характеру необхідних, неспівмірні зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, не відповідають критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат.
Щодо вимог про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в якості додаткового гонорару (премії), слід зазначити таке.
Згідно умов договору №14/06/12-10/2021/МСП про надання правової допомоги від 12.10.2021 року, укладеного між ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" та Адвокатським бюро "Мамай, Самілик та партнери", отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.
За змістом п. 4.3. договору сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Розмір додаткового гонорару (премії) також оговорюється додатковою угодою до договору.
У теорії "гонорар успіху" - це договірна форма оплати юридичних послуг (роботи адвоката), яка здійснюється лише у випадку отримання адвокатом певного правового результату передбаченого договором про надання правової допомоги з клієнтом.
Місцевим господарським судом вірно враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18, де, між іншим, вказано на те, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат; суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, зокрема, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18, де, зокрема, вказано на те, що суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ, вирішуючи питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху", зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).
За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", Європейський суд з прав людини керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v., заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9 евро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 евро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72).
Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що заявлена відповідачем до стягнення з позивача на підставі договору про надання правової допомоги сума "гонорару успіху" не є безумовною підставою для відшкодування її у вказаному розмірі з позивача, оскільки цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Судом має бути досліджено питання реальності понесення витрат на правову допомогу (у даному випадку - "гонорару успіху") та оцінено їх розмір з точки зору розумності.
Втім, у даному випадку розмір заявленого до стягнення "гонорару успіху" є завищеним та не відповідає критерію розумності.
У системному зв'язку з вказаними правовими положеннями, наявними у матеріалах справи доказами, з огляду на фактичні обсяги наданих 1-м відповідачем послуг професійної правничої допомоги щодо представництва його інтересів у суді під час розгляду справи, керуючись принципами верховенства права та справедливості, враховуючи критерій реальності, обґрунтованості та розумності розміру таких витрат, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 67 340,00 грн. буде суперечити наведеним принципам та критеріям розподілу судових витрат, вказана сума витрат виходить за розумні межі визначення гонорару у даній справі, є неспівмірною із характером спору, виконаними адвокатом роботами та обсягом наданих адвокатом послуг.
Господарський суд першої інстанції вірно встановив, що дана справа має незначну складність; виконані адвокатом роботи (надані послуги) не є юридично складними, не потребують значного обсягу часу, не містять аналітичних складових та дійшов обґрунтованого висновку про те, що справедливим, розумним і обґрунтованим є розмір витрат 1-го відповідача на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з позивача у сумі 20000,00 грн., частково задовольнивши заявлені вимоги.
Отже, висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення заяви про відшкодування витрат на правову допомогу відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)
Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" залишити без задоволення.
Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 29.12.2021 року у справі №922/3543/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 30.01.2023 року.
Головуюча суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий
Суддя Т.Д. Геза