ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
30 січня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/824/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ", м. Одеса
на рішення Господарського суду Одеської області від 15.11.2022 року, м. Одеса, суддя Демешин О.А., повний текст рішення складено та підписано 18.11.2022 року
у справі №916/824/22
за позовом Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ", м. Одеса
до відповідача Фізичної особи-підприємця Лєухіна Євгенія Олександровича, м. Одеса
про стягнення 166 465 грн. 50 коп.,-
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
У травні 2022 року Акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ", м. Одеса звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Лєухіна Євгенія Олександровича, м. Одеса, в якій просило стягнути з відповідача на свою користь кошти у розмірі 166465 грн. 50 коп. за споживання необлікованого обсягу природного газу, а також вирішити питання про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судових витрат у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено у добровільному порядку кошти у розмірі 166 465 грн. 50 коп., донараховані позивачем у зв'язку із прийняттям рішення комісії №1612с/l від 25.03.2021 року, яким визнано акт про порушення відповідачем вимог Кодексу газорозподільних систем №000845 від.02.11.2020 року правомірним.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.11.2022 року у справі №916/824/22 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ", м.Одеса до Фізичної особи-підприємця Лєухіна Євгенія Олександровича, м. Одеса про стягнення коштів за споживання необлікованого обсягу природного газу у розмірі 166465 грн. 50 коп. відмовлено.
Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем до справи письмові докази не підтверджують обставин необлікованого споживання природного газу саме при здійсненні відповідачем підприємницької діяльності, оскільки з Фізичною особою-підприємцем Лєухіним Євгенієм Олександровичем договору розподілу природного газу не укладалось, оскільки ані заява - приєднання до умов розподілу природного газу, ані Акт про порушення та рішення комісії не містять найменування „Фізична особа-підприємець Лєухін Євгеній Олександрович”.
Крім того, місцевий господарський суд вказав, що позивач не надав суду будь - яких доказів того, що представник споживача - Букач Д.А., на момент складення документів стосовно Лєухіна Євгена Олександровича, мав відповідні повноваження на представництво інтересів останнього.
Також, за висновками суду першої інстанції, відповідач - Фізична особа-підприємець Лєухін Євгеній Олександрович не був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду Акту комісією оператору ГРМ від 11.12.2020 року та 28.01.2021 року.
Таким чином, з огляду на наведене вище, на думку суду, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених ним позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, доводи та заперечення інших учасників справи.
Акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ", м. Одеса з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд рішення Господарського суду Одеської області від 15.11.2022 року у справі №916/824/22 скасувати; прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ", м. Одеса, задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, вимог процесуального закону та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
Зокрема, скаржник, посилаючись на обставини справи, встановлені судом першої інстанції, зазначив про те, що висновок суду щодо неналежного відповідача у даній справі є помилковим, оскільки сам відповідач не заперечував факту укладення договору з ним за спірною адресою саме як з Фізичною особою - підприємцем Лєухіним Є.О. та з відповідним клопотанням про закриття провадження по справі та передачею її за підсудністю до суду загальної юрисдикції до суду не звертався.
Крім того, апелянт звернув увагу колегії суддів на ту обставину, що судом не досліджено, а відповідачем не надано доказів укладання договору розподілу газу з Лєухіним Є.О., як з побутовим споживачем газу (як з фізичною особою) за адресою: АДРЕСА_1 , з огляду на що, на думку скаржника, суд вийшов за межі своїх повноважень розглядаючи справу, встановивши обставини, які не були предметом спору між сторонами та ними не заперечувалися.
Так, позивач вважає, що у даному випадку, встановивши, що позов заявлено до фізичної особи, суд мав закрити провадження у справі та передати її за підсудністю до іншого суду. Проте, за спірною адресою по АДРЕСА_1 знаходиться нежитлове приміщення - підприємство ресторанного господарства, призначене для організації відпочинку споживачів.
Також скаржник зауважив, що відповідач уклав договір розподілу газу для споживачів, що не є побутовими, водночас, фізичні особи не можуть укладати договори на споживання газу як непобутові споживачі.
Крім того, щодо представника споживача - Букача Д.О., скаржник вказав, що оскільки Акт про порушення складається в присутності незаінтересованої особи за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами, а не за умови надання копії посвідчення представникам оператора ГРМ, діюче законодавство не зобов'язує споживача, його представника чи незацікавлену особу надавати копії своїх документів оператору ГРМ, оскільки це є право останніх, а не обов'язок.
Також за доводами апелянта, викладеними ним в апеляційній скарзі, останній наполягає на тому, що відповідача належним чином було повідомлено про дату, час та місце розгляду комісією оператора Акту про порушення від 02.11.2020 року.
Разом з тим, скаржник звертає увагу колегії суддів на процесуальні порушення, допущені судом першої інстанції під час розгляду справи, а саме те, що місцевим господарським судом не встановлено обставин справи, а саме: чи здійснював відповідач крадіжку газу відповідно до п. 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС - несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ваг, зокрема лічильника газу) та чи були порушення з боку відповідача п.6 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС у зв'язку з недоставленням лічильника газу на експертизу, з урахуванням того факту, що відповідальною особою за доставку лічильника на експертизу був представник відповідача Букач Д.А.
Наведені обставини та те, що відповідачем не було проведено обов'язкової повірки лічильника газу після проведення експертизи, на переконання позивача є належними підставами для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового - про повне задоволення позовних вимог.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ", м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 15.11.2022 року у справі №916/824/22, вирішено розглядати апеляційну скаргу у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, оскільки предметом спору у цій справі є стягнення грошової суми у розмірі 166 465 грн. 50 коп., розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
13.01.2023 року поштою через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив (вх. 1973/22/Д1), у якому Фізична особа-підприємець Лєухін Євгеній Олександрович, м. Одеса просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ", м. Одеса залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 15.11.2022 року у справі №916/824/22 залишити без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів справи.
Зокрема, у відзиві, відповідач зазначив, що 06.05.2021 року на розгляд Суворовського районного суду м. Одеси в інтересах споживача ОСОБА_1 було подано позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішення комісії оператора ГРМ Публічного акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» від 25.03.2021 року про задоволення Акту про порушення від 02.11.2020 року №000845 та донарахування вартості необлікованого природного газу у розмірі 166 465 грн., внаслідок чого, споживач ОСОБА_1 здійснував та здійснює захист свого оспорюваного інтересу в межах цивільної юрисдикції.
Також відповідач вказав, що ним, під час розгляду справи судом, неодноразово наголошувалась увага суду на той факт, що позивачем не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів того, що з громадянином ОСОБА_1 укладено договір саме як з Фізичною особою - підприємцем, водночас усі документи, складені працівниками позивача, містять визначення «споживач Лєухін Є.О.», як і заява - приєднання до умов договору розподілу природного газу.
Щодо наявного у матеріалах справи поштового відправлення, у вкладенні до якого був оригінал супровідного листа Публічного акціонерного товариства «Одесагаз», вих. №556 від 31.03.2021 року, копія рішення комісії №1612c/l від 25.03.2021 року про задоволення Акту про порушення та копія акту-розрахунку №1612c/l від 25.03.2021 року, відповідач зазначив, що вказане поштове відправлення свідчить лише про направлення йому рішення комісії та акт-розрахунок, проте документів про те, що його було належним чином повідомлено про дату та час проведення засідання комісії оператора ГРМ з розгляду Акту про порушення, матеріали справи не містять.
Враховуючи наведене, відповідач вважає, що доводи апеляційної скарги позивача спростовуються матеріалами господарської справи та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржене у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи та вимоги апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ", м. Одеса не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 15.11.2022 року у справі №916/824/22 не потребує скасування, виходячи з наступного.
Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
01.04.2016 року ОСОБА_1 за заявою - приєднанням приєднався до договору розподілу природного газу (для споживачів, що не є побутовим) №001696 за адресою об'єкта: АДРЕСА_1 .
Вказана заява особисто підписана Лєухіним Є.О.
02.11.2020 року спеціалістами СЕБ - уповноваженими особами Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» відносно ОСОБА_1 , об'єкт розташований у АДРЕСА_1 , як зазначено в Акті, в присутності його представника ОСОБА_2 , було складено Акт про порушення №000845, за яким встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), а саме, ELSTER G-6 №10402287, 2016 р. в.
Пунктом 3 вказаного Акту визначено, що Показники лічильника на момент складання Акта - 08598. Відмітка про усунення порушення на дату складення Акта: не усунено БСГ на патрубках, обклеєний пломбою (наклейкою) СЕБ 9684647, 9684648 (п. 4 акта).
Вимогами за вказаним Актом визначено наступне: надати доступ до зняття БСГ (п. 6 акта).
З п. 8 Акту про порушення вбачається, що комісія оператора ГРМ з розгляду цього Акта буде проводити засідання о 14:00 11.12.2020 року за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 1.
Вказаний Акт містить підписи представників оператора ГРМ та підпис Букача Д.А., який був ознайомлений з Актом про порушення, як представник споживача.
Також у вказаному Акті наявні зауваження споживача (його представника) до нього: згідно Кодексу ГРМ, в акті повинно бути відображено підозру про втручання в роботу лічильника, факт незаконного втручання буде встановлено після проведення експертизи, ініціатором якого є споживач, зняття лічильника буде виконано в присутності власника.
09.11.2020 року у відповідності до Акту про порушення від 02.11.2020 року №000845, протоколом №361 щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, ЗВТ типу BKG6ELSTER №10402287, 2016 р. в., з показниками 08637, пломби: 9684647, 9684648, який встановлено за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок: НОМЕР_1 , споживач ОСОБА_3 , визначено, що ЗВТ та/або пломба споживача демонтується представником оператора ГРМ, замість яких в присутності споживача встановлюється інший ЗВТ відповідного типу зі встановленням пломби оператора.
ЗВТ, який демонтовано до дня проведення експертизи, запаковано в пакет та опломбовано пломбами оператора ГРМ (п. 2 протоколу).
Пунктом 3 протоколу визначено, що споживач запрошується 11.11.2020 року на 10 год. 20 хв. для проведення експертизи ЗВТ та/або пломби.
Вказаний протокол підписано з боку уповноваженої особи оператора ГРМ та від імені споживача - Букачем Д.А.
Крім того, у зазначеному вище протоколі наявні зауваження та доповнення осіб, які склали вказаний Акт, а саме, зокрема, від споживача зазначено, що згідно Кодексу ГРМ сторона, яка ініціювала експертизу, визначає, ким буде здійснюватися така експертиза, БСГ буде передано до суб'єкта судової експертизи у строки, визначені законодавством.
В подальшому, в цей же день, 09.11.2020 року представником оператора було складено акт монтажу тимчасового газового лічильника після повірки №361 із зазначенням його конфігурації, назви, типу, номера, показників; зазначенням номерів та кількості охоронних пломб та акта обстеження вузла обліку №334/о також з відповідними вихідними даними щодо пломб, приладу обліку.
11.11.2020 року актом експертизи ЗВТ та пломб №194 визначено, що лічильник газу типу ELSTER BKG6 №10402287 не був представлений відповідальною особою за доставку лічильника на експертизу згідно протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 09.11.2020 року. Вказаний акт підписано членами комісії оператора ГРМ.
Рішенням комісії оператора ГРМ від 28.01.2021 року №1612с вирішено перенести засідання комісії у зв'язку із відсутністю результатів експертизи.
25.03.2021 року рішенням комісії №1612с/1 відносно споживача ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , договір №001696, суть порушення: пп. 3 п. 2 Глави 1 Розділу ХІ Кодексу Газорозподільних систем, а саме: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); дане порушення виявлене службою СЕБ 02.11.2020 року (за підписом представника позивача) та зафіксовано в Акті про порушення №000845 від 02.11.2020 року з фото та відеофіксацією.; лічильник ELSTER BKG6 №10402287; споживач підключений, було вирішено задовольнити Акт про порушення. Здійснити донарахування у сумі 166465 грн. 50 коп.
Документи, що були додані: акт про порушення №845 від 02.11.2020 року, протокол щодо направлення ЗВТ на експертизу, акт експертизи ЗВТ, акт монтажу лічильника, акт обстеження, заява-приєднання.
Також матеріали справи містять акт-розрахунок об'єму необлікованого природного газу від 25.06.2021 року №1612с/1 на суму 166465 грн. 50 коп., супровідний лист від 31.03.2021 року №556 про направлення на адресу ОСОБА_3 - АДРЕСА_2 рішення комісії від 25.03.2021 року та акту - розрахунок від 25.03.2021 року.
Про направлення вказаних рішення та акта свідчать наявні у матеріалах справи копії поштової квитанції та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 31.03.2021 року, які отримані відповідачем 19.04.2021 року.
Також у матеріалах справи наявна копія Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 від 14.08.2003 року, відповідно до якого останній зареєстрований та проживає у АДРЕСА_3 .
На адресу Одеської дирекції Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» адвокатом відповідача було направлено адвокатський запит від 22.04.2021 року, у якому поставлені наступні питання:
1. Чи здійснювалось надіслання (відправка) поштової кореспонденції від імені ПАТ «ОДЕСАГАЗ» (вул. Одарія, 1, м. Одеса, 65003) у період з 11 грудня 2020 року по 25 березня 2021 року на ім'я ОСОБА_4 (можливе зазначення прізвища ОСОБА_5 ), на поштову адресу: АДРЕСА_4 або АДРЕСА_5 ?
2. Чи здійснювалось надіслання (відправка) поштової кореспонденції від імені ПАТ «ОДЕСАГАЗ» (вул. Одарія, 1, м. Одеса, 65003) у період з 25 березня 2021 року по сьогоднішній день на ім'я ОСОБА_4 (можливе зазначення прізвища ОСОБА_5 ), на поштову адресу: АДРЕСА_4 або АДРЕСА_1 ?
3. В разі, якщо в реєстрі поштових відправлень містяться відомості щодо надіслання зазначеної поштової кореспонденції, прошу надати витяг з реєстру поштових відправлень та/або зазначити номер поштового відправлення.
На вказаний запит АТ «Укрпошта» надало відповідь від 05.05.2021 року №01-801, у якій зазначило, що Одеська дирекція АТ «Укрпошта» готова надати інформацію, про яку йдеться у запиті щодо здійснення поштових відправлень на ім'я ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_6 або АДРЕСА_1 , у разі надання штрихового кодового ідентифікатора (ШКІ) поштового відправлення.
19.05.2021 року адвокатом відповідача на адресу Одеської дирекції Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» було направлено повторний адвокатський запит, у якому адвокатом поставлено наступні питання:
1. Чи здійснювалось надіслання (відправка) поштової кореспонденції від імені ПАТ «ОДЕСАГАЗ» (вул. Одарія, І, м. Одеса, 65003) 22 лютого 2021 року поштовим відправленням №650690808190З на ім'я ОСОБА_3 на поштову адресу: АДРЕСА_7 або на поштову адресу: АДРЕСА_1 ?
2. Прошу зазначити дату, коли здійснювалось надіслання (відправка) поштової кореспонденції від імені ПАТ «ОДЕСАГАЗ» (вул, Одарія, 1, м. Одеса, 65003) поштовим відправленням №650690808190З на ім'я ОСОБА_3 на поштову адресу: АДРЕСА_7 або на поштову адресу: АДРЕСА_1 ?
На вказаний запит АТ «Укрпошта» надало відповідь від 28.05.2021 року №01-924, у якій зазначило, що за інформацією, наданою відділенням поштового зв'язку № 65058 поштове відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора (ШКІ) 6506908081903 було вручено особисто громадянину ОСОБА_4 19.04.2021 року. За інформацією, наданою відділенням поштового зв'язку №65003, рекомендоване повідомлення про вручення вищезазначеного поштового відправлення було доставлено до ВПЗ 65003 та вручено особисто помічнику голови ОСОБА_6 як відправнику.
Відповіддю АТ «Укрпошта» від 19.07.2021 року №01-1089 адвоката Дерев'янко М.О. повідомлено про те, що за інформацією. наданою відділенням поштового зв'язку № 65069, поштове відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора (ШКІ) 6506908081903 від 31.03.2021 року було прийнято від ПАТ «ОДЕСАГАЗ» та в той же день скановано на вихід.
На запит адвоката від 23.04.2021 року, Акціонерне товариство «ОДЕСАГАЗ», м. Одеса листом від 17.05.2021 року №21/17-349 повідомило, що 22.02.2021 року на адресу споживача, ОСОБА_7 було направлено запрошення на участь у засіданні комісії з розгляду акту про порушення, складеного за адресою: АДРЕСА_1 , із зазначенням часу, дати та місця проведення. 25.03.2021 року відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення, споживач не з'явився. Рішенням комісії №1612c/1 від 25.03.2021 року акт про порушення №000845 від 02.11.2020 року було задоволено, здійснено донарахування у сумі 166465,50 грн. Відповідно до гл.10, розділу Х та п.9 гл.5 розділу ХІ Кодексу ГРС Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Регулятора. На виконання вимог закону АТ «Одесагаз» постійно інформує вищевказані органи про дату та час проведення засідань комісії з розгляду актів про порушення та експертизи ЗВТ та/або пломб.
До вказаної відповіді, позивачем, зокрема було додано запрошення для ОСОБА_3 щодо прийняття його участі у засіданні комісії від 22.02.2021 року №396/1696/35 та поштову квитанцію від 22.02.2021 року із зазначенням штрихового кодового ідентифікатора 6506908081903.
Також у матеріалах справи наявний висновок експерта №21-342 трасологічної експертизи пломб та лічильника газу від 04.02.2021 року, відповідно до якого на поставлені замовником питання, експертом надано наступні відповіді:
1 - 5. Пломби-наклейки з реквізитами: " НОМЕР_2 ПАО ОДЕССАГ АЗ СК БСГ 1824", "8317823 ПАО ОДЕССАГАЗ СК БСГ 1823", "9684647 БЕЗПЕКА ОДЕСАГАЗ 0002107" та "9684648 БЕЗПЕКА ОДЕСАГАЗ 0002108", які встановлені на лічильнику газу Elster BK-G6 №10402287-045-16-І, не знімалися і повторно не встановлювалися.
Пломба з пластичного металу світло-сірого кольору, яка встановлена на лічильнику газу Elster ВК- G6 №10402287-045-16-І, після, первинного встановлення не знімалася і повторно не встановлювалася.
Характерних трасологічних слідів, що свідчать про розбирання наданого на експертизу лічильника газу Elster BK-G6 №10402287-045-16-I, немає.
Слідів заміни вузлів і деталей лічильного механізму досліджуваного приладу обліку газу Elster ВК- G6 №10402287-045-16-І, не виявлено.
Будь-яких характерних трасологічних слідів несанкціонованого втручання в роботу лічильного механізму наданого на експертизу лічильника газу Elster BK-G6 №10402287-045-16-I, немає.
Сторонніх предметів в корпусі наданого на експертизу лічильника газу Elster BK-G6 №10402287-045-16-I не виявлено.
В довідці Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ», м. Одеса від 16.02.2022 року №188 зазначено про споживання природного газу споживачем ОСОБА_1 , по договору розподілу природного газу №001696, а також вказано: споживач ОСОБА_1 ; код ЄДРПОУ 1865409778; адреса: вул. Грецька, 50, кв. 2, ВІС код; газове обладнання: котел, плита газова (чотирьохкомфорна); обсяги споживання природного газу за період з 2015 по 2021 роки.
Інших належних та допустимих доказів щодо спірних правовідносин, зокрема, договору, додатків до договору з визначенням точки обліку, актів, поштових квитанцій тощо матеріали справи не містять.
Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованих оператором ГРС 166465 грн. 50 коп. за споживання споживачем необлікованого обсягу природного газу.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Правовідносини, які виникли між сторонами даного спору, пов'язані із виконанням позивачем функцій як Оператора ГРМ та реалізацією відповідачем своїх прав та обов'язків як споживача послуг розподілу природного газу.
Відповідні правовідносини врегульовуються, зокрема, Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРС), який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП, Регулятор) №2494 від 30.09.2015 року та типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 року.
Так, ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, визначені Кодексом ГРС.
Відповідно до п. 2 гл. 1 розд. 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, вказаний Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення: комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу.
Так, 01.04.2016 року ОСОБА_1 за заявою - приєднанням приєднався до договору розподілу природного газу (для споживачів, що не є побутовим) №001696 за адресою об'єкта: м. Одеса, вул. Грецька, 50, кв. 2.
Вищевказаний договір розподілу природного газу є типовим і затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - Регулятор, НКРЕКП) №2498 від 30.09.2015.
Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст. ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк.
Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо розподілу природного газу, які врегульовані Типовим договором розподілу природного газу.
Порядок обліку природного газу, що передається споживачу передбачений у розділі V Договору. Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором.
Згідно визначення основних термінів та понять, яке міститься в главі 1 розділу 1 Загальні положення Кодексу ГРС:
- вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ - сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об'єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством;
- засіб вимірювальної техніки/ЗВТ - технічний засіб, включаючи лічильник газу, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики;
- комерційний вузол обліку/комерційний ВОГ - вузол обліку природного газу, організований відповідно до вимог цього Кодексу для комерційного обліку природного газу при визначенні об'єму (обсягу) передачі та розподілу (споживання/постачання) природного газу в точці комерційного обліку;
- коректор об'єму газу - сукупність засобів вимірювальної техніки, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об'єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу;
- лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам'ятовування та відображення об'єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку.
Відповідно до Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністрества палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 за № 67/11941, вузол обліку газу - сукупність засобів вимірювальної техніки та допоміжних засобів, що призначена для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об'єму газу, зведеного до стандартних умов, і складається з одного або декількох вимірювальних комплексів та/або:
- з лічильника газу в комплекті з реєструвальними приладами температури і тиску газу;
- з лічильника газу в комплекті з показувальними приладами температури і тиску газу;
- лічильника газу згідно з ДСТУ 3336-96 "Лічильники газу побутові. Загальні технічні вимоги".
Згідно із пп. 1 п. 2 Розділу Х Кодексу ГРС Приладовий облік природного газу в точці вимірювання може складатися з: комерційного ВОГ з використанням звужуючого пристрою з обчислювачем об'єму газу; комерційного ВОГ з використанням лічильника газу в комплекті з вбудованим чи окремим коректором або обчислювачем об'єму газу; комерційного ВОГ з використанням побутового лічильника газу.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2020 року спеціалістами СЕБ - уповноваженими особами Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» відносно ОСОБА_1 , об'єкт розташований у АДРЕСА_1 , в присутності, як зазначено в Акті, його представника ОСОБА_2 , було складено Акт про порушення №000845, за яким встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), а саме, ELSTER G-6 №10402287, 2016 р. в.
При цьому, п. 3 вказаного Акту визначено, що показники лічильника на момент складання акта - 08598. Відмітка про усунення порушення на дату складення акта: не усунено БСГ на патрубках, обклеєний пломбою (наклейкою) СЕБ 9684647, 9684648 (п. 4 акта).
В подальшому, 11.11.2020 року актом експертизи ЗВТ та пломб №194 визначено, що лічильник газу типу ELSTER BKG6 №10402287 не був представлений відповідальною особою за доставку лічильника на експертизу згідно протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 09.11.2020 року. Вказаний акт підписано членами комісії оператора ГРМ.
У зв'язку із тим, що споживачем не було представлено на експертизу ЗВТ у запакованому належним чином пакеті, 25.03.2021 року рішенням комісії №1612с/1 відносно споживача ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , договір №001696, суть порушення: пп. 3 п. 2 Глави 1 Розділу ХІ Кодексу Газорозподільних систем, а саме: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); дане порушення виявлене службою СЕБ 02.11.2020 року (за підписом представника позивача) та зафіксовано в акті про порушення №000845 від 02.11.2020 року з фото та відеофіксацією; лічильник ELSTER BKG6 №10402287; споживач підключений, було вирішено задовольнити акт про порушення та здійснити донарахування у сумі 166465 грн. 50 коп.
Так, гл. 6 Розділу Х Кодексу ГРС визначено порядок експлуатації комерційного вузла обліку.
Зокрема, п. 1 вказаної глави визначено, що власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема здійснення ревізії запірних пристроїв та фільтрів, повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб'єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах.
Протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії:
контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу);
перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку;
монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт.
Контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) здійснюється Оператором ГРМ відповідно до власного графіка обходу споживачів та позапланово (за необхідності).
Контрольний огляд вузла обліку здійснюється Оператором ГРМ за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців.
Споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) зобов'язаний допустити уповноважених представників Оператора ГРМ (разом з їх відповідними засобами) за пред'явленням ними службових посвідчень на власну територію (у приміщення), де встановлений комерційний ВОГ, та забезпечити їм доступ до елементів комерційного ВОГ для виконання зазначених заходів, у тому числі огляду газопроводу перед та після ВОГ. У випадку відмови в доступі чи незабезпечення допуску Оператор ГРМ має право здійснити заходи, передбачені цим Кодексом (п.2 гл. 6 Розділу Х Кодексу ГРС).
Пунктом 3 гл. 6 Розділу Х Кодексу ГРС визначено, що власники комерційних ВОГ протягом всього строку їх експлуатації повинні мати, зберігати та надавати на вимогу представника Оператора ГРМ при проведенні перевірок ВОГ чи передбачених пунктом 2 цієї глави заходів оригінали документів, які пред'являлися при введені комерційного ВОГ в експлуатацію та передбачені главою 4 цього розділу.
Проте, Акт про порушення від 02.11.2020 року №000845, за яким встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), а саме, ELSTER G-6 №10402287, 2016 р. в. не містить відмітки про те, які документи було надано споживачем під час такої перевірки.
Разом з тим, у відповідності до вимог п. 4 гл. 6 Розділу Х Кодексу ГРС визначено, що за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.
Тобто, вказаним пунктом унормовано, хто саме є відповідальною особою, яка відповідає за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр).
Водночас, у даній справі встановити, хто саме є відповідальною особою за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр), ЗВТ в цілому установити не вбачається за можливе, оскільки позивачем на підтвердження вказаного факту ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано належного та допустимого доказу, зокрема, Акту про опломбування, який і містить підписи уповноважених осіб під час установлення ЗВТ ( ELSTER G-6 №10402287, 2016 р. в.), оскільки, як визначено п. 7 гл. 7 Розділу Х Кодексу ГРС одразу після встановлення повіреного ЗВТ (або його повірки на місці встановлення) Оператор ГРМ забезпечує пломбування встановленого (повіреного на місці) ЗВТ та складає акт про пломбування, який має бути підписаний споживачем.
Відтак, за наявними у справі матеріалами відсутні відомості про те, що відповідач визначив уповноважену особу, яка б за договором взяла на себе зобов'язання не допускати несанкціонованого відбору природного газу та дотримуватись інших вимог договору та не порушувати правила газопостачання, або саме він є такою відповідальною особою, що саме відповідач є власником або користувачем приміщення, в якому було встановлено прилад обліку, докази того, що приміщення не є квартирою і там здійснюється підприємницька діяльність відповідачем тощо, з огляду на що Акт про порушення №000845 від 02.11.2020 року відносно ОСОБА_1 , за яким встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), а саме, ELSTER G-6 №10402287, 2016 р. в. не відповідає вимогам чинного законодавства у сфері газорозподільних правовідносин.
Відповідно до пп. 1 п.8 гл.5 розд. ХІ Кодексу ГРМ акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо нього відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом "Про судову експертизу").
Поряд із зазначеним, судова колегія зазначає, що у рішенні комісії від 25.03.2021 року №1612с/1 визначено норму Кодексу ГРС, яка не відповідає суті вказаного порушення.
А саме, Оператором вказано, що споживачем порушено : пп. 3 п. 2 Глави 1 Розділу ХІ Кодексу Газорозподільних систем. Проте, вказана Глава 1 не містить ані п. 2, ані пп. 3, при цьому гл. 1 вказаного розділу визначено загальні умови поряду перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об'ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу ГРС.
Також, судова колегія наголошує, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 914/2384/17 вказано, що: «відповідно до абз.3 п.1 розділу 2 глави ХІ Кодексу ГРС до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).
Згідно з п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу є втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (у тому числі, лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Відтак, проаналізувавши зміст вказаного положення, слід констатувати те, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням)».
При цьому, висновок комісії оператора, що саме по собі ненадання ЗВТ відповідальною особою на експертизу є втручанням у роботу лічильника, не ґрунтуються на нормах права та здійснений внаслідок вільного помилкового тлумачення зазначених вище положень законодавства.
Разом з тим, переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія наголошує, що пп.10 п. 8 гл. 5 розділу ХІ унормовано, що споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення. За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи. У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.
Проте, зважаючи на обов'язок позивача бути присутнім під час засідання комісії з розгляду акту про порушення відносно несанкціонованого споживача, у даній справі відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений щодо часу та дати розгляду Акту про порушення комісією саме 25.03.2021 року, з огляду на що доводи апелянта в цій частині колегія суддів оцінює критично та не приймає до уваги.
Отже, зважаючи на наведене вище, колегія суддів зазначає, що у даному разі рішення комісії від 25.03.2021 року №1612с/1 відносно споживача ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , договір №001696, суть порушення: пп. 3 п. 2 Глави 1 Розділу ХІ Кодексу Газорозподільних систем, а саме: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); дане порушення виявлене службою СЕБ 02.11.2020 року (за підписом представника позивача) та зафіксовано в акті про порушення №000845 від 02.11.2020 року з фото та відеофіксацією; лічильник ELSTER BKG6 №10402287; споживач підключений, яким було вирішено задовольнити акт про порушення та здійснити донарахування у сумі 166465 грн. 50 коп. не відповідає та не ґрунтується на правомірному Акті про порушення вимог Кодексу ГРС споживачем, позивачем допущені порушення норм чинного законодавства при розгляді спірного питання, з огляду на що, вказане донарахування відповідачу у зазначеному вище розмірі 556855 грн. 27 коп. за необліковане споживання газу здійснене комісією всупереч вимог Кодексу ГРС і тому відсутні підстави для задоволення позову по даній справі.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції стосовно того, що у даній справі позивачем не доведено того факту, що саме між ним та споживачем газу Фізичною особою - підприємцем Лєухіним Є.О., як непобутовим споживачем виникли правовідносини у сфері розподілу газу.
При цьому, наявність у матеріалах справи заяви - приєднання від 01.04.2016 року, за якою ОСОБА_1 приєднався до договору розподілу природного газу (для споживачів, що не є побутовим) №001696 за адресою об'єкта: АДРЕСА_1 не може ґарантовано свідчити про те, що у даному разі ОСОБА_1 виступає як непобутовий споживач, оскільки по-перше, жодних доказів про те, що Лєухін Є.О. використовує газ не для власного споживання, а для отримання прибутку від підприємницької діяльності, позивачем надано не було, по-друге - у вказаній заяві визначено не ЄДРПОУ споживача, як зазначено оператором РГМ, а РНОКПП, по- третє - об'єктом розподілу газу є квартира АДРЕСА_8 , а не будь-який об'єкт, пристосований до підприємницької діяльності, по - четверте - всі наявні у матеріалах документи, надані позивачем на підтвердження правової позиції про наявність підстав для стягнення зі споживача нарахованої суми за необліковане споживання газу, не містять будь-яких посилань про те, що споживачем є саме Фізична особа-підприємець Лєухін Є.О., а не фізична особа Лєухін Є.О.
З огляду на зазначене, доводи скаржника, визначені ним в апеляційній скарзі щодо наведених вище обставин, не приймаються колегією суддів та підлягають відхиленню.
Щодо повноважень представника відповідача Букача Д.О. колегія суддів зазначає наступне.
Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 17.02.2020 року у справі № 906/941/18, суд касаційної інстанції зробив висновок про те, "що перебування на об'єкті позивача особи, яка має доступ до закритих приміщень позивача, допустила представників відповідача на об'єкт для проведення перевірки, не може вважатися неуповноваженою особою".
Відтак, у даному випадку, під час здійснення уповноваженими особами Оператора ГРС перевірки об'єкта розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, 50, кв. 2 та складення відповідного акта про порушення, Букач Д.О., який власноруч поставив підпис про ознайомлення з актом, не може вважатися неуповноваженою особою. Водночас, в Акті відсутній підпис особи, відповідальної за збереження пломби, про що зазначено вище.
Тому встановлення факту належності представництва інтересів відповідача під час перевірки дотримання останнім вимог законодавства у сфері газорозподілу у даному разі жодним чином не впливає на правомірні висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі №902/761/18, від 04.12.2019 року у справі №917/2101/17.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Враховуючи вищевикладене, зокрема, недоведеність позовних вимог в частині звернення позивача з позовними вимогами до Фізичної - особи підприємця Лєухіна Є.О., в той час, як наявні у матеріалах справи документи свідчать про правовідносини позивача з відповідачем, як з фізичною особою, а також те, що позивачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано належного та допустимого доказу того, що саме відповідач у справі є відповідальною особою за збереження ЗВТ та його складових, допущені позивачем порушення норм чинного законодавства при розгляді питання донарахування відповідача грошових коштів його комісією, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ", м. Одеса до Фізичної особи-підприємця Лєухіна Євгенія Олександровича, м. Одеса про стягнення 166 465 грн. 50 коп., при цьому, доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі не знайшли своє відображення під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції у справі №916/824/22 та не можуть бути підставою для скасування або зміни вірного по суті рішення Господарського суду Одеської області від 15.11.2022 року.
Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Приймаючи до уваги вищенаведені обставини судова колегія вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ", м. Одеса не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 15.11.2022 року у справі №916/824/22 є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування або зміни - відсутні.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ", м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 15.11.2022 року у справі №916/824/22 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 15.11.2022 року у справі №916/824/22 - залишити без змін.
Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п.2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.М. Принцевська
Я.Ф. Савицький