Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/4129/22
Провадження №2/552/142/23
23.01.2023 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.
секретар судового засідання - Іщенко Р.Р.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поділ спільного майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що з 05 листопада 2005 року позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2019 року шлюб розірваний. Від шлюбу мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В період шлюбу сторонами придбано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу будинку від 16 квітня 2009 року.
Оскільки вказане майно придбано під час шлюбу, воно є об'єктом прав спільної сумісної власності подружжя.
На теперішній час позивач бажає поділити спільне майно, але відповідач не бажає це робити в позасудовому порядку.
В разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.
Тому позивач просив суд в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 29 липня 2022 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.
Відповідач відзиву на позов не надала.
З іншими заявами по суті справи та клопотаннями сторони до суду не звертались.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, звернувшись до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 , яка належним чином у порядку, передбаченому ч. 11 ст.128 ЦПК України, повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась. Про причини неявки не повідомила.
Враховуючи відсутність підстав, передбачених ст. 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з'явились.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 05 листопада 2005 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2019 року шлюб розірваний (а.с. 12-14).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 16 квітня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н.О., ОСОБА_2 придбала у власність будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15-16).
Розпорядженням Харківського міського голови від 02 лютого 2016 року №7 «Про перейменування об'єктів топоніміки міста Харкова» назва вулиці « АДРЕСА_1 » змінено на «Соколовська».
Відповідно до звіту про незалежну оцінку, виконаного 26 липня 2022 року суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 складає 212274,00 грн. Вартість проведення оцінки становить 1000,00 грн. Оплату проведено ОСОБА_1 (а.с.20-46, 47).
Згідно статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно частин першої, другої, третьої статті 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року в справі № 638/18231/15-ц, провадження № 14-712 цс 19 звернула увагу на те, що положення статті 60 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.
Належність майна до об'єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно із частиною третьою якої якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України).
За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об'єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім'ї, а не власні, не пов'язані із сім'єю інтереси одного з подружжя.
Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя.
На підставі викладеного судом встановлено, що хоча згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 16 квітня 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н.О., покупцем була ОСОБА_2 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , є об'єктом спільної сумісної власності подружжя - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.
Тому суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання за позивачем права власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 в порядку поділу спільного майна.
У зв'язку з поділом майна подружжя у власності ОСОБА_2 залишається 1/2 частина вказаного будинку.
Позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати позивача складаються з витрат на оплату судового збору у розмірі 1061,37 грн., а також витрат на виготовлення звіту щодо оцінки спірного майна у розмірі 1000 грн. (а.с. 4,5, 47).
Оскільки судом позов задоволено в повному обсязі, судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити в повному обсязі.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2067,37 грн. (дві тисячі шістдесят сім гривень тридцять сім копійок) на відшкодування понесених судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 , проживаюча: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення виготовлено 23 січня 2023 року.
Головуючий О.А. Самсонова