про залишення позовної заяви без руху
26 січня 2023 року справа № 580/495/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В. Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/495/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національної поліції України (м. Київ, вул. Богомольця 10, 01601, ЄДРПОУ 40108578) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
26.01.2023 вх. № 2877/23 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної поліції України, просить:
- визнати протиправними дії Національної поліції України щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нової довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 19.11.2019, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.12.2019 основного розміру пенсії.
- зобов'язати Національну поліцію України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Позивач обирає спосіб захисту, що не відповідає формалізованому способу захисту в контексті ч.1 статт 5 КАС України (ні п.3 ні п.4).
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі №п/800/259/15 бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, що виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб не є абсолютним.
Позивачу варто обрати формалізований спосіб захисту порушеного права відповідно до частини 1 статті 5 КАС України з урахуванням розмежування наслідків щодо дій та бездіяльності з наданням доказів на підтвердження втручання відповідача у яке саме право позивача у контексті критеріїв частини 2 статті 2 КАС України.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».
Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пенсія виплачується щомісячно. Тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку. Тривалість строку звернення до суду не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, що передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку. Тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред'явлено позов.
Відповідно до п.4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в права.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач не надає довідки для нарахування і про попередні перерахунки пенсії не повідомляє з доказами підтвердження.
Позивач надав пенсійне посвідчення - дата видачі 12.06.2018 серії НОМЕР_2 як особа з інвалідністю 2 групи, проте про зміст і характер порушеного права позивач не зазначає - повідомляє про звільнення зі служби 29.12.2017.
У справі № 580/2970/22 ЄДРСР 108319243 зазначається: Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, що діяла до зазначених змін. Алгоритм дій, що повинні вчинити органи у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 (далі - Порядок №3-1). Положеннями п. 23 Порядку №3-1 закріплено, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Відповідно до пункту 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ. З урахуванням приписів ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсії військовослужбовцям можливий лише у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення. У разі незгоди з довідкою для нарахування пенсії під час звільнення, особа не позбавлена права оскаржити її до суду. Колегія суддів звертає увагу на те, що у зв'язку із змінами у грошовому забезпеченні поліцейських, передбаченими Постановою № 988, виникло право на перерахунок пенсії з 01.01.2016, на визначення складових грошового забезпечення для перерахунку якої мають безпосередній вплив згадані вище судові рішення у справах №826/3858/18 та №826/12704/18. Як зазначає позивач та підтверджено відповідачем, пенсія ОСОБА_1 була призначена з 04.09.2018, тобто після 01.01.2016.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку щодо вимоги про направлення довідки станом на 2019 до іншого органу, який не є учасником справи.
Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 123, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обгрунтування змісту і характеру порушеного права позивача/протиправного втручання відповідачем у яке саме право позивача щодо підстав для направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідки станом на 2019 рік; оформленої позовної заяви із зазначенням способу захисту відповідно до частини 1 статті 5 КАС України; обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду; доказів про спосіб отримання відповіді від 09.12.2022 від відповідача; попередніх довідок про грошове забезпечення для нарахування і перерахунків пенсії, грошового атестату.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА