27 січня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/10967/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
23 грудня 2022 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), у якій просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.04.2019, в тому числі й із 01.03.2022, без обмеження її максимальним розміром, який не перевищує 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, із врахуванням проведеної індексації пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.04.2019, в тому числі й із 01.03.2022 з урахуванням її індексації, виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 90% грошового забезпечення, зазначеного у довідці Департаментом персоналу МВС України №22/6-2091 від 24 травня 2021 року про розмір грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262- XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» без обмеження максимальним розміром, який не перевищує 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, із врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". На виконання рішення суду у справі №440/8658/21 відповідач здійснив перерахунок основного розміру пенсії позивача з 01.04.2019, проте, при здійсненні перерахунку та виплаті пенсії застосував обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, чим, на думку позивача, порушив вимоги Конституції та законів України. Крім того, позивач вказує, що пенсія підлягала індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022, тому вважає, що розмір пенсії з 01.03.2022 мав збільшитися та становити 21888,68 грн. Однак, пенсію позивачу з 01.03.2022 відповідач продовжив виплачувати на рівні 19340,40 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази від відповідача та встановлено строк для їх надання до суду.
12 січня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 31-32/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що норми закону щодо обмеження максимальним розміром пенсії є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №440/8658/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивачу у розмірі 90% грошового забезпечення на підставі довідки Департаменту персоналу МВС України від 24.05.2021 №22/6-2091 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, та без обмеження її максимальним розміром. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 у №440/8658/21 виключено з третього абзацу резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №440/8658/21 фразу "та без обмеження її максимальним розміром". На виконання зазначених судових рішень позивачу проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату пенсії за період з 01.04.2019 по 30.11.2021 у розмірі 184829,67 грн. Виплату пенсії, перерахованої на виконання рішень суду розпочато з 01.12.2021 у розмірі 19200,60 грн. Враховуючи зазначене, розмір пенсії позивача з 01.03.2022 складає 19340,00 грн. Із 01.07.2022 та з 01.12.2022 позивачу проведено перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшення прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” та розмір пенсії після перерахунку склав: з 01.07.2022 - 20270,00 грн.; з 01.12.2022 -20930,00 грн. Вважає, що обчислення пенсії проведено згідно норм чинного законодавства та відповідно до документів пенсійної справи.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років з 01 січня 2003 року у розмірі 90% грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області /а.с. 33/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 у справі №440/1300/19, яке набрало законної сили 18.12.2019, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2018 року в розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області витрати на сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) /а.с. 44-47/.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 у справі №440/419/21 Департаментом персоналу МВС України надіслано до ГУПФ в Полтавській області нову довідку від 24.05.2021 №22/6-2091 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 /а.с. 34/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №440/8658/21, яке набрало законної сили 19.11.2021, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії на підставі довідки Департаменту персоналу МВС України від 24.05.2021 №22/6-2091 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення на підставі довідки Департаменту персоналу МВС України від 24.05.2021 №22/6-2091 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, та без обмеження її максимальним розміром, за вирахуванням фактично виплачених сум. В решті вимог - позов залишено без задоволення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 частину витрат, що пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн 00 коп. /а.с. 20-21, 38-41/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 у справі №440/8658/21, яка набрала законної сили 20.10.2021, виправлено описку, допущену у третьому абзаці резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №440/8658/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Виключено з третього абзацу резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №440/8658/21 фразу "та без обмеження її максимальним розміром" /а.с. 22, 42-43/.
Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини, встановлені рішеннями суду у адміністративній справі у справі №440/1300/19 та у справі №440/8658/21, які набрали законної сили, не доказуються при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи.
23.11.2021 на виконання рішення суду у справі №440/8658/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки Департаменту персоналу МВС України від 24.05.2021 №22/6-2091 /а.с. 34/, у розмірі 90 % від розміру грошового забезпечення, та за результатами проведеного перерахунку підсумок пенсії (з надбавками) склав 19200,6 грн. /а.с. 35/.
Разом з тим, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 відповідачем було обмежено максимальним розміром 14970,00 грн., попередньої суми пенсії 6282,42 та підвищення 6515,69 (75% від 8687,58): 12798,11 грн. Остаточний 12798,11 грн., що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії за вислугу років позивача, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 35/.
Із 01.03.2022 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача у зв'язку з індексацією та за результатами проведеного перерахунку підсумок пенсії (з надбавками) склав 21888,68 грн. /а.с. 36/.
Разом з тим, цим же перерахунком розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 обмежений максимальним розміром 19340,00 грн., що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.03.2022 /а.с. 36/.
На заяву позивача щодо проведення перерахунку пенсії /а.с. 15/ листом ГУ ПФУ в Полтавській області №13679-12131/Л-02/8-1600/22 від 15.12.2022 позивача повідомлено, що підстави для перегляду розміру пенсії відсутні /а.с. 16/.
Не погодившись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням пенсії максимальним розміром, який не перевищує 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, після її перерахунку з 01.04.2019 та з 01.03.2022, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Статтею 64 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” передбачено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (в редакції Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно пункту 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 нечинною є ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ст. 1-1 Закону № 2262-XII зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 7 ст. 43 Закону № 2262-XII (у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
А тому внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774 від 06.12.2016 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №127/4267/17 та від 09.11.2020 у справі №813/678/18.
Таким чином, внесені Законом №1774-VIII до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є повторним запровадженням регулювання, яке Конституційний Суд визнав неконституційним, а тому, ці зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI, із змінами, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень.
За приписами пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015р. №911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років з 01 січня 2003 року у розмірі 90% грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" /а.с. 33/.
Отже, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №911-VIII передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016, разом з тим, пенсія позивачу призначена ще у 2003 році, тому дія вказаних положень Закону щодо визначення максимального розміру пенсії не застосовується до пенсії позивача, яка йому призначена у 2003 році.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №127/4267/17.
Суд відхиляє доводи відповідача з посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.03.2017 у справі №490/5309/16-а, від 14.03.2018 у справі №183/342/17, від 03.04.2018 у справі №361/4922/17, оскільки постанова Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №127/4267/17 містить більш пізні висновки Верховного Суду про застосування норм права, які підлягають врахуванню та були враховані судом першої інстанції в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини справи та норми права, якими врегульовані спірні відносини у справі №607/7115/17 не є релевантними обставинам справи та нормам права, якими врегульовані відносини у справі, що розглядається, оскільки позивач у справі №607/7115/17 одержував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівник льотного складу та предметом оскарження у справі №607/7115/17 були дії щодо обмеження граничним розміром пенсії особі при здійсненні перерахунку пенсії з 01 березня 2018 року та з 01 березня 2017 на підставі пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 № 713), тоді як ОСОБА_1 одержує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Таким чином, обмежуючи пенсію ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.04.2019 та при здійсненні її індексації з 01.03.2022 відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Враховуючи викладене вище, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, з урахуванням частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при її перерахунку з 01 квітня 2019 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року у розмірі 90% грошового забезпечення на підставі довідки Департаменту персоналу МВС України від 24.05.2021 №22/6-2091 без обмеження максимальним розміром та із урахуванням раніше виплачених сум, а також визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 при здійсненні її індексації максимальним розміром з 01 березня 2022 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (із урахуванням раніше виплачених сум) з 01 березня 2022 року у розмірі 90% грошового забезпечення з урахуванням довідки Департаменту персоналу МВС України від 24.05.2021 №22/6-2091 та з урахуванням індексації без обмеження максимальним розміром.
Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією №53691180 від 23.12.2022 /а.с. 23/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 25/.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, при задоволенні позову ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при її перерахунку з 01 квітня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року у розмірі 90% грошового забезпечення на підставі довідки Департаменту персоналу МВС України від 24.05.2021 №22/6-2091 без обмеження максимальним розміром та із урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 при здійсненні її індексації максимальним розміром з 01 березня 2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (із урахуванням раніше виплачених сум) з 01 березня 2022 року у розмірі 90% грошового забезпечення з урахуванням довідки Департаменту персоналу МВС України від 24.05.2021 №22/6-2091 та з урахуванням індексації без обмеження максимальним розміром.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич