Справа № 420/16464/22
27 січня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в письмовому порядку заяву представника позивача про поновлення процесуального строку за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа: військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , третя особа: військова частина НОМЕР_2 , в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 р. № 168 за період з 01 травня по 30 червня 2022 року;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення та виплату військовослужбовцям під час дії воєнного стану, що підлягає сплаті відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в розмірі 152123,20 грн.
Ухвалою від 17.11.2022 р. у справі відкрито спрощене провадження та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
13.12.2022 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, вказано на порушення позивачем місячного строку звернення до суду, визначеного ч.5 ст.122 КАС України.
Ухвалою від 11.01.2023 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять календарних днів з дня отримання копії ухвали.
23.01.2023 р. на виконання вказаної ухвали від представника позивача надійшла заява, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду, оскільки попри направлення запиту 15.08.2022 р. представник позивача не отримав витребувані документи, які є ключовими при зверненні до суду. Крім того вказує, що при загостренні існуючих хвороб проходив лікування у стаціонарі з 11.08.2022 р. до 22.08.2022 р. та потребував подальшої реабілітації, тому з поважних причини пропустив строк звернення до суду.
При вирішенні даної заяви суддя виходить з наступного.
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який у цивільному та господарському судочинстві визначений як строк позовної давності, а в адміністративному - строк звернення до суду.
У справі Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи "Бочан проти України", "Смірнова проти України", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії" та інші).
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п.29).
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява № 48778/99, пункт 25).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним". Для того щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.09.2019 р. по справі № 160/2551/19.
Дослідивши доводи представника позивача, викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду щодо поважності пропуску строку, беручи до уваги факт введення на території України воєнного стану та викладені Радою суддів України 02.03.2022 р. рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, враховуючи факт проходження стаціонарного лікування позивачем та отримання відповіді на адвокатські запити 10.10.2022 р. та 27.10.2022 р. та звернення до суду з позовом 14.11.2022 р. без зайвих зволікань, суд вважає за доцільне заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити та поновити позивачу строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Керуючись ст.ст.121, 122, 166, 241, 248 КАС України, суд -
ухвалив:
Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , третя особа: військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Продовжити розгляд справи № 420/16464/22.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя О.І. Бездрабко