27 січня 2023 року
справа №380/11759/22
провадження № П/380/11848/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом громадянина Грузії ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України про скасування рішення,
Громадянин Грузії ОСОБА_1 (далі - позивач) 26.08.2022 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач) з такими вимогами:
- скасувати рішення про відмову в перетині державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 25.02.2022;
- анулювати відмітку в паспортному документі ОСОБА_1 про заборону в'їзду в Україну на 3 (три) роки.
Позовні вимоги обґрунтовано такими обставинами (а.с.1-4): у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан. На прохання ОСОБА_2 , з якою позивач перебував у фактичних сімейних відносинах, про вивіз її та матері з Києва, який на той час піддавався авіаударам, 25.02.2022 при спробі в'їзду в Україну службові особи 7 Карпатського прикордонного загону прийняли рішення про відмову у перетині державного кордону іноземцю громадянину Грузії ОСОБА_1 . Правовою підставою рішення є посилання на частину другу статті 8 Закону України «Про прикордонний контроль» з причин того, що Державною міграційною службою України 24.11.2021 прийнято рішення про заборону в'їзду в Україну. Позивач вказує на необґрунтованість прийнятого рішення. Посилається на відповідь ДМС щодо його звернення, зі змісту якої за даними інформаційної підсистеми «Облік іноземців та біженців» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС та її територіальними органами і підрозділами 24.11.2021 рішення про заборону в'їзду в Україну щодо громадянина Грузії ОСОБА_1 не приймалось.
Суд відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та призначив таку до розгляду в порядку спрощеного провадження позовного провадження. Цією ж ухвалою суд зобов'язав відповідача надати суду копії документів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення; - всі матеріали, які були або мали бути взяті до уваги при вчиненні дій та прийнятті рішення, з приводу якого заявлено цей позов. Суд встановити відповідачу строк для подання цих документів - до 23.09.2022 шляхом реєстрації в канцелярії суду або надіслання електронною поштою чи рекомендованим відправленням (а.с. 22).
Суд скерував відповідачу копію ухвали суду про відкриття провадження у справі в електронній формі (а.с. 26,27). У зв'язку з неподанням відповідачем відзиву на позов та витребуваних документів, ухвалою від 02.11.2022 суд витребував в 7 прикордонного Карпатського загону: - копії усіх документів, що були підставою для прийняття рішення про відмову в перетині державного кордону України громадянину Грузії ОСОБА_1 ; - будь-які інші матеріали, які були або мали бути взяті до уваги при вчиненні дій та прийнятті рішення, з приводу якого заявлено цей позов.
Відповідач заперечує проти задоволення позову (а.с.31-33), подав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 . Повідомив, що 25.02.2022 в Міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська» на в'їзд в Україну прибув громадянин Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки цьому громадянину Грузії заборонено в'їзд в Україну службові особи 7 Карпатського прикордонного загону правомірно прийняли рішення про відмову у перетині державного кордону України на в'їзд в Україну.
Відповідач на виконання ухвали суду про витребування доказів надав витяг з бази даних «Ризик» на підтвердження того, що підставою для прийняття рішення про відмову в перетині державного кордону України громадянину Грузії ОСОБА_1 було доручення Державної міграційної служби України, відповідно до якого йому заборонений в'їзд в Україну (а.с. 29, 30).
Суд заслухав дослідив долучені до матеріалів справи заяви по суті справи, письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянин Грузії, що підтверджується його паспортом (а.с. 7).
Ціцілашвілі Едішері повідомив, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах з громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; на час введення на території України 24.02.2022 воєнного стану перебував за межами території України. На прохання ОСОБА_2 вивезти її та матері з міста Києва 25.02.2022 позивач прибув в міжнародний пункт пропуску «Рава-Руська» для в'їзду в Україну.
В процесі здійснення прикордонного контролю посадовою особою відповідача з'ясовано, що підсистемі інформаційно-телекомунікаційної системи прикордонного контролю «Гарт-1» Державної прикордонної служби України, базі даних «Ризик», є відомості (а.с.30) про внесення Державною міграційною службою України доручення «Заборона в'їзду в Україну» щодо громадянина Грузії ОСОБА_1 , дата постановки « ІНФОРМАЦІЯ_4 », дата зняття « 10.01.2025».
На підставі цих відомостей начальник 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_6 капітан ОСОБА_3 прийняв «Рішення про відмову у перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства» від 25.02.2022 (а.с.5-6), з підстав прийняття щодо громадянина Грузії Ціцілашвілі Едішері уповноваженим державним органом України/державною міграційною службою України рішення від 24.11.2021 про заборону в'їзду в Україну.
При прийнятті рішення суд враховує такі положення чинного законодавства:
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 №3773-VI (далі - Закон №3773-VI).
За визначенням, наведеним в пункті 6 частини першої статті 1 Закону №3773-VI іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Статтею 9 Закону №3773-VI визначено, що іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку. Іноземці та особи без громадянства під час проходження прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон зобов'язані подати свої біометричні дані для їх фіксації. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Підстави для заборони в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну наведені у статті 13 Закону №3773-VI. Частинами другою, третьою цієї статті за наявності підстав, зазначених в абзацах другому, сьомому і восьмому частини першої цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України. Рішення про заборону в'їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону, або уповноваженим підрозділом Національної поліції України. У разі невиконання рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства забороняється подальший в'їзд в Україну на десять років, що додається до частини строку заборони в'їзду в Україну, який не сплив до моменту прийняття повторного рішення про заборону в'їзду в Україну.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, яким не дозволяється в'їзд в Україну, при спробі в'їзду в Україну в пункті пропуску через державний кордон України не перетинають державний кордон України та в найкоротший строк повертаються в державу, з якої вони прибули, або в державу, яка видала паспортний документ.
Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 №661-IV. Пунктом 10 статті 20 Закону №661-IV визначено, що органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право створювати і використовувати в інтересах розвідки, контррозвідувального забезпечення охорони державного кордону України, оперативно-розшукової діяльності, участі у боротьбі з організованою злочинністю та протидії незаконній міграції інформаційні системи, у тому числі банки даних щодо осіб, які перетнули державний кордон України, осіб, які вчинили правопорушення, протидію яким віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежується право виїзду з України, недійсних, викрадених і втрачених документів на право виїзду за кордон та в інших випадках, передбачених законами України.
Відповідно до пункту 5 Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему прикордонного контролю «Гарт-1» Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.09.2008 №810 зареєстрованого в Міністерстві юстиції 07.11.2008 за №1086/15777 система «Гарт-1» створюється і використовується в інтересах розвідки, контррозвідувального забезпечення охорони державного кордону України, оперативно-розшукової діяльності, участі в боротьбі з організованою злочинністю та протидії незаконній міграції з метою своєчасного та достовірного інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності підрозділів та органів Державної прикордонної служби України для здійснення ними заходів із запобігання і недопущення в'їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів, розшуку в пунктах пропуску через державний кордон осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань, посилення контролю за додержанням правил в'їзду, виїзду, перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, а також виконання інших завдань у правоохоронній сфері згідно із законодавством. Відповідно до пунктів 7, 8 Положення №810 власником системи "Гарт-1" та інформації, що в ній обробляється, є Адміністрація Держприкордонслужби. Користувачами системи "Гарт-1" є посадові та службові особи підрозділів і органів Державної прикордонної служби України, яким в установленому законодавством порядку надано право доступу до обробки інформації в цій системі.
Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначає Закон України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 №1710-VI (далі - Закон №1710).
Частиною першою та другою статті 7 Закону №1710 визначені умови прикордонного контролю осіб, відповідно до яких:
1. Паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону.
2. У ході перевірки документів уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України використовують технічні засоби контролю для пошуку ознак підробки у документах, здійснюють пошук необхідної інформації у базах даних Державної прикордонної служби України, а також за результатами оцінки ризиків проводять опитування осіб, які прямують через державний кордон.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Закону №1710 уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну за умови відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну. Частиною другою цієї статті визначено, що іноземцям, особам без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам в'їзду в Україну, відмовляється у перетинанні державного кордону в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Статтею 14 Закону №1710 визначено, що іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2013 №280 затверджено Порядок надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон. Відповідно до пункту 17 цього Порядку, виконання доручень здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби під час проведення перевірки документів осіб на право в'їзду в Україну або виїзду з України.
Послідовність дій уповноважених службових осіб органів охорони державного кордону у разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон та контрольних пунктах в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї осіб, стосовно яких виконуються доручення уповноважених державних органів, і визначення взаємодії органів охорони державного кордону з уповноваженими державними органами, що надали доручення визначено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.06.2017 №535, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2017 року за №1091/30959, яким затверджено Порядок дій уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України в разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон України та контрольних пунктах в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї осіб, стосовно яких надано доручення, та порядок взаємодії органів охорони державного кордону з уповноваженими державними органами, які надали доручення (далі - Порядок 535). Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку 535 доручення надсилаються до Головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби (далі - Головний центр) та беруться до виконання відповідно до Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 280. Обробка інформації (уведення, записування, зчитування, зберігання, знищення, приймання, передавання) та формування баз даних відомостей про осіб, стосовно яких є доручення (далі - оперативні бази даних), здійснюються тільки з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи прикордонного контролю «Гарт-1» Державної прикордонної служби України (далі - система «Гарт-1»), яка функціонує відповідно до Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему прикордонного контролю «Гарт-1» Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 вересня 2008 року № 810, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2008 року за № 1086/15777. Відомості про особу вводяться для перевірки наявності чи відсутності інформації за оперативними базами даних системи «Гарт-1» уповноваженою службовою особою Держприкордонслужби з паспортних документів громадян України, іноземців та осіб без громадянства із застосуванням приладів для автоматичного зчитування машинозчитуваної зони паспортних документів (паспортрідерів), у тому числі й з електронних чипів, що містять інформацію про власника, зокрема й інформацію про його біометричні дані, а в разі відсутності таких приладів чи даних у машинозчитуваній зоні - уручну.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку 535 у разі збігу інформації про особу, яка перетинає державний кордон або виїжджає з тимчасово окупованої території України, з інформацією, що зберігається в оперативних базах даних системи «Гарт-1» за індексом «Д», уповноважені службові особи Держприкордонслужби виконують такі дії:
1) інспектор прикордонної служби, що здійснює перевірку паспортних документів:
доповідає старшому зміни прикордонних нарядів або старшому прикордонних нарядів у пункті пропуску (далі - старший прикордонних нарядів) про виявлення особи, якій заборонено в'їзд в Україну;
передає старшому прикордонних нарядів паспортний документ особи та не пропускає її через державний кордон або через межу тимчасово окупованої території України;
2) старший прикордонних нарядів:
повторно перевіряє наявність в оперативній базі даних системи «Гарт-1» інформації про заборону в'їзду в Україну виявленій особі;
невідкладно, але не пізніше п'яти хвилин з моменту виконання доручення, інформує про це чергового Головного центру;
відмовляє такій особі у перетинанні державного кордону або у виїзді з тимчасово окупованої території України, про що виносить рішення про відмову в перетинанні державного кордону в порядку, визначеному статтею 14 Закону України «Про прикордонний контроль», або рішення про відмову особі у в'їзді на тимчасово окуповану територію України або виїзді з неї, форму якого наведено в додатку 4 до Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 367 (зі змінами);
якщо за обґрунтованих підстав віза вважається отриманою в незаконний спосіб, скасовує візу в паспортному документі іноземця чи особи без громадянства в порядку, передбаченому абзацом другим пункту 2 частини четвертої статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль», та інформує про зазначений факт співробітника оперативно-розшукового підрозділу органу Державної прикордонної служби України;
у разі відсутності в паспортному документі іноземця чи особи без громадянства відмітки уповноваженого державного органу про заборону в'їзду в Україну проставляє таку відмітку із зазначенням терміну, указаного в оперативних базах даних;
повертає паспортний документ особі, якій відмовлено в перетинанні державного кордону або якій відмовлено у виїзді з тимчасово окупованої території України;
у випадку, передбаченому частиною п'ятою статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль»:
наказує перевізникові вивезти іноземця, особу без громадянства в державу, з якої її було привезено, або в державу, яка видала паспортний документ, або знайти інший спосіб вивезення зазначених осіб за межі території України;
до подальшого вивезення іноземців, осіб без громадянства, яким було відмовлено в перетинанні державного кордону при в'їзді в Україну, уживає належних заходів щодо запобігання незаконному перетинанню ними державного кордону або адміністративної межі з тимчасово окупованою територією України;
про прийняте рішення та вжиті заходи доповідає начальникові відділу управління службою (далі - ВУС) органу охорони державного кордону;
3) начальник зміни ВУС органу охорони державного кордону про факт виконання доручення:
доповідає начальникові зміни ВУС регіонального управління та начальникові органу охорони державного кордону;
4) начальник зміни ВУС регіонального управління про факт виконання доручення доповідає начальникові зміни Головного центру управління службою (далі - ГЦУС) Адміністрації Держприкордонслужби та начальникові штабу регіонального управління.
При прийнятті рішення та оцінці аргументів сторін суд керується такими мотивами:
аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок, що посадові особи ДПС України в пунктах пропуску через державний кордон України при здійсненні прикордонного контролю іноземців, осіб без громадянства, що бажають в'їхати в Україну, серед іншого мають повноваження та обов'язок перевіряти таких осіб з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи прикордонного контролю «Гарт-1» Державної прикордонної служби на предмет наявності або відсутності підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону. При цьому до повноважень посадової особи, що здійснює прикордонний контроль, не входить перевірка обґрунтованості чи законності запровадження компетентним державним органом (напр., Державною міграційною службою України) такого обмеження.
Відповідач надав суду належні та достатні докази (а.с.30) того, що Державною міграційною службою України щодо громадянина Грузії Ціцілашвілі Едішері внесено в підсистему ІТСПК «Гарт-1» доручення про заборону в'їзду в Україну строком на три роки з 12.01.2022 по 10.01.2025. З огляду на це дії начальника 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_6 капітана ОСОБА_3 щодо винесення рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 25.02.2022 є такими, що ґрунтуються на нормам чинного законодавства, прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, а тому позовні вимоги про скасування цього рішення є безпідставними. З огляду на наведені мотиви суд відмовляє у задоволенні позовних вимог громадянина Грузії ОСОБА_1 з мотивів їх безпідставності.
Питання правомірності дій Державної міграційної служби України щодо виставлення доручення в підсистему ІТСПК «Гарт-1» щодо заборони в'їзду в Україну громадянина Грузії ОСОБА_1 строком на три роки з 12.01.2022 по 10.01.2025 не входять в предмет доказування у цій справі, оскільки посадова особа Держприкордонслужби України при здійсненні заходів прикордонного контролю повторно перевіряє лише наявність в оперативній базі даних системи «Гарт-1» інформації про заборону в'їзду в Україну особі і не має повноважень з'ясовувати та/чи перевіряти обґрунтованість чи законність рішення про заборону в'їзду в Україну чи виданого на виконання такого рішення доручення, що внесене компетентним органом в інформаційно-телекомунікаційну систему прикордонного контролю «Гарт-1».
Враховуючи висновок суду по суті заявлених вимог понесені позивачем судові витрати покладаються на нього.
Керуючись ст.ст. 19-20,22,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Москаль Р.М.