27 січня 2023 року Справа № 280/6435/22
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Богатинського Б.В. за участю секретаря судового засідання: Горенко В.Р., представника відповідача: Гурильова А.С, розглянувши заяву Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ 2018» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Запорізька міська рада про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ 2018» (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Запорізька міська рада, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо застосування сукупного коефіцієнта км3 при формуванні та видачі витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1713/207-20 від 14.05.2020 стосовно земельної ділянки площею 4,5179 га (кадастровий номер 2310100000:04:041:0185);
- визнати протиправним та скасувати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1713/207-20 від 14.05.2020 стосовно земельної ділянки площею 4,5179 га (кадастровий номер 2310100000:04:041 0185);
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області сформувати за 2020 рік новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 4,5179 га (кадастровий номер 2310100000:04:041:0185), яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, буд.34 - із застосуванням сукупного коефіцієнту км3 величиною "0,99".
Крім того, просить встановити контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили та судовий збір покласти на відповідача.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2481 грн.
Ухвалою суду від 16 листопада 2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач подав до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 13 січня 2023 року подальший розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що про збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки він дізнався в червні 2022 року під час ознайомлення з матеріалами судової справи №908/552/22.
Відповідач вважає, що таке твердження не є обґрунтованим з огляду на наступне. 21.04.2020 до Міжрайонного управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області надійшла заява ТОВ «ГЛОБАЛ 2018» № ЗВ-9801237202020, в якій позивач просив надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:04:041:0185. За результатами розгляду вищевказаної заяви 23.04.2020 був сформований відповідний витяг № 1664/207-20, відомості, які містяться у витязі від 23.04.2020 щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, є ідентичними відомостям, що містяться у витязі від 14.05.2020 № 1713/207-20. Відтак, відповідач вважає, що про збільшений розмір нормативної грошової оцінки вищеназваної земельної ділянки позивач дізнався ще у 2020 році. Позовну заяву просить залишити без розгляду.
Ухвалою суду від 13 січня 2023 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду доказів моменту коли позивач дізнався про витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1713/207-20 від 14.05.2020, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали позивачем 27.01.2023 надані до суду пояснення, у яких позивач повідомляє, що дізнався про оскаржуваний витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1713/207-20 від 14.05.2020 під час ознайомлення з матеріалами справи №908/552/22. На підтвердження зазначеного надає копію заяви про ознайомлення з матеріалами справи №908/552/22 та копію повідомлення про направлення матеріалів справи №908/552/22 на електронну адресу позивача.
Вирішуючи подану заяву суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 формулює правовий висновок, відповідно до якого, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Отже, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язаний з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позову судом встановлено, що позивач дізнався про оскаржуваний витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1713/207-20 від 14.05.2020 під час ознайомлення з матеріалами справи №908/552/22.
Доказів протилежного відповідачем не надано.
Представник відповідача у підготовчому засіданні заяву підтримав та зазначив, що про збільшений розмір нормативної грошової оцінки вищеназваної земельної ділянки позивач дізнався ще у 2020 році, оскільки 23.04.2020 був сформований витяг № 1664/207-20 та відомості, які містяться у витязі від 23.04.2020 щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, є ідентичними відомостям, що містяться у витязі від 14.05.2020 №1713/207-20.
Суд зазначає, що предметом позову у даній справі є правомірність дій відповідача при формуванні та видачі витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1713/207-20 від 14.05.2020, а не витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1664/207-20 від 23.04.2020.
З урахуванням положень статей 122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви N 17160/06 та N 35548/06; п. 33).
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey N 22277/93).
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Так, відповідно до частини 1 та 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на викладені приписи КАС України, проаналізувавши у сукупності наведені у заяві доводи, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Відтак, заява Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.
Керуючись 122, 241-243, 248 КАС України, суд -
У задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовити.
Визнати поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ 2018» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Запорізька міська рада про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ 2018» пропущений строк звернення до суду по справі №280/6435/22.
Продовжити розгляд справи №280/6435/22.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Б.В. Богатинський