26 січня 2023 року Справа № 280/17/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69057, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б)
про: визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
03.01.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу пенсії;
- зобов'язати відповідача провести виплату перерахованої пенсії позивачу з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області про розмір грошового забезпечення від 14.09.2021 № 827, з урахуванням наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 3 950,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням капітан - 1 270,00 грн., надбавка за вислугу років 40% - 2 088,00 грн., надбавка за ОПС 50% - 3 654,00 грн., премія 10% - 295,00 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також, позивач зауважив, що Головне управління ДСНС у Запорізькій області виготовило та направило позивачу оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, однак відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2021 по справі № 280/11185/21 відповідача було зобов'язано перерахувати позивачу пенсію з 01.01.2018 на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області про розмір грошового забезпечення від 14.09.2021 № 827. На виконання вказаного судового рішення відповідач перерахував позивачу пенсію, однак стосовно виплати нарахованої доплати за період з 01.04.2019 по 31.05.2022 відповідачем було зауважено, що вона буде проведена у подальшому в межах бюджетних асигнувань. На думку позивача, така відмова за своїм змістом та правовою природою є безпідставною та такою, що суперечить положенням Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з чим позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.01.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).
16.01.2023 судом отримано відзив на позовну заяву (вх.№ 2461 від 16.01.2023), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки Запорізький окружний адміністративний суд своїм рішенням від 23.12.2021 по справі № 280/11185/21 зобов'язав відповідача перерахувати позивачу пенсію з 01.01.2018 на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області про розмір грошового забезпечення від 14.09.2021 № 827. Отже, вказаний публічно-правовий спір, на думку відповідача, вже вирішений. У свою чергу, забороняється подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. За позицією відповідача позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, адже у даному випадку останньому слід звернутись до суду із заявою про роз'яснення судового рішення. З огляду на викладені вище обставини, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності,
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу - орган державної влади 27.06.2002.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ).
14.09.2021 ГУ ДСНС у Запорізькій області склало довідку № 827 про розмір грошового забезпечення позивача для нарахування пенсії, відповідно до якої станом на 05.03.2019, розмір грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення із служби) складає 11 357,00 грн.
У вересні 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки ГУ ДСНС у Запорізькій області від 14.09.2021 № 827.
Однак, листом від 08.10.2021 № 14535-13852/В-02/8-0800/21 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, оскільки після скасування з 05.03.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва окремих положень Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ від 21.02.2018 № 103) інших рішень щодо перерахунку пенсії (крім Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова КМУ від 14.07.2021 № 713)) Урядом не приймалось.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав за інтересів у відповідній сфері правовідносин.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2021 по справі № 280/11185/21 визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача та, відповідно, зобов'язано відповідача перерахувати позивачу пенсію з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області про розмір грошового забезпечення від 14.09.2021 № 827, з урахуванням наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 3950,00 грн.; оклад за військовим (спеціальним) званням капітан - 1270,00 грн.; надбавка за вислугу років 40% - 2088,00 грн.; надбавка за ОПС 50% - 3654,00 грн.; премія 10% - 295,00 грн. (а.с.9-14).
31.03.2022 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2021 по справі № 280/11185/21 набрало законної сили.
Листом від 02.08.2022 № 7531-6758/В-02/8-0800/22 відповідач поінформував позивача, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2021 по справі № 280/11185/21 ним проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019. Щодо виплати нарахованої доплати за період з 01.04.2019 по 31.05.2022 відповідачем було зауважено, що вона буде проведена у подальшому в межах бюджетних асигнувань (а.с.8).
Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо відмови у виплаті позивачу пенсії, суд виходить із такого.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
За правилами ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позовних вимог є протиправність дій відповідача щодо не виплати перерахованої на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2021 по справі № 280/11185/21, яке набрало законної сили. Тобто, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
При цьому суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів безпосередньої відмови відповідача у виплаті перерахованої пенсії. Навпаки, відповідач у листі 02.08.2022 № 7531-6758/В-02/8-0800/22 зауважив, що така виплата буде здійснена позивачу в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету (а.с.8).
Слід зазначити, що відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
На важливості належного виконання судового рішення неодноразово наголошував у своїх рішеннях і Конституційний Суд України.
Так, у пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 (справа щодо конституційності окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України) Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. З огляду на це посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
У Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження») Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013); набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року №10-р/2018); невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику ЄСПЛ, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України та статтями 2, 14, 370 КАС України.
Згідно з положеннями ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у ч. 1 ст. 383 КАС України, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України.
З огляду на зазначене, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Тобто, якщо позивач вважав, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2021 по справі № 280/11185/21 порушувались його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправним рішення дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №355/1648/15-а, від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а, від 29.07.2021 у справі №460/350/19.
Таким чином, оскільки позивачем по суті заявлено позовні вимоги щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання повного виконання (неналежного виконання) вищевказаного рішення суду, то відповідно, ним невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права. За таких обставин, підстави для задоволення позову у даному випадку відсутні. Належних та достатніх доказів зворотнього позивачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем, на переконання суду, не доведена протиправність дій відповідача щодо відмови у виплаті позивачу пенсії та не вмотивована наявність правових підстав для зобов'язання відповідача провести виплату перерахованої пенсії позивачу з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області про розмір грошового забезпечення від 14.09.2021 № 827, з урахуванням наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 3 950,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням капітан - 1 270,00 грн., надбавка за вислугу років 40% - 2 088,00 грн., надбавка за ОПС 50% - 3 654,00 грн., премія 10% - 295,00 грн.
У свою чергу, суд вважає, що відповідач надав суду докази на спростування обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.
Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, є необґрунтованим, а тому у його задоволенні слід відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, підстави для присудження на користь позивача понесених судових витрат відсутні.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд
Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69057, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б) про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 26 січня 2023 року.
Суддя О.В. Прудивус