Справа № 761/1921/23
Провадження № 1-кс/761/1603/2023
19 січня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого ГУ Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , поданого у кримінальному провадженні № 12022100080003336 від 26 листопада 2022 року, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України
ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100080003336 від 26 листопада 2022 року за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
26.11.2022 ОСОБА_5 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.
27.11.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
У повідомленні про підозру зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчинив розбійний напад на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заволодівши майном останньої, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій майнової шкоди.
Так, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, ОСОБА_5 , не маючи постійного джерела доходів та відчуваючи скрутне матеріальне становище, вирішив вчинити розбійний напад на ОСОБА_7 , з якою до цього перебував у приятельських відносинах. З цією метою, ІНФОРМАЦІЯ_4, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_5 прийшов за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 та користуючись довірою останньої потрапив до її квартири.
Перебуваючи у вищевказаній квартирі, ОСОБА_5 безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел направлений на здійснення розбійного нападу та на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, усвідомлюючи наслідки своїх протиправних дій та, що остання особа похилого віку, яка не може чинити будь-якого фізичного опору, пройшов з ОСОБА_7 до кімнати квартири, де повалив останню на ліжко та руками і подушкою став тиснути на обличчя останньої, чим перекрив дихальні шляхи ОСОБА_7 , яка внаслідок зазначених дій невдовзі померла.
Відразу після цього, з метою особистого збагачення, ОСОБА_5 знайшов у вказаній квартирі майно ОСОБА_7 , а саме: золоту сережку, мобільний телефон «Ergo», наручний годинник, «картку Киянина» та телевізор, які взяв з собою та зачинивши вхідні двері квартири на замок, з місця вчинення злочину пішов, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 майнової шкоди.
Крім цього встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , з корисливих мотивів, вчинив умисне вбивство ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Так, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, ОСОБА_5 , не маючи постійного джерела доходів та відчуваючи скрутне матеріальне становище, з корисливих мотивів вирішив протиправно позбавити життя ОСОБА_7 , з якою до цього перебував у приятельських відносинах. З цією метою, ІНФОРМАЦІЯ_4, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_5 прийшов за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 та користуючись довірою останньої потрапив до її квартири.
Перебуваючи у вищевказаній квартирі, ОСОБА_5 безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел направлений на здійснення розбійного нападу та на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, усвідомлюючи наслідки своїх протиправних дій та, що остання особа похилого віку, яка не може чинити будь-якого фізичного опору, пройшов з ОСОБА_7 до кімнати квартири, де повалив останню на ліжко та руками і подушкою став тиснути на обличчя останньої, чим перекрив дихальні шляхи ОСОБА_7 , яка внаслідок зазначених дій невдовзі померла.
Відразу після цього, з метою особистого збагачення, ОСОБА_5 знайшов у вказаній квартирі майно ОСОБА_7 , а саме: золоту сережку, мобільний телефон «Ergo», наручний годинник, «картку Киянина» та телевізор, які взяв з собою та зачинивши вхідні двері квартири на замок, з місця вчинення злочину пішов, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 майнової шкоди.
Святошинським районним судом м. Києва 29.11.2022 стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою без альтернативи внесення застави строком на 60 днів, тобто до 24.01.2023.
17.01.2023 постановою заступника керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою.
Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На обґрунтування свої доводів сторона захисту зазначила, що заявлені прокурором ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного є не доведеними, оскільки ОСОБА_5 не має наміру переховуватися, а відтак на їх думку належну процесуальну поведінку підозрюваного зможе забезпечити інший менш суворий запобіжний захід.
З'ясувавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно із ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутого обвинувачення, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі.
З матеріалів, долучених до клопотання вбачається, мають місце дані, які вказують на факти, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення і такі є переконливим для суду.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя наділений лише повноваженнями на перевірку обґрунтованості підозри, яка за своїм змістом до процедури висунення обвинувачення в порядку, передбаченому КПК України, на стадії досудового розслідування є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (частина перша статті 276 КПК). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність.
З наведених обставин, проводячи оцінку наданих суду матеріалів, доводів учасників процесу, слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою.
Крім того, обґрунтованість підозри вже була предметом судового розгляду, а будь-яких доказів на спростування вказаної обґрунтованості сторонами провадження не надано.
Відтак, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вказані обставини неодноразово перевірялись слідчими суддями під час застосування та продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також під продовження строку досудового розслідування. Враховуючи, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час не відпали та підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, суд вважає, що на даний час з урахуванням, обставин, які інкримінуються ОСОБА_5 відсутні підстави для визначення розміру застави.
З огляду на викладене, враховуючи конкретні обставини справи, зокрема, наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, слідчий суддя вважає, що слід продовжити ОСОБА_5 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 38 днів, тобто до 26 лютого 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, визначеного ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року справа № 759/17015/22, строком на 38 (тридцять вісім) днів, тобто до 26 лютого 2023 року, включно, без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1