26 січня 2023 року
м. Київ
справа № 640/32870/20
адміністративне провадження № К/990/2978/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №640/32870/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 18.06.2019 №1196950/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2436 від 22.04.2019 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2436 від 22.04.2019, що складена Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК», датою її фактичного подання на реєстрацію.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2021 позовні вимоги задоволено.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.11.2022, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2021 у справі №640/32870/20.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 24.01.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з'ясовано наступні обставини.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 20.10.2021 (прийнятим у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України у лютому 2022 року звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 25.05.2022 та від 26.05.2022 відмовив у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України - ненадання доказів, що підтверджують сплату судового збору. Одночасно суд визначив апелянту строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.07.2022 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження строку для усунення недоліків, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув скаржнику, у зв'язку з неусуненням останнім недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для залишення такої скарги, відповідно до ухвали від 25.05.2022, без руху.
Ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2022 у касаційному порядку Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України не оскаржувалась.
Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 10.08.2022, тобто із значним пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2021 у справі №640/32870/20 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
За змістом клопотання про поновлення пропущеного строку останній стверджує, що звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є безумовною підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції. Зазначає, що процесуальним законом визначено право сторони на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, а тому, оскільки Головне управління ДПС у м. Києві не мало можливості подати апеляційну скаргу, яка б відповідала вимогам КАС України в строк, передбачений статтею 295 КАС України, з підстав неможливості сплати судового збору, апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.08.2022 витребував з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи №640/32870/20.
11.10.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалами: відмовив у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам: статті 298 КАС України - апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними; пункту 1 частини п'ятої статті 296 цього ж Кодексу - ненадання документа про сплату судового збору. Суд визначив скаржнику строк впродовж якого особа наділена правом надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин та усунути недоліки апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску такого строку.
Зокрема, суд апеляційної інстанції критично оцінив доводи апелянта про те, що звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.
Аналіз положень частини третьої статті 295, частини третьої статті 298, пункту 4 частини першої статті 299 КАС України свідчить, що у разі пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду скаржник повинен навести підстави для поновлення такого строку та обґрунтувати поважність причин такого пропуску.
Разом з цим, як наголосив суд, поважними причинами пропуску визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, як зазначив суд апеляційної інстанції, не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Недотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту апеляційної скарги, як вказав суд, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
У свою чергу, як встановив суд апеляційної інстанції, скаржником не надано жодних доказів, підтверджуючих вчинення останнім дій з метою приведення апеляційної скарги у відповідності до вимог процесуального закону, як і не надано жодних доказів на підтвердження майнового стану та факту об'єктивної неможливості сплати судового збору у встановлений процесуальним законом строк.
Судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справи також продовжує бути не сплаченим.
Тобто, встановивши факт повторного подання апелянтом апеляційної скарги без доказів сплати судового збору, а також поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та у спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду від Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України надійшли: 1) клопотання про продовження строку для сплати судового збору, яке обґрунтоване незадовільним майновим станом апелянта та відсутністю коштів для проведення такої оплати; 2) клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження спірного судового рішення, яке обґрунтоване доводами про ускладнену можливість учасникам справи вільно користуватись своїми процесуальними правами, зокрема, правом на апеляційне оскарження судових рішень, з підстав введеного на всій території України правового режиму воєнного стану та оголошенням, у зв'язку з даними обставинами, в роботі ДПС України та її територіальних органів, простою.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.11.2022, визнавши наведені апелянтом підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Цією ж ухвалою суд також відмовив у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для сплати судового збору з огляду на його необґрунтованість.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 10.10.2022 визначив відповідачу достатній строк щодо реалізації права та надання, крім іншого, обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.
Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Шостий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку, оскільки посилаючись на запровадження Указом Президента України на всій території України правового режиму воєнного стану та введенням, у зв'язку з означеними обставинами, простою в роботі органів ДПС України, в тому числі й апелянта, останній не надав суду жодних доказів існування непереборних обставин, які перешкоджали йому скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою, зокрема доказів, які б підтверджували неможливість подання Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України апеляційної скарги у цій справі з дотриманням визначеного КАС України процесуального строку на апеляційне оскарження.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції вказав, що дійсно указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до яких Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Разом з тим, як зазначив суд апеляційної інстанції, введений Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України воєнний стан, не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду з апеляційною скаргою у всіх абсолютно випадках, зокрема й на звернення до суду з повторною апеляційною скаргою, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об'єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Біль того, як встановив суд, скаржником жодним чином не обґрунтовано як саме введення воєнного стану вплинуло на організацію роботи саме Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України та як такі обставини стали перешкодою для своєчасного подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 20.10.2021 оформленої з дотриманням КАС України положень.
Таким чином, апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду дійшов висновку, що оскільки зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, доказів на підтвердження зворотного апелянтом також не надано, підстави наведені контролюючим органом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.
За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Шостий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2021 у справі №640/32870/20.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №640/32870/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
С.С. Пасічник