03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 33/824/2886/2022
Справа № 754/3939/22
19 грудня 2022 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 30 червня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з постановою суду, 12.04.2022 року о 11 год. 30 хв., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - «БМВ», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Радосинська,126 в м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння: сухість в порожнині рота, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 30 червня 2022 року, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 30 червня 2022 року ним було подано клопотання про допит свідка, однак суддя не надала скористатися його законним правом і відмовила у задоволення цього клопотання. При винесенні постанови, суддя не взяла до уваги п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
Одночасно в апеляційній скарзі поставлено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 30 червня 2022 року, з огляду на те, що копію постанови було отримано 06 вересня 2022 року.
Відповідно до положень ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову було винесено Деснянським районним судом м. Києва 30 червня 2022 року за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 .
Копію постанови отримано ОСОБА_1 06 вересня 2022 року, що підтверджується його заявою (а.с 26).
12 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою.
Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо дати отримання копії постанови суду та пропуску у зв'язку з цим строку на апеляційне оскарження, матеріалами справи не спростовуються.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1 , з метою забезпечення права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на апеляційне оскарження судового рішення, вважаю за можливе клопотання про поновлення строку задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 30 червня 2022 року.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги та переглянувши відеоматеріали досліджуваних подій за участю водія ОСОБА_1 , вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмова від проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 082202 від 12.04.2022 року, водій ОСОБА_1 12.04.2022 року о 11 год. 30 хв., керував транспортним засобом - «БМВ», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Радосинська,126 в м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння: сухість в порожнині рота, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - поліцейським УПП взводу № 1, роти №2, батальйону № 4, полку № 2, сержантом поліції ОСОБА_6
Зі змістом вказаного протоколу ОСОБА_1 ознайомився, що засвідчено його особистим підписом.
Вказані обставини щодо відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння засвідчили в протоколі про адміністративне правопорушення свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїми підписами.
Матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 від 12.04.2022 року, наданих на окремому аркуші, в них зазначено: «12.04.2022 року був зупинений патрульним інспектором для перевірки документів. Інспектор попросив час для детальної перевірки і пояснив, що маючи раніше рішення суду по ст. 130 , претензій до мене не має стосовно мого стану та я не маю ніяких ознак наркотичного чи алкогольного сп'яніння - рядовий ОСОБА_4 , номер жетону НОМЕР_2 . Вони провели поверхневий огляд мене та автомобіля. Після чого попросив почекати. Після 40 хвилин очікування до мене підійшов ОСОБА_5 , номер жетону 176625 та ОСОБА_6 номер жетону 0001240. Поліцейський ОСОБА_6 , після того як представився, не поспілкувавшись навіть зі мною, сказав, що я знаходжусь у стані наркотичного сп'яніння, а поліцейський Каліновський почав проводити обшук без свідків та протоколу. Мені було запропоновано поїхати до лікаря. Я просив провести тест на місці зупинки та не відмовлявся від будь-яких інших перевірок на місці, оскільки знаходжусь в даний момент на роботі та маю часові зобов'язання перед клієнтами. В мене вилучили відразу документи та ключі від автомобіля, котрим керував. Оскільки зупинили на блокпосту, я не маю змоги вести відео чи фото записи своїх дій чи дій поліції для доказу своїх дій чи поліції».
Відповідно до наявних в матеріалах справи пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 12.04.2022 року, що підписані ними особисто, зазначені особи були запрошені працівниками поліції в якості свідків при складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , та в їх присутності вказаний водій відмовився у встановленому законом порядку пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі (лікаря-нарколога).
Судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис з нагрудної камери працівника поліції щодо досліджуваних подій.
Так, з відеозапису вбачається, що події відбуваються на проїзній частині дороги, в крайній правій смузі, перед блокпостом. Працівники поліції першого екіпажу, спілкуючись з другим екіпажем патрульної поліції, повідомляють, що водій категорично відмовляється їхати до медичного закладу. Працівник поліції, підійшовши до ОСОБА_1 , який знаходився за кермом автомобіля, представився та повідомив, що його зупинили, оскільки виникла підозра, що він перебуває у стані сп'яніння, на що ОСОБА_1 запитав «у Вас, що вже також підозра ?». Після чого працівник поліції пояснив ОСОБА_1 , що в нього наявні ознаки наркотичного сп'яніння (сухість порожнини рота, блідість обличчя, поведінка агресивна) та запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі (лікаря-нарколога) для здачі аналізу або відмовитись від проходження від такого огляду. ОСОБА_1 попросив пройти тест на стан сп'яніння на місці зупинки.
Працівник поліції пояснив, що у них виникла підозра, що водій перебуває не у стані алкогольного сп'яніння, а у стані наркотичного сп'яніння, і в них немає лабораторії з собою. ОСОБА_1 не реагував та наполягав на проходженні тесту на місці зупинки. Працівники поліції пояснили, що водій перебуває з ознаками наркотичного сп'яніння. Після чого ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі (лікаря-нарколога), став пояснювати, що проходження огляду лікаря нарколога займає багато часу і минулого разу він витратив на це сім годин.
В подальшому працівниками полії було запрошено двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для фіксації факту відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. В присутності цих свідків працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі (лікаря-нарколога), ОСОБА_1 відповів, що він згоден пройти тест на місці зупинки і працівники поліції мають його пред'явити. Працівники поліції пояснювали, що водій перебуває з ознаками наркотичного сп'яніння і для встановлення наявності чи відсутності цього стану необхідно проїхати до медичного закладу.
Після чого працівники поліції неодноразово пропонували проїхати разом з ними до медичного закладу для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, роз'яснюючи порядок та процедуру проведення цього огляду, однак ОСОБА_1 ухилявся від прямої відповіді та наполягав на проходженні огляду на місці зупинки, відмовившись проїхати разом з працівниками поліції до лікаря нарколога, що і стало підставою для складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Після чого працівниками поліції ознайомлено ОСОБА_1 зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз'яснено його права та обов'язки.
Дослідивши відеозапис, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всіх законних вимог щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , порушень «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» - з переглянутого відеозапису виявлено не було.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само - за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), які свідчать про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.
Відповідно до ч. 2-6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Згідно з п.1 Розділу 1 Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.6 Розділу 1 Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з вимогами п. 9, 12 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове (п. 7 Розділу ІІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735).
Згідно з вимогами, передбаченими п. 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п. 1 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
Враховуючи вище наведене, в сукупності досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Відеозаписом подій, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, зафіксовано, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 проїхати разом з ними до медичного закладу для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, роз'яснюючи порядок та процедуру проведення огляду особи на стан наркотичного сп'яніння, передбачений ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735, однак ОСОБА_1 ухилявся проїхати разом з працівниками поліції до медичного закладу, наполягаючи на проходженні огляду на місці зупинки, тим самим відмовився від проходження такого огляду, що і стало підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
З аналізу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП убачається, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю. (п. 2,3 ч.1, ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію»).
За змістом ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію», поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу. Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров'ю такої особи або інших осіб. Поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу, зокрема, якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров'ю такої особи або інших осіб.
Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону.
Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.
Відповідно до п.5 «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.
Відповідно до п.7 цього Порядку, уповноважена особа має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у таких випадках: якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом; якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо; якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення; порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.
Згідно з п. 9 Порядку, з метою здійснення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів уповноважена особа може проводити поверхневу перевірку. Поверхнева перевірка проводиться шляхом візуального огляду особи, проведення по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуального огляду речей, багажу, вантажів та/або транспортного засобу (салону, багажника).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час.
Згідно з п., 7 ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Переглянувши відеозапис, судом апеляційної інстанції встановлено, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про національну поліцію», з дотриманням вимог «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану». Будь-яких порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства встановлено не було.
Суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 , хоча й не висловлювався про відмову від проходження огляду, однак своїми діями фактично ухилився від забезпечення його доставки працівниками поліції до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння в межах встановленого часу з моменту зупинки транспортного засобу, посилаючись на проходження огляду на місці зупинки, що не передбачено законом, про що наголошував працівник поліції.
Відповідно до п. 9, 12 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Тобто, законодавством чітко передбачено, що огляд на стан наркотичного сп'яніння проводиться виключно в закладі охорони здоров'я, при цьому, саме поліцейські зобов'язані забезпечити направлення водія до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Вказані положення законодавства були роз'яснені ОСОБА_1 працівниками поліції, про що свідчить відеозапис подій.
Отже, ОСОБА_1 фактично відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, що зафіксовано технічними засобами відеозапису. У даному випадку дії працівників поліції відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про порушення поліцейським процедури проведення огляду на стан сп'яніння, передбаченої статтею 266 КУпАП та вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» при проведенні огляду на стан сп'яніння та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду та повністю спростовуються встановленими судом обставинами справи.
Крім того, з метою перевірки доводів апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції було задоволено клопотання ОСОБА_1 про виклик в якості свідків поліцейських ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були присутніми під час засвідчення факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі. Однак, на виклики суду вказані особи двічі не з'явились.
Отже, оскільки, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність ОСОБА_1 за складеним протоколом настає не за керування автомобілем у стані сп'яніння, а за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, то доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними.
З огляду на викладене, доводи правопорушника спростовуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 082202 від 12.04.2022 року, відеозаписом, направленням на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров'я, поясненням свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , наявним в матеріалах справи, що є належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - за відмову від проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до ст. 280 КУпАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на вищенаведене, перевіривши наявні у справі докази, доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності та законності постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від 30 червня 2022 року, а тому не можуть бути визнані обґрунтованими та бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від 30 червня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 30 червня 2022 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук