Єдиний унікальний номер № 175/4220/22
провадження 2/175/1140/22
17 січня 2023 року Дніпропетровський районний суд
Дніпропетровської області
у складі: головуючого
судді Васюченко О.Г.,
з секретарем Кульпіна Л.Г..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження у смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 23 грудня 2022 року звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позивач в своєму позові посилається на те, що 04 липня 2015 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який був зареєстрований Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №403.
Від даного шлюбу мають неповнолітнього сина, а саме: - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свій позов обґрунтовує тим, що шлюбні відносини, ведення спільного господарства між подружжям припинилися з 01 грудня 2022. На протязі останніх місяців до вищевказаної дати, сімейне життя поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між позивачем та відповідачем шлюбних відносин. Сумісне проживання є неможливим. Шлюбні відносини не підтримуються, кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім'ю, сімейні та родинні цінності, а отже, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини та бути в зареєстрованому шлюбі позивач не вбачає.
Позивач в своєму позові просила розглянути справу без її участі та шлюб розірвати.
Відповідач надав заяву в якій позовні вимоги визнав, справу просив розглянути без його участі.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши добуті та представлені докази, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судом встановлено, що 04 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який був зареєстрований Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 04 липня 2015 року, актовий запис №403.
Від цього шлюбу подружжя мають неповнолітнього сина, а саме: - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 23 січня 2008 року Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровській області, актовий запис №108.
Відповідно до ч. 10 ст. 7 Сімейного кодексу України, кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Спільне життя позивача з відповідачем не склалося, підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що кожен із подружжя має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім'ю, сімейні та родинні цінності. Шлюбні відносини, ведення спільного господарства між позивачем та відповідачем припинилися з 01 грудня 2022. На протязі останніх місяців до вищевказаної дати, сімейне життя поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між позивачем та відповідачем шлюбних відносин.
Отже, оскільки, шлюбні відносини не підтримуються, подальше спільне життя не можливе, а збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
У відповідності до ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Згідно ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги, що шлюбні відносини між подружжям припинились, відсутні будь-які взаємні сімейні права та обов'язки. Збереження сім'ї неможливо, суд вважає можливим шлюб між ними розірвати, прізвище ОСОБА_1 залишити без змін, оскільки відповідних клопотань до суду не надходило.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України позивачу, на користь якого ухвалено рішення, суд присуджує з відповідача понесені ним судові витрати, а саме: 992,40 грн. за сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 7, 110, 111, 112, 153, 157 СК України, ст. 4, 5, 18, 76-81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 04 липня 2015 року, актовий запис № 403 - розірвати.
Прізвище ОСОБА_1 залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.Г. Васюченко