Справа № 569/1231/23
про залишення позовної заяви без руху
26 січня 2023 року м.Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Першко О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватні нотаріуси Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук Світлана Йосипівна, ОСОБА_5 , про витребування із незаконного володіння нерухомого майна,
24 січня 2023 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Оспанова Р.О., звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватні нотаріуси Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й., ОСОБА_5 , в якій просить витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 склад балонів із спорудою (літ. «2А-1») (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 261923156101).
25 січня 2023 року позовна заява передана на розгляд судді.
Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, так як вона не відповідає вимогам ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4 294 грн. 40 коп. та зазначено, що позов немайнового характеру.
Проте слід зазначити, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна як зі спору майнового характеру (частина шістнадцята постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10).
Відповідно до висновку викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 674/31/15-ц, слід розмежовувати випадки застосування двосторонньої реституції як наслідку недійсності правочину та витребування майна від добросовісного набувача, як способу захисту прав власника, порушених незаконним відчуженням цього майна.
Так, реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.
Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, яке було передане на виконання недійсного правочину та відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
Оскільки позивачем вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння заявлена в порядку статті 388 ЦК України, а не в порядку ст. 216 ЦК України, як застосування наслідку недійсності правочину, заявлена вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є вимогою майнового характеру.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до п.п. а п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
У відповідності до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).
Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.
Оскільки позивачем не надано суду відомостей про дійсну вартість складу балонів із спорудою (літ. «2А-1») (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 261923156101), вважаю, що необхідно попередньо визначити розмір судового збору, відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, за позовну вимогу про витребування майна із незаконного володіння в розмірі 13 420 грн. 00 коп.
З урахуванням суми сплаченого позивачем судового збору в розмірі 4 294 грн. 40 коп., позивачу ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір в розмірі 9 125 грн. 60 коп.
Якщо позивач не погоджуються з розміром судового збору, встановленого судом, вона мають право звернутись до суб'єкта оціночної діяльності з метою проведення оцінки спірного майна. Виходячи з цієї оцінки вона може сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та надати до суду звіт про оцінку майна з квитанцію про сплату судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно визначити ціну позову, доплатити судовий збір за позовну вимогу про витребування майна із незаконного володіння в розмірі 1 відсотка від визначеної ціни позову.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин позовну заяву слід залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватні нотаріуси Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук Світлана Йосипівна, ОСОБА_5 , про витребування із незаконного володіння нерухомого майна - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали, а саме:
- визначити ціну позову;
- долучити до позовної заяви документ, що підтверджує доплату судового збору в розмірі 9 125 грн. 60 коп., або надати до суду звіт про оцінку майна та квитанції про сплату судового збору у відповідному розмірі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/sud1715/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.О. Першко