КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №202/2883/22
Провадження № 2/552/891/23
25.01.2023 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Кузіної Ж.В.
секретаря судового засідання Мовчан В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача адвоката Васильєвої Любов Миколаївни про забезпечення позову,-
Представник позивача адвокат Васильєва Л.М. звернулася до Київського районного суду м. Полтави з заявою про забезпечення позову посилаючись на те, що в провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Краматорської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на її утримання та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, Служба у справах дітей виконавчого комітету Соборної районної у м. Дніпрі ради про визначення місця проживання дитини. На даний час ОСОБА_1 викрав спільного сина ОСОБА_4 , ОСОБА_3 має великі труднощі у спілкуванні з дитиною, позбавлена можливості приймати участь у його вихованні, спілкуванні. Зустрічі матері з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову, враховуючи, що цей спір виник із сімейних правовідносин. Враховуючи конфліктні відносини між сторонами, недобросовісної поведінки відповідача ОСОБА_1 просила вжити забезпечення позову наступним шляхом, до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили, а саме:
-заборонити позивачу - ОСОБА_1 чинити відповідачці ОСОБА_3 перешкоди у спілкуванні із малолітнім сином - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-заборонити ОСОБА_1 , або третім особам змінювати, до розгляду справи по суті, фактичне місце проживання (перебування) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на будь-яке інше, ніж те, що вказане в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 ;
-встановити, ОСОБА_3 наступний час спілкування з малолітнім сином ОСОБА_2 з 18 години 00 хвилин кожної другої п'ятниці по 18 годину 00 хвилин неділі з ночівлею в цей період часу дитини за місцем проживання матері, без присутності батька;
-встановити необхідність спілкування із сином шляхом телефонного зв'язку або через мережу Інтернет кожного дня з першого по останнє число кожного місяця без обмежень;
-зобов'язати ОСОБА_1 , не чинити опір, ОСОБА_3 у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-заборонити виїзд за кордон малолітнього, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з підстав, передбачених абзацом 13 пункту 2-3 Правил перетинання державного кордону громадянами України затвердженого постановою КМУ № 57 від 27.01.1995 без нотаріально посвідченої згоди його матері, ОСОБА_3 .
Суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з вимогами, передбаченими п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Ключовим завданням при вирішенні необхідності забезпечення позовних вимог є забезпечення в подальшому виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р. № 9 визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також
відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Зокрема, заява про забезпечення позову повинна містити причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Отже, суд при з'ясуванні підстав для забезпечення позову повинен об'єктивно оцінювати можливість настання несприятливих наслідків, пов'язаних з виконанням судового рішення.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підтвердження необхідності забезпечення позову стороною позивача ОСОБА_3 не надано суду жодних належних, достовірних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість виконати у майбутньому рішення суду про задоволення позовних вимог.
Крім того, ряд вимог про забезпечення позову виходять за межі заявленого спору сторін, що перебуває на розгляді в суді.
Що стосується заборони виїзду за кордон малолітнього, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , то згідно Постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого2022 року у спорах щодо повернення дітей, які незаконно утримуються в державі, відмінній від держави їх постійного проживання, урегульованих положеннями Гаазької Конвенції, можливе вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони дитині у будь-чиєму супроводі перетинати державний кордон України.
В інших спорах, що виникають, зокрема, між батьками щодо визначення місця проживання дитини, визначення порядку участі у спілкуванні та вихованні дитини та інших, які вирішуються за законодавством України без застосування Гаазької Конвенції, забезпечення позову шляхом обмеження права на виїзд за межі України не є можливим.
Таким чином, судом не встановлено, а представником позивача не доведено існування обставин, які можуть призвести до ускладнення або неможливості у майбутньому виконати рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, заява про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 149-152, 260 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача адвоката Васильєвої Любов Миколаївни про забезпечення позову - відмовити;
Ухвалу може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя Ж.В.Кузіна