Справа № 527/3474/22
провадження № 2/527/180/23
26 січня 2023 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді -Мицик С.А., за участю секретаря судового засідання -Писаренка Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
20 грудня 2022 року до Глобинського районного суду Полтавської області надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.01.2021 року станом на 15.09.2022 року у розмірі 12572,20 грн. та судові витрати у розмірі 2481 грн.
04.01.2023 року від представника позивача до суду надійшла заява про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки заборгованість була погашена відповідачем. Також, представник позивача просив повернути позивачу сплачений при зверненні до суду судовий збір на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Сторони та їх представники в судове засідання не з'явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи та з урахуванням наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про можливість вирішення заявленого клопотання без їх участі.
У відповідності до вимог п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Так, поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Доказом відсутності спору є дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Додатково слід зазначити, що відповідно до правового висновку, сформованого Верховним Судом у постанові від 13.05.2020 року у справі № 686/20582/19-ц, тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні). Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо. Відсутність заперечень з боку відповідача не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі.
З матеріалів справи вбачається, що розрахунок заборгованості був сформований станом на 15.09.2022 року та з позовом банк звернувся до суду у грудні 2022 року, зі змісту клопотання представника позивача неможливо встановити коли саме відбулось погашення заборгованості та чи був предмет спору на момент звернення позивача до суду з даним позовом та чи відбулось погашення заборгованості під час судового розгляду даного спору.
З огляду на неможливість встановлення вказаних обставин та з урахуванням вимог ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, суд вважає за можливе закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Така правова підстава закриття провадження у справі відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає повернення судового збору позивачу.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 4, 13, 255, 258, 260, 272, 353 ЦПК України, -
Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Зобов'язати Головне Управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код ЄДРПОУ 37959255, повернути АТ «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд.54/19) на р/р IBAN: НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ:21133352, МФО:322001, одержувач: АТ «Універсал Банк» суму сплаченого судового збору у розмірі 2481 ( дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню, сплачену згідно платіжного доручення №16979365773 від 23.11.2022 року.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя С. А. Мицик