Справа № 161/16984/22 Провадження №33/802/63/23 Головуючий у 1 інстанції:Рудська С. М.
Категорія:ст.124 КУпАП Доповідач: Подолюк В. А.
25 січня 2023 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 та його захисника Людви О.В., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвоката Людви Олександра Володимировича на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 грудня 2022 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, із середньою - спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 грудня 2022 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 25.11.2022 року о 13:25, в м. Луцьку по просп. Соборності, 5, керуючи транспортним засобом Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п.п. 10.1, 10.4 ПДР України, повертаючи праворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом BMW 550D, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в правій смузі відносно його руху. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що призвело до матеріальних збитків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням захисник Людва О.В. подав апеляційну скаргу, свої вимоги мотивує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, висновки суду, викладені в рішенні є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, внаслідок чого суд прийшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вказує, що в судовому засіданні у суді першої інстанції водій автомобіля BMW ОСОБА_3 пояснив, що рухаючись по просп. Соборності, зайняв крайню праву смугу руху, призначену для руху маршрутних транспортних засобів, з метою виконання маневру праворуч у наступний поворот, розташований далі по цій же смузі руху на віддалі 10 метрів за поворотом, куди мав намір звернути водій автомобіля Volkswagen Transporter ОСОБА_1 . Таким чином, на думку сторони захисту у водія автомобіля BMW ОСОБА_3 є порушення вимог п.17.1 ПДР України, оскільки він не дав можливості автомобілю, який рухався по попереду у попутному напрямку, здійснити маневр повороту праворуч, при цьому не маючи наміру здійснювати поворот праворуч у цей же поворот, а у наступний. Звертає увагу, на те, що ОСОБА_4 в наданих суду першої інстанції поясненнях вказував про те, що перед виконанням маневру повороту праворуч він переконався у відсутності будь яких інших транспортних засобів і, упевнившись в безпеці маневру, почав здійснювати з'їзд на крайню праву смугу руху для виконання маневру повороту праворуч, що відповідає вимогам п.п. 10.3, 10.4 ПДР України. Водночас, як пояснив ОСОБА_1 автомобіля BMW у крайній правій смузі руху, не було. Проте, місцевим судом, в оскаржуваному судовому рішенні зазначено про те, що ОСОБА_1 особисто підтвердив той факт, що він розпочав маневр повороту із середньої смуги руху перетинаючи праву смугу саме у той момент, коли на ній знаходився автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , що не відповідає дійсності, оскільки спростовується письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , які містяться у матеріалах справи, в яких він зазначає, що перед його виїздом на крайню праву полосу, яка призначена для руху маршрутних транспортних засобів з метою здійснення маневру повороту праворуч, автомобіля BMW 550D, д.н.з. НОМЕР_2 у правій крайній смузі руху не було. Тому на думку сторони захисту, водій автомобіля BMW ОСОБА_2 мав намір здійснити обгін/випередження автомобіля Volkswagen Transporter по смузі для руху маршрутних транспортних засобів, а тому в діях ОСОБА_2 вбачається порушення вимог пдп. е) п.14.6 ПДР України, відповідно до якого обгін заборонено на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку. Разом з тим, зазначає, що в ході розгляду справи ОСОБА_1 було заявлено клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, на вирішення якої пропонувалося поставити питання щодо того, як повинні були діяти у даній дорожній ситуації водії транспортних засобів Volkswagen Transporter та BMW, чи діяли вони у відповідності до вимог ПДР України у даній дорожній ситуації та чи знаходилися їхні дії у причинному зв'язку із виникненням даної ДТП, однак у такому клопотанні було відмовлено. З огляду на вищевикладене просить скасувати оскаржуване судове рішення про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та закрити провадження у справі.
Разом з тим, захисником Людвою О.В. було подано клопотання про призначення автотехнічної експертизи, на вирішення якої поставити наступні запитання:
1. Як повинен був діяти у даній дорожній ситуації водій транспортного засобу марки Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 у відповідності до вимог Правил дорожнього руху України?
2. Чи діяв водій транспортного засобу марки Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 у відповідності до вимог Правил дорожнього руху України у даній дорожній ситуації?
3. Чи знаходяться дії водія транспортного засобу марки Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 у причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди?
4. Як повинен був діяти у даній дорожній ситуації водій транспортного засобу марки BMW 550D, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 у відповідності до вимог Правил дорожнього руху України?
5. Чи діяв водій транспортного засобу марки BMW 550D, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 у відповідності до вимог Правил дорожнього руху України у даній дорожній ситуації?
6. Чи знаходяться дії водія транспортного засобу марки BMW 550D, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 у причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди?
Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 та його захисника Людви О.В., які подану апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів підтримали та просили задовольнити, потерпілого ОСОБА_2 , який заперечив подану апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, суддя приходить до наступного висновку.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Дані вимоги Закону та роз'яснення пленуму ВСУ суддею першої інстанції при розгляді справи були дотримані.
Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП за обставин викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №249529 від 25.11.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п.п.10.1, 10.4 ПДР України за що передбачена адміністративна відповідальність ст.124 КУпАП.
За змістом ст.124 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В пунктах 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.
З аналізу вищенаведених норм КУпАП та ПДР України вбачається, що відповідальність за ст.124 КУпАП може настати лише для учасника дорожнього руху, який порушив Правила дорожнього руху і внаслідок чого виникло пошкодження, зокрема транспортного (их) засобу (ів).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
В ході розгляду справи ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується не визнав. При цьому пояснив, що до моменту виникнення ДТП він рухався у середній смузі із швидкістю в межах до 40 км/год. на ділянці дороги, яка має три смуги для руху в одному напрямку та на якій права смуга призначена суто для руху по ній маршрутних транспортних засобів. Маючи намір здійснити поворот праворуч він включив правий покажчик повороту за 3 - 4 метри до здійснення маневру, переконався, що смуга для руху маршрутних транспортних засобів вільна та розпочав його. У той момент водій транспортного засобу BMW 550D, д.н.з. НОМЕР_2 , який вочевидь рухався позаду нього, вирішив здійснити його випередження крайньою правою смугою руху (для маршрутних транспортних засобів), внаслідок чого грубо порушивши вимоги ПДР України, допустив з ним зіткнення. Вважає, що його вина у ДТП відсутня.
Водночас, захисник ОСОБА_1 - адвокат Людва О.В. пояснив, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП, оскільки вимоги ПДР України останній не порушував. З огляду на зазначене та з метою встановлення істини у даній справі, просив призначити автотехнічну експертизу, проведення якої доручити експертам Волинського НДЕКЦ ВМС України та на вирішення якої поставити наступні запитання: як повинні були діяти ти чи діяв кожен з водіїв-учасників розглядуваної ДТП у відповідності до вимог ПДР України? чиї дії знаходяться у причинному зв'язку із виникненням даної ДТП? .
Проте такі їх доводи до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, стверджується дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 249529 від 25.11.2022 року, схемою місця ДТП від 25.11.2022 року, до якої жодним із учасників події зауваження не вносилися, поясненнями ОСОБА_1 , поясненнями ОСОБА_2 .
В апеляційному суді потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що до моменту виникнення ДТП він рухався у середній смузі на ділянці дороги, яка має три смуги для руху в одному напрямку із швидкістю 50 км/год., позаду транспортного засобу марки Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 , для наступного повороту праворуч, де проживає змістився на переривчастій лінії в крайню праву смугу руху, оскільки до іншого повороту, де він мав повернути такої переривчастої лінії не має. Водночас, транспортний засіб марки Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 , залишаючись у середній смузі раптово змістився праворуч, покажчика правого повороту він не бачив, внаслідок чого відбулося зіткнення. Звертає увагу суду, що відстань між перехрестями де сталася ДТП і де він мав повернути праворуч 10 -15 метрів не більше.
Окрім того, апеляційний суд, дослідивши зміст наявних у матеріалах справи фотографій місця ДТП, вважає, що характер отриманих транспортними засобами пошкоджень свідчить про правильність викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та схемі ДТП обставин.
Так, з фотографій з місця ДТП та її схеми від 25.11.2022 року вбачається, що автомобіль Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 отримав видимі пошкодження у вигляді погнутої передньої і задньої дверки з правого боку, погнутої середньої стійки, погнутого порогу з переду правого боку, пошкодженого лако фарбового покриття правого переднього крила, а автомобіль BMW 550D, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 погнуте переднє ліве крило, погнутий передній капот з лівого боку, розбитий передній бампер з лівого боку, розбита передня ліва фара, вирваний ричаг переднього лівого колеса, погнуті передні ліві двері.
Відтак, апеляційний суд критично ставиться до пояснень сторони захисту про обставини ДТП, згідно яких така пригода мала місце у момент коли водій транспортного засобу BMW 550D, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 рухаючись позаду нього, вирішив здійснити випередження його транспортного засобу Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 , крайньою правою смугою руху (для маршрутних транспортних засобів), внаслідок чого грубо порушив вимоги ПДР України, та допустив зіткнення з його транспортним засобом.
Як встановлено судом першої інстанції, до моменту зіткнення водій транспортного засобу BMW 550D, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 рухався в м. Луцьку по просп. Соборності зі сторони просп. Молоді в напрямку вул. Гордіюк. В той же час, водій транспортного засобу Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 рухався у попутному напрямку. В певний момент, ОСОБА_2 зайняв крайню праву смугу для руху на ділянці дороги, яка має три смуги для руху в одному напрямку, з метою подальшого здійснення повороту праворуч, разом з тим, ОСОБА_1 залишився у середній смузі для руху. Водночас, зіткнення автомобілів відбулося безпосередньо перед поворотом на прилеглу територію.
Окрім того, місцевий суд прийшов до правильного висновку, що положення п.17.2 ПДР України заборони для руху водія ОСОБА_2 у смузі для руху маршрутних транспортних засобів, з врахуванням його наміру здійснити поворот праворуч, не було.
Доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що причиною ДТП стало грубе порушення п.17.1, пдп. е) 14.6 ПДР України його другим учасником - ОСОБА_2 , апеляційний суд відхиляє та звертає увагу на наступне.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою з огляду на каральну мету зокрема стягнення у виді штрафу, провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, рішення у справі «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року).
В законодавстві України діє поняття Аналогія закону (крім кримінального права, заборона встановлена ч.4 ст. 3 КК України).
Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини, тобто суду надається право вирішувати справи за допомогою аналогії закону.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 20 листопада 2014 року зазначено, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їхніх діях складу злочину, передбаченого відповідними частинами статті 286 КК, потребує встановлення причинного зв'язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з'ясування ступені участі (внеску) кожного з них у спричиненні злочинного наслідку (справа № 5-18кс14).
Отже, під час розгляду адміністративного правопорушення предметом дослідження має бути питання наявності чи відсутності обов'язкового елементу об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, - причинного зв'язку між допущеними порушеннями правил безпеки дорожнього руху, якщо такі мали місце, та наслідками, що, застосовуючи норми КК України за аналгією, не виключає можливості допущення таких порушень обома учасниками ДТП.
Разом з цим, посилання ОСОБА_1 та його захисника на те, що саме порушення ОСОБА_2 п.17.1, пдп. е) 14.6 ПДР України мало наслідком подію ДТП, що сталась 25 листопада 2022 року о 13:25 в м. Луцьку по просп. Соборності, 5, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.
Щодо посилань апелянта на безпідставність відмови суду першої інстанції у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення автотехнічної експертизи, апеляційний суд звертає увагу, що судом першої інстанції було надано належну оцінку доводам та вимогам клопотання в оскаржуваній постанові. Водночас, заявлене в апеляційному суді повторне клопотання захисника про призначення автотехнічної експертизи, не заслуговує на увагу, оскільки докази, які містяться в матеріалах справи, є достатніми для законного, обґрунтованого та мотивованого рішення.
Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Усі твердження апелянта не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і, на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
А тому, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив усі обставини справи в їх сукупності та постановив законне судове рішення про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Таким чином, постанова судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 грудня 2022 року є законною та такою, що винесена відповідно до вимог КУпАП, так як підстави для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні. Не було здобуто таких, і в ході апеляційного розгляду справи.
А відтак, апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол ОСОБА_1 - адвоката Людви О.В. слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову судді щодо ОСОБА_1 , - без змін відповідно до ст.294 КпАП України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвоката Людви Олександра Володимировича залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 грудня 2022 року, щодо ОСОБА_1 , - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк