Іменем України
25 січня 2023 року Справа № 360/4930/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом адвоката Горбачова Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання рішення протиправним та зобов'язати вчинити певні дії,
13 вересня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Горбачова Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, представник позивача) до Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області (далі - відповідач І), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач ІІ), в якій позивач, з урахуванням уточненого позову від 26.10.2021, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №178 від 15.06.2021 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п.2 ч. 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 08 червня 2021 року, зарахувавши періоди роботи з 22.07.1985 по 01.01.1999, з 20.12.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2003 по 31.05.2021 до пільгового стажу за списком №2.
В обґрунтування позову зазначено, що 08 червня 2021 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області із заявою щодо призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п.1 ч. 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Рішенням від 15.06.2021 №178 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу за списком № 2, оскільки відповідно до наданих документів про стаж (трудова книжка, диплом) можна зарахувати до пільгового стажу лише 3 роки 11 місяців 19 днів, які підтверджуються реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що є недостатнім для призначення пенсії.
Позивач зазначає, що право на пенсійне забезпечення виникло в неї у віці 52 роки 6 місяців. Станом на день подання до органу ПФУ заяви про призначення пенсії вік позивача становив 54 роки. Позивач вважає, що її загальний страховий стаж складає 38 років 9 місяців (період з 01.09.1982 по 31.05.2021), з них пільговий стаж складає 35 років 10 місяців 9 днів (період з 22.07.1985 по 31.05.2021).
Отже, відповідачем не зараховано до пільгового стажу за списком № 2 період роботи позивача за період з 22.07.1985 по 01.01.1999, з 20.12.1999 по 31.12.1999, а також з 01.01.2003 по 31.05.2021 на Комунарському металургійному комбінаті та Алчевському металургійному комбінаті, а також період навчання в ПТУ №8 м. Комунарськ з 01.09.1982 по 17.07.1985 за професією електромонтера з ремонту електрообладнання.
Позивач вважає рішення відповідача протиправним, що є підставою звернення до суду.
Ухвалою суду від 17 вересня 2021 року адміністративний позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 08 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою суду від 29 листопада 2021 року вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження, призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Ухвалою суду від 03 лютого 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 26.09.2022 вирішено подальший розгляд адміністративної справи № 360/4930/21 здійснювати на підставі її матеріалів в електронній формі.
Враховуючи дистанційний режим роботи суду в період воєнного стану та відсутність клопотань сторін про призначення справи до розгляду в судовому засіданні, з метою дотримання безпеки учасників процесу та працівників апарату суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи в електронній формі за відсутності учасників справи та відсутності необхідності в допиті свідків та експерту відповідно до вимог частини 9 статті 205 КАС України.
30.11.2021 від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що 08 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до відділу обслуговування громадян №9 (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон 1058). За наслідками розгляду заяви позивача рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №178 від 15.06.2021 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України 1058.
Страховий стаж ОСОБА_1 , на думку відповідача І складає 34 роки 25 днів (стаж враховано по 31.10.2017), в тому числі пільговий стаж за Списком № 2 - 3 роки 11 місяців 19 днів.
Пільговий стаж роботи за Списком № 2, який визначений приватним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» (підприємство знаходиться на неконтрольованій українською владою території), обчислено відповідно до відомостей щодо спеціального стажу Реєстру застрахованих осіб за період з 13.01.1999 по 31.12.2002.
Відповідач І зазначає, що до пільгового стажу заявниці неможливо зарахувати наступні періоди роботи на Комунарському металургійному комбінаті (публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат»): - з 22.07.1985 по 31.12.1987 і з 02.04.1996 по 31.12.1998 в якості пресувальника виробів із пластмас електроремонтного цеху та з 01.01.1988 по 01.04.1996 в якості гальваніка електроремонтного цеху у зв'язку з тим, що за трудовою книжкою неможливо встановити характер виконуваної роботи саме в шкідливих і важких умовах праці, постійну зайнятість протягом повного робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (відсутня інформація про відволікання від роботи: про перебування у відпустках без збереження заробітної плати, в учбових відпустках, переведення на роботи з неповним робочим днем (тижнем) чи на інші роботи, тощо).
Крім того, за період роботи з 01.01.1988 по 01.04.1996 в якості гальваніка електроремонтного цеху неможливо визначити вид виробництва згідно із Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (був чинним на період роботи заявниці), з 01.01.2004 по 15.12.2004 в якості пресувальника виробів із пластмас цеху по ремонту і обслуговуванню електрообладнання теплоелектроцентралі та з 16.12.2004 по 31.05.2021 в якості електромонтера головного щита управління електростанції теплоелектроцентралі у зв'язку з відсутністю шкідливих умов праці (розділом XIII «Електростанції, енергопоїзди, паросилове господарство» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, та розділом XIII «Електростанції, енергопоїзди, паросилове господарство» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 (чинні на період роботи заявниці), зазначені посади не передбачено).
Відповідно до даних Реєстру застрахованих осіб період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 31.10.2017 приватним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат», як пільговий, не визначено. В трудовій книжці записи про проведення атестації робочих місць не зазначено.
З 01.11.2017 по 31.05.2021 в Реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про нарахування заробітної плати, про страховий і пільговий стаж.
Тому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
16.12.2021 від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Аналіз наданих документів показав, що згідно записів трудової книжки від 18.01.1979 НОМЕР_1 заявниця працювала на Комунарському металургійному комбінаті (в подальшому Алчевському металургійному комбінаті): з 22.07.1985 по 31.12.1988 пресувальником електротехнічних виробів з пластмаси в електроремонтному цеху; з 01.01.1988 по 01.04.1996 гальваніком в електроремонтному цеху; з 02.04.1996 по 31.12.2003 пресувальником виробів з пластмаси в електроремонтному цеху; з 01.01.2004 по 15.12.2004 пресувальником виробів з пластмаси цеху по ремонту і обслуговуванню електрообладнання; з 16.12.2004 по 31.05.2021 електромонтером головного щита управління електростанції.
Відповідач ІІ зазначає, що довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а також накази за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 заявником не надано.
Згідно з відомостями по спеціальному стажу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, пільговий стаж становить 3 роки 11 місяців 19 днів.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області прийнято рішення №178 від 15.06.2021 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи, підтвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідач ІІ також зазначає, що призначення пенсій здійснюється за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів. Спеціаліст з призначення (СП) здійснює призначення пенсій та, в разі відсутності права, виносить рішення про відмову, яке підписує керівник відповідного структурного підрозділу. Головний спеціаліст з призначення (ГСП) перевіряє правильність призначення, візує та передає спеціалісту з виплати, а в разі відмови, переводить ЕПС в статус “Відмовлено”.
Електронна пенсійна справа ОСОБА_1 відпрацьовувалась спеціалістом з призначення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області ОСОБА_2 .
Рішення про відмову в призначенні пенсії від 15.06.2021 №178 також винесено спеціалістом з призначення та завірено безпосереднім керівником ОСОБА_3 . Головний спеціаліст з призначення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Подріз Н.А. здійснювала перевірку ЕПС та переведення в статус “Відмовлено”.
Пільговий стаж роботи за Списком № 2, який визначений приватним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» (підприємство знаходиться на неконтрольованій українською владою території), обчислено відповідно до даних по спеціальному стажу Реєстру застрахованих осіб за період з 13.01.1999 по 31.12.2002.
До пільгового стажу заявниці неможливо зарахувати наступні періоди роботи на Комунарському металургійному комбінаті (публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат»):
з 22.07.1985 по 31.12.1987 і з 02.04.1996 по 31.12.1998 в якості пресувальника виробів із пластмас електроремонтного цеху та з 01.01.1988 по 01.04.1996 в якості гальваніка електроремонтного цеху у зв'язку з тим, що за трудовою книжкою неможливо встановити характер виконуваної роботи саме в шкідливих і важких умовах праці, постійну зайнятість протягом повного робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (відсутня інформація про відволікання від роботи: про перебування у відпустках без збереження заробітної плати, в учбових відпустках, переведення на роботи з неповним робочим днем (тижнем) чи на інші роботи, тощо);
Крім того, за період роботи з 01.01.1988 по 01.04.1996 в якості гальваніка електроремонтного цеху неможливо визначити вид виробництва згідно із Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (був чинним на період роботи заявниці).
з 01.01.2004 по 15.12.2004 в якості пресувальника виробів із пластмас цеху по ремонту і обслуговуванню електрообладнання теплоелектроцентралі та з 16.12.2004 по 31.05.2021 в якості електромонтера головного щита управління електростанції теплоелектроцентралі у зв'язку з відсутністю шкідливих умов праці (розділом XIII «Електростанції, енергопоїзди, паросилове господарство» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, та розділом XIII «Електростанції, енергопоїзди, паросилове господарство» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 (чинні на період роботи заявниці), зазначені посади не передбачено).
Відповідно до даних Реєстру застрахованих осіб період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 31.10.2017 приватним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» як пільговий не визначено. В трудовій книжці записи про проведення атестації робочих місць не зазначено. З 01.11.2017 по 31.05.2021 в Реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про нарахування заробітної плати, про страховий і пільговий стаж.
Вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, необґрунтованими та просить відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_3 виданого Алчевським МВ УМВС України у Луганській області 19.06.2012 та довідкою про присвоєнні ідентифікаційного номера.
08 червня 2021 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п.2 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До заяви були надані такі документи: диплом про навчання, довідку із СПОВ про заробітну плату, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, паспорт, свідоцтво про шлюб, трудову книжку, що визнають сторони.
Рішенням ГУПФУ в Луганській області № 178 вiд 15.06.2021 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначивши, що стpaxoвий cтаж позивача становить 34 роки 00 місяців 25 днів, пільговий стаж - 03 роки 11 місяців 19 днів (обчислено згідно з індивідуальними відомостями щодо спецстажу про застраховану особу Пенсійного фонду України по 31.03.2021).
Також в рішенні зазначено, що вік заявника становить 54 роки. Відповідно до п. 20 Постанови від 12.08.1993 № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату 02.06.2027.
Листом від 12.08.2021 № 1200-0102-8/29682 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомило адвоката про результати розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 08.06.2021 та направило копію рішення №178 вiд 15.06.2021 про відмову про призначення пенсії.
Таким чином, відповідач дійшов висновку про наявність у позивача загального стажу - 34 роки 25 днів, пільгового стажу за списком №2 - 03 роки 11 місяців 19 днів (з 13.01.1999 по 31.12.2002 на підставі відомостей реєстру застрахованих осіб), якого, на думку пенсійного органу, не достатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з дипломом НОМЕР_4 від 18.07.1985 ОСОБА_4 з 01.09.1982 по 17.07.1985 навчалася в ПТУ №8 м. Комунарськ за професією електромонтер з ремонту електрообладнання та їй присвоєно кваліфікацію електромонтер по ремонту електрообладнання 3 (третього) розряду.
Відповідно до свідоцтва про шлюб від 19.09.1987 серії НОМЕР_5 між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.09.1987 укладено шлюб, актовий запис № 1028, після укладення шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_6 .
Відповідно до протоколу призначення пенсії, що доданий до відзиву ГУПФУ в Луганській області, станом на 15.06.2021, страховий стаж ОСОБА_1 становить 34 роки 25 днів, з них до 01.01.2004 - 20 років 3 місяці 27 днів, а після - 13 років 8 місяців 28 днів.
Записи трудової книжки позивача серії НОМЕР_6 від 22.07.1985 містить такі періоди щодо її роботи:
запис № 1 - з 01.09.1982 по 17.07.1985 навчання в ПТУ №8 м. Комунарськ (диплом №193608 від 17.07.1985);
Комунарський металургійний комбінат:
запис № 2 - 22.07.1985 - прийнята в електроремонтний цех пресувальником електротехнічних виробів із пластмаси 3 розряду (розп. №426 від 22.07.1985);
запис №3 - 01.01.1988 переведена в электроремонтном цеху гальваником 3 розряду (розп. №342 від 02.11.1987);
запис № 4 - 01.02.1995 Алчевський державний металургійний комбінат перейменовано на відкрите акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» (наказ №270 від 14.06.1994);
запис № 5 - 02.04.1996 переведена в электроремонтном цеху пресувальником виробів із пластмас 3 розряду (розп. №45 від 02.04.1996);
запис № 6 - 29.12.1997 за результатам атестації робочого місця та умов праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за сп. 2 - пресувальник виробів із пластмас (пост. №308 від 29.12.1997);
запис № 7 - 01.01.2004 переведена в теплоелектроцентраль пресувальником виробів із пластмас цеха по ремонту та обслуговування електрообладнання 3 розряду розп. №306 від 01.01.2004);
запис № 8 - 16.12.2004 переведена в цех “Теплоелектроцентраль” електромонтером головного щита управління електростанції 4 розряду (розп. №4271 від 16.12.2004);
Відкрите акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» перетворене з 09.04.2011 на Публічне акціонерне товариств «Алчевський металургійний комбінат» (запис № 9);
запис № 10 - 31.05.2021 - звільнена за власним бажанням по ст.38 КЗпП України розп. від 31.05.2021 № 392).
Зазначені записи завірені печатками підприємств та підписами відповідальних осіб, а також внесені відомості про документи на підставі яких зроблені відповідні записи.
На підтвердження періодів роботи позивачкою до суду надано уточнюючі довідки: № 016-570, № 016-569 від 27.05.2021, видані тимчасовою адміністрацією в особі Філіалу №12 ЗАО «Внешторгсервис» (мовою оригіналу) ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (ЛНР), а також копії історичної довідки про реорганізацію підприємства від 03.01.2017 №016/01, постанови правління профспілкового комітету вказаного підприємства про затвердження результатів атестації №308 від 29.12.1997 та постанов генерального директора та профспілкового комітету вказаного підприємства про затвердження результатів атестації №229 від 29.11.2000 та №338 від 31.12.2003.
Індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5, сформовані станом на 14.04.2021, містять відомості про роботу позивача в період з 01.01.1998 по 31.10.2017 на підприємстві з кодом 05441447 (ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»), за який сплачені страхові внески, а також відомості про наявність в позивача спеціального пільгового стажу ЗП3013Б1 в період роботи з 01.01.1999 по 31.12.2002 - 3 роки 11 місяців.
Отже спірним питанням цієї справи є саме наявність в позивача достатнього пільгового стажу (понад 10 років) за списком №2 для призначення пенсії за віком на момент звернення з заявою до пенсійного органу.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991№ 1788-XII (Закон №1788) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (Закон №1058).
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-1V право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними, зокрема, 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на дату звернення з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (08.06.2021) досягла віку 54 роки.
Згідно з вимогами абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону № 1058-ІV в редакції, що була чинною на час звернення позивача за призначенням пенсії, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 62 Закону 1788-IV передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Згідно з статтею 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Таким чином, з викладених законодавчих норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 2.
При цьому, за правилами застосування Списку № 2, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31.12.1991, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01.01.1992 або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11.03.1994, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11.03.1994 р. або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16.01.2003, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
Із записів трудової книжки позивача судом встановлено, що позивач у період з 22.07.1985 по 31.12.2003 позивач працювала на посадах пресувальником електротехнічних виробів із пластмаси 3 розряду та гальваником 3 розряду в електроремонтному цеху.
Отже, в зазначений період роботи позивача необхідно застосовувати Список 2, який був чинний у цей період.
Згідно списку № 2, затвердженого постановами Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, що чинні на період роботи позивача, вбачається, що професія пресувальник електротехнічних виробів із пластмаси та гальваник відносяться до професій, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд зазначає, що згідно із п. 4.2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
При цьому, положеннями п. 4.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, визначено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
В той же час, як передбачено пунктом 4.5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, пунктом 2 якого визначено, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та розробленими на його виконання Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.
З аналізу вище вказаних нормативних актів вбачається, що атестація робочих місць полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Порядок та умови проведення такої атестації набули чинності з 21.08.1992.
Відповідно до Роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року №205 в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Таким чином, атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Зазначеної позиції дотримується й Верховний Суд в постанові від 23.10.2018 в справі 348/1079/17), постанові від 18 вересня 2018 року по справі 345/3301/17 та постанові від 01.11.2018 455/1053/16-а, в яких Верховний Суд зокрема зазначив, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Отже, на працівника не має бути покладено тягар відповідальності у вигляді позбавлення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, якщо саме роботодавцем не виконано обов'язку внесення відповідних записів про атестацію до трудової книжки або не проведено атестацію відповідних робочих місць.
Суд, дослідивши трудову книжку позивача серії НОМЕР_6 від 22.07.1985 зазначає, що записи щодо періодів роботи позивача виконано відповідно до вимог Інструкції № 58, тобто акуратно, кульковою ручкою, у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону зазначені, записи містять необхідну інформацію про характер виконуваної позивачем роботи та посилання на відповідні накази, на підставі яких такі записи були внесені, а також записи завірені печатками підприємств, будь-яких виправлень в цих записах судом не виявлено.
Також, відомості трудовій книжці позивача містять записи про проведення атестації робочого місця позивача за Списком № 2.
Щодо періоду роботи позивача з 01.01.2004 по 31.05.2021, суд зазначає, що Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року за №36, відповідно до розділу ІХ «Ртутно-перетворювальні підстанції» згідно з пунктом а) відносилися професії електромонтером головного щита (9а), а тому зазначений період також має бути зарахований до пільгового стажу за списком №2.
Крім того, позивач надала суду копії постанови правління та профспілкового комітету від 29.12.1997 № 308 та постанови генерального директора та профспілкового комітету про затвердження результатів атестації №229 від 29.11.2000 та №338 від 31.12.2003, в додатках 1 до яких посади гальваник, пресувальник виробів із пластмас та електромонтер підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2.
Окрім іншого, позивачкою надано до суду разом з позовом уточнюючи довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від № 016-570, № 016-569 від 27.05.2021, видані Филиалом №12 ЗАО «Внешторгсервис» (мовою оригіналу) ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», в яких зазначено, що позивач працювала повний робочий день за посадою:
пресувальник виробів із пластмас в період з 22.07.1985 по 31.12.1987. Зазначена посада передбачена Списком №2 розділу ХV підрозділу 10 пункту а, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, пільговий стаж позивача складає 02 роки 05 місяців 10 днів;
гальвник в період з 01.01.1988 по 31.12.1991. Зазначена посада передбачена Списком №2 розділу ХV підрозділу 5 пункту а, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, пільговий стаж позивача складає 04 роки;
металообробка в період з 01.01.1992 по 21.08.1992. Зазначена посада передбачена Списком №2 розділу ХІV підрозділу 5 пункту 21505001, код КП 11629 затвердженого постановою КМ СССР №10 від 26.01.1991, пільговий стаж позивача складає 07 місяців 21 день;
гальвник в період з 29.12.1992 по 01.04.1996. Зазначена посада передбачена Списком №2 розділу ХХХІІІ підрозділу 5 пункту 21505001, код КП 11629 затвердженого постановою КМУ №36 від 16.01.2003, пільговий стаж позивача складає 07 років 09 місяців.
Вказаними документами підтверджено період роботи з 22.07.1885 по 21.08.1992 та з 29.12.1992 по 01.04.1996 в ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» на посадах, які передбачені Списком №2, а також проведення атестації робочого місця позивача, отже позивач має спеціальний пільговий стаж в зазначений період, що підтверджено належними доказами.
У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що держави члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів". Так, у справі "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах Кіпр проти Туреччини" ( Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" (Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).
Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".
Україною, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.
Згідно з частиною 2 та частиною 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки уточнюючих довідок та копій постанов про атестацію робочого місця позивача, що видані установою, яка знаходиться на окупованій території, як докази, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення.
Тому, суд приймає до розгляду зазначені документи для визначення пільгового стажу позивача у спірні періоди її роботи.
Однак, зазначені висновки суду жодним чином не легалізують саму установу, що видала такі документи.
При цьому, суд також вважає за необхідне зазначити, що неможливість відповідача провести перевірку відповідності записів довідок первинними документами, не повинна покладати надмірного тягаря та обов'язку на позивача, оскільки такі документи містять усі необхідні реквізити та відомості.
Аналогічні за змістом висновки з приводу подібних правовідносин відображені у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 (справа №583/392/17).
Отже, позивач має право на зарахування до пільгового стажу за списком №2 періоду її роботи за відповідними професіями з 22.07.1985 по 31.05.2021 (35 років 10 місяців 9 днів), що підтверджено і відомостями її трудової книжки і уточнюючими довідками і відомостями про застраховану особу форми ОК-5. При цьому невиконання роботодавцем позивача свого обов'язку щодо повідомлення пенсійних органів про наявність в позивача стажу роботи з шкідливими умовами праці та не надіслання відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб, не може її позбавити права на призначення такої пенсії, наявність якого підтверджена в судовому порядку.
Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду її навчання в СПТУ №8 м. Комунарська з 01.09.1982 по 17.07.1985, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Як вбачається з трудової книжки позивача, у період з 01.09.1982 по 17.07.1985 позивач навчалася в середньому професійно-технічному училищі №8 м. Комунарська та отримала професію електромонтер по ремонту електрообладнання, що також підтверджується дипломом №193608, копія якого додана разом з позовом.
Враховуючи положення статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», позивач має право на зарахування вищезазначеного періоду навчання до його пільгового стажу у разі якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією (за списком №2) не перевищує трьох місяців.
Відповідно до трудової книжки позивач після закінчення навчання з 22.07.1985 працювала пресувальником електротехнічних приладів із пластмас 3 розряду в електроремонтному цеху Комунарського металургійного комбінату.
Оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців, час навчання позивача повинен бути зарахований, як до її загального страхового стажу так і до пільгового стажу.
Отже враховуючи положення статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», позивач має право на зарахування вищезазначеного періоду її навчання (2 роки 08 місяців 17 днів) до її пільгового стажу.
За встановлених судом обставин цілком доведеним є той факт, що позивач має пільговий стаж за списком №2, до якого мають бути зараховані такі періоди: навчання в СПТУ №8 м. Комунарська з 01.09.1982 по 17.07.1985 (2 роки 08 місяців 17 днів), роботи в з 22.07.1985 по 31.05.2021 (35 років 10 місяців 9 днів), що разом складає 38 років 06 місяців 26 днів, а отже на дату звернення з заявою про призначення пенсії 08.06.2021 позивач, яка є жінкою 01.06.1967 року народження, досягла віку 54 років, та має відповідний страховий і пільговий стаж за списком №2 понад 38 років, отримала право на пенсію відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058, яке було порушено протиправним рішенням відповідача про відмову в призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах.
Враховуючи вищевикладене, ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення №178 від 15.06.2021 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п.2 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до пільгового стажу за списком №2 період навчання позивача в СПТУ №8 м. Комунарська з 01.09.1982 по 17.07.1985 та періоди роботи з 22.07.1985 по 31.05.2021 та призначення позивачу пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за її заявою від 08.06.2021, нарахувати та сплатити заборгованість.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд дійшов таких висновків.
Ухвалою суду від 08 листопада 2021 року позивачці відстрочено сплату судового збору у сумі 908,00 грн до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області (код ЄДРПОУ: 2192459; місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ: 13967927; місцезнаходження: 36014, м. Полтава, вул. Соборності, 66, каб. 609) про визнання рішення протиправним та зобов'язати вчинити певні дії задовольнити.
Визнати противоправним та скасувати рішення №178 від 15.06.2021 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п.2 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до пільгового стажу за списком №2 ОСОБА_1 період її навчання в СПТУ №8 м. Комунарська з 01.09.1982 по 17.07.1985 та період роботи з 22.07.1985 по 31.05.2021 та призначення позивачу пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за її заявою від 08.06.2021, нарахувати та сплатити заборгованість.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судовий збір у сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім) на користь Державного бюджету України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.С. Шембелян