25 січня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/1237/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Науменка В.В.
при секретарі судового засідання Гловацької М.О.
за участі:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Суровцова А.Ю.
представника відповідача - Тарасенка Я.І.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить, з урахуванням уточнення предмету позову, визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 31.01.2022 року №140 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських відділення поліції №2 (смт. Добровеличківка) Новоукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області», наказ ГУНП в Кіровоградській області №160 від 03.02.2022 «Про внесення змін до наказу ГУНП в Кіровоградській області від 31.01.2022 року №140», наказу ГУНП в Кіровоградській області №67 о/с від 08.02.2022 «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ; поновити позивача на службі у поліції з урахуванням висновків суду у справі 340/10139/21 в посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області; зобов'язати ГУНП в Кіровоградській області нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу починаючи з 22.02.2022 до моменту винесення рішення у справі; допустити до негайного виконання рішення суду у частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць.
Ухвалою суду від 15.02.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Протокольною ухвалою від 15.04.2022 задоволено клопотання позивача про зміну предмету позову.
Ухвалою суду від 15.04.2022 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі 340/10139/21.
Ухвалю суду від 27.12.2022 провадження у справі поновлено.
29.12.2022 до канцелярії суду надійшла заява позивача про зміну предмету адміністративного позову шляхом доповнення позовних вимог новими, у якій позивач просив доповнити позовні вимоги наступними: визнати протиправним та скасувати наказ по особовому складу ГУНП в Кіровоградській області №449 о/с від 13.10.2021, в частині призначення позивача дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції №2 (смт. Добровеличківка) Новоукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області.
У судовому засідання позивач та його представник зазначену заяву підтримали та просили прийняти зміни до позову.
Представник відповідача проти задоволення заяви заперечував.
Вирішуючи питання про прийняття змін (доповнень) до позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частинами першою - третьою статті 44 КАС України обумовлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Згідно з частиною першою статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач, зокрема, має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За правилами статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву. При цьому, норми КАС України дозволяють позивачу скористатись таким правом до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Водночас, предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Такий правовий підхід щодо застосування норми процесуального права - статті 47 КАС України викладений у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16.
Суд наголошує, що заява позивача про зміну позовних вимог фактично містить додаткові позовні вимоги, що стосуються обставин, що виникли раніше спірних та передували їм, характеризуються самостійним предметом спору та правовими підставами для звернення до суду, що вказує на одночасну зміну предмета та підстави позову, що, як зазначено вище, адміністративно-процесуальним законом не допускається.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви про зміну предмета адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 47, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про зміну предмету адміністративного позову шляхом доповнення позовних вимог новими - повернути.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у строк, передбачений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. Науменко