вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
20.01.2023 р. Справа № 917/1187/22
Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали
за позовною заявою Акціонерного товариства "Таскомбанк", 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, б.30, код ЄДРПОУ 09806443
до Фізичної особи-підприємця Захлистун Дмитра Адольфовича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про стягнення грошових коштів
Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою № 16118/70.11 від 19.09.2022 року (вх. № 2709/22 від 27.09.2022 року) до Фізичної особи-підприємця Захлистун Дмитра Адольфовича про стягнення 61 009,45 грн. заборгованості за заявою-договором № ID7749590 від 19.02.2020 року.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за заявою-договором № ID7749590 від 19.02.2020 року в частині повернення кредитних коштів відповідно до графіку погашення кредиту.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022 року даний позов був переданий на розгляд судді Білоусову С.М.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.10.2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1187/22, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідач на позов жодним чином не відреагував, відзив чи будь-які заяви та клопотання суду не надав, ухвала суду від 03.10.2022 року, яка надсилалася за адресою місцезнаходження ФОП Захлистун Д.А. згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася до суду 25.10.2022 року з відміткою поштового відділення " за закінченням терміну зберігання".
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
19.02.2020 року між Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" та Фізичною особою-підприємцем Захлистун Дмитром Адольфовичем було укладено Заяву-договір № ID7749590 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (далі - Кредитний договір).
Згідно з п.18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" - при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк "ТАС24/БІЗНЕС", або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через веріфікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій Формі.
Заяву-договір № ID7749590 від 19.02.2020 року було підписано сторонами через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису) .
Згідно п.1.1. Кредитного договору за умови наявності вільних коштів Банк зобов'язується надати Позичальникові Кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит і сплатити проценти за користування Кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Згідно п.1.2. договору кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 , відкритий у АТ "ТАСКОМБАНК" з цільовим призначенням на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку.
Пунктом 2 Кредитного договору сторони погодили, що розмір кредиту становить 333 333,00 грн.; валюта кредиту: гривня; розмір процентної ставки за користування кредитом: 26,00% річних; погашення основного боргу за кредитом, сплата процентів - щомісяця, починаючи з місяця наступного за місяцем укладення договору, числа в яке було укладено Договір.
Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цього Договору та доступний клієнту у системі "ТАС24 Бізнес" (п.2.4.4.).
За умовами п. 2.7. Договору строк кредиту: 24 місяців з дати укладення Договору. Остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше терміну згідно п.2.7 цього Договору (3.2. Договору).
Банк свої зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 333 333,00 грн.
Відповідач свій обов'язок в частині вчасного повернення кредитних коштів не виконав, у зв'язку з чим станом на 21.07.2022 року утворилася заборгованість в розмірі 53 876,71 грн.
Наведені обставини стали підставою звернення позивача до суду за захистом своїх прав з позовом до Фізичної особи-підприємця Захлистун Дмитра Адольфовича про стягнення заборгованості за заявою-договором № ID7749590 від 19.02.2020 року в розмірі 61 009,45 грн., яка складається з: 53 876,71 грн. - заборгованість по тілу кредиту, та 7132,74 грн. - заборгованість по відсотках.
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК).
Частиною другою статті 1054 ЦК встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення §1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Заява-договір № ID 7749590 від 19.02.2020 року про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок") підписана Фізичною особою-підприємцем Захлистун Дмитром Адольфовичем за допомогою кваліфікованого електронного підпису.
Відповідно до ст. 6 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
В ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" вказано, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Згідно зі ст. 12 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.
В ч. 1 ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" зазначено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає:
надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
технічну підтримку та обслуговування наданих засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ч. 2 ст.18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо:
перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки;
за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки;
під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Відповідно до залученої до матеріалів справи копії електронного сертифікату кваліфікований електронний підпис накладений Захлистун Дмитром Адольфовичем 19.02.2020 року.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розміру, є первинні документи, оформленні відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківська виписка з рахунку позичальника є належним та допустимим доказом у справі, що підтвержує рух коштів конкретному банківському рахунку, містить відомовсті про вчинені операції та є достатнім доказом видачі відповідачеві кредиту в обумовлені Кредитним договором сумі.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21).
Суд установив, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 333 333,00 грн.
Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання в частині своєчасного погашення кредитних коштів, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 53 876,71 грн. Станом на дату розгляду справи у суду відсутні належні та допустимі докази її оплати.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 53 876,71 грн.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З огляду на вказані норми, позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 7 132,74 грн. заборгованості по відсотках.
Згідно п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписами ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Щодо судових витрат слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені повністю, суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. слід покласти на відповідача.
Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Захлистун Дмитра Адольфовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, б.30, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за заявою-договором № ID7749590 від 19.02.2020 року в розмірі 61 009,45 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481,00 грн.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Білоусов С. М.