ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.01.2023Справа № 910/14289/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС"
до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГРАВЕ Україна"
про стягнення 22179,00 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст позовних вимог.
Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГРАВЕ Україна" про стягнення збитків у сумі 22179,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №161ак1юб від 26.03.2021 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Chevrolet", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГРАВЕ Україна" позивач просить стягнути з останнього витрати, пов'язані зі сплатою страхового відшкодування у сумі 22179,00 грн.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.12.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/14289/22, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
04.01.2023 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по справі.
05.01.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку із відсутністю предмету спору.
19.01.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи платіжного доручення №1227117068 від 28.12.2022 про сплату відповідачем страхового відшкодування у сумі 21179,00 грн.
Згідно із п.3 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0105493055530.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" та АТ "ДХЛ Інтернешнл Україна" (далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №161ак1юб від 26.03.2021, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки "Volkswagen" реєстраційний номер НОМЕР_2 ; термін дії договору - з 01.04.2021 до 31.03.2022.
У результаті ДТП, яка відбулася 28.01.2022 було пошкоджено застрахований у ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" транспортний засіб "Volkswagen" реєстраційний номер НОМЕР_2 .
За умовами договору страхування, позивачем було сплачено страхове відшкодування в розмірі 22179,00 грн.
Оскільки цивільна відповідальність винної у ДТП особи була застрахована в ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГРАВЕ Україна" (відповідача), позивач 27.06.2022 звернувся до відповідача з заявою № 0001967/ІНС.ЛОУ від 27.06.2022, про виплату страхового відшкодування у сумі 22179,00 грн.
Відповідач у добровільному порядку виплату страхового відшкодування не здійснив.
Посилаючись на норми ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.993 Цивільного кодексу України, позивач заявив позов про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 22179,00 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.
ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
28.01.2022 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля "Chevrolet", державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля "Volkswagen" реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до постанови Малиновського районного суму міста Одеси від 28.02.2022 у справі №521/3195/22 дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля "Chevrolet", державний номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно до рахунку ремонтної організації №АдСЧТ00374 від 01.02.2022 вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen" реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 23179,00 грн.
Позивачем здійснено розрахунок страхового відшкодування та затверджено страховий акт №ARX3171577 від 04.02.2022 відповідно до якого позивачем вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 22179,00 грн.
Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 22179,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №868122 від 07.02.2022.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Chevrolet", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/5335371 (термін дії з 10.06.2021 по 09.06.2022).
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн. та франшизу у розмірі 1000,00 грн.
Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом "Chevrolet", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГРАВЕ УКРАЇНА" (відповідача), позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 21179,00 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.07.2018 по справі №910/20412/16.
Матеріалами справи, зокрема постановою Малиновського районного суму міста Одеси від 28.02.2022 у справі №521/3195/22 підтверджено вину водія транспортного засобу "Chevrolet", державний номерний знак НОМЕР_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 28.01.2022.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п.9 ч.1 ст.7).
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Chevrolet", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/5335371.
Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою позивачем на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
Згідно із матеріалами справи, позивачем здійснено розрахунок страхового відшкодування та затверджено страховий акт №ARX3171577 від 04.02.2022, відповідно до якого позивачем вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 22179,00 грн.
Виплата позивачем страхового відшкодування в розмірі 22179,00 грн підтверджується платіжним дорученням №868122 від 07.02.2022.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Chevrolet", державний номерний знак НОМЕР_1 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/5335371 передбачено, що франшиза становить 1000,00 грн.
Судом встановлено, що позивачем при розрахунку позовних вимог позивачем не здійснено вирахування франшизи у сумі 1000,00 грн.
Таким чином, обґрунтованою до стягнення з відповідача на користь позивача є сума страхового відшкодування у розмірі 21179,00 грн за вирахуванням франшизи у сумі 1000,00 грн. встановленої полісом АР/5335371.
За наведених обставин, позовні вимоги у частині стягнення 1000,00 грн визнаються судом необґрунтованими та задоволенню не піддягають.
Щодо заявленої позивачем до стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 21179,00 грн, то як встановлено судом, згідно із наданого позивачем платіжного доручення №868122 від 07.02.2022 ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГРАВЕ УКРАЇНА" (відповідачем) сплачено на користь позивача страхове відшкодування у сумі 21179,00 грн.
Отже, після звернення позивача до суду з даним позовом та відкриття провадження у справі відповідачем було сплачено частину заявленої до стягнення позивачем суму страхового відшкодування у розмірі 21179,00 грн, у зв'язку із чим предмет спору у цій частині відсутній.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Суд зазначає, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань (правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20).
З огляду на наведене вище, оскільки на момент розгляду даної справи предмет спору в частині позовних вимог про стягнення страхового відшкодування у розмірі 21179,00 грн припинив своє існування, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 21179,00 грн, згідно із п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України. Відтак клопотання позивача про закриття провадження у справі суд задовольняє частково.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
ВИСНОВКИ СУДУ.
З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №910/14289/22 в частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" про стягнення збитків у сумі 21179,00 грн та відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 1000,00 грн.
Судовий збір в частині позовних вимог про стягнення 1000,00 грн відповідно до ст.129 ГПК України покладається на позивача.
Щодо судового збору в частині позовних вимог про стягнення 21179,00 грн, то суд зазначає таке.
У відповідності до ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З урахуванням наведених приписів Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", оскільки позивачем заявлено клопотання про повернення судового збору, з огляду на закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 21179,00 грн у зв'язку із відсутністю предмету спору, сплачений за подання даного позову судовий збір у сумі 2369,14 грн підлягає поверненню позивачу, про що судом постановлено окрему ухвалу.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Провадження у справі №910/14289/22 в частині позовних вимог про стягнення страхового відшкодування у сумі 21179,00 грн - закрити.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 25.01.2023.
Суддя С.О. Турчин