Справа№464/6284/22
пр.№ 3/464/165/23
10.01.2023 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Бойко О.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за ст. 173-2 КУпАП,
із протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №258598, вбачається, що 19.11.2022р. ОСОБА_1 АДРЕСА_1 за місцем свого проживання з ознаками алкогольного сп'яніння ображала свою племінницю ОСОБА_2 нецензурною лайкою, штовхала, кричала на неї та погрожувала фізичною розправою, чим вчинила щодо неї насильство психологічного характеру.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 заперечила свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення та надала пояснення про те, що не вчиняла протиправних дій відносно своєї племінниці ОСОБА_2 . Зазначила, що між нею та племінницею існують неприязні відносини, які виникли на грунті спільного проживання. Саме ОСОБА_2 перша провокує конфлікти, ображає її нецензурною лайкою. 19.11.2022р вона пішла у ванну щоб помити свою матір, за якою вона здійснює догляд, а ОСОБА_2 зайшла у ванну і почала кричати щоб вони їй звільнили ванну вже і негайно, таким чином розпочавши конфлікт, а потім викликала працівників поліції і написала заяву на неї про вчинення правопорушення, що не відповідає дійсності, оскільки жодних доказів вчинення такого немає.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показання свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Однак, всупереч зазначеному обов'язку до протоколу не долучено фактичних даних, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.
Сам лише протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження сукупністю інших належними та допустимими доказів, не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як "кримінальне обвинувачення", оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року.
Відповідно до ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 ствердила суду, що тривалий час знає ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , оскільки остання дружила з її дочкою. Вона проживає неподалік і досить часто приходить в гості у квартиру АДРЕСА_1 . Ствердила, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склались неприязні відносини, у зв'язку із спільним проживанням, саме остання провокує конфлікти та ображає ОСОБА_1 нецензурною лайкою.
Під час розгляду справи особа, яка притягується до відповідальності ствердила, що не вчиняла жодних протиправних дій щодо ОСОБА_2 , такі її пояснення підтвердила свідок ОСОБА_3 . Про вчинення нею таких заявлено лише потерпілою ОСОБА_2 . Проте, зважаючи на неприязні відносини, які склались між ними, за відсутності інших належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 , такі пояснення свідчать про наявність сумніву, який в силу ст.63 Конституції України тлумачаться на користь ОСОБА_1 . Інших доказів до протоколу не долучено.
Відтак, матеріали справи не підтверджують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
З огляду на зазначені обставини, приходжу до висновку, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст. 284 КУпАП,
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Бойко О.М.