про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог
Справа № 500/4423/22
24 січня 2023 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язати ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 05.03.2019 та з 01.04.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 на підставі оновленої довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення №5к/вих./7.2/8729 від 30.11.2021, із урахуванням раніше проведених виплат;
зобов'язати ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії, починаючи з 05.03.2019 та з 01.04.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 на підставі оновленої довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення №5к/вих./7.2/8729 від 30.11.2021, із урахуванням раніше проведених виплат у найближчий виплатний період однією сумою, без відстрочення такої виплати будь-якими строками та без застосування при цьому будь-яких нормативно правових актів, для відстрочення такої виплати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером Державної кримінально-виконавчої служби України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII.
Отримавши із Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції копію довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі вказаної довідки, проте листом ГУ ПФУ в Тернопільській області відмовлено у перерахунку пенсії та здійсненні відповідних виплат на підставі наданої довідки.
Позивач не погоджується з відмовою відповідача та стверджує, що з 05.03.2019 виникли підстави для перерахунку пенсії, виходячи із розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704 на підставі зазначеної довідки.
Також відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 №103 відповідачем обмежено розмір підвищення пенсії позивача.
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії з 05.03.2019 та з 01.04.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 на підставі оновленої довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення протиправною та такою, що порушує гарантоване державою право на належне пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою суду від 10.01.2023 позовну заяву на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України було залишено без руху, встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 10.01.2023 надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Поштове відправлення вручене адресату 18.01.2022. Таким чином, строк на усунення недоліків позовної заяви сплинув 23.01.2023.
У строк, встановлений судом, недоліки позовної заяви позивачем не усунуто.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку про те, що позов в частині позовних вимог слід залишити без розгляду з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером Державної кримінально-виконавчої служби України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII.
З 01.01.2018 на виконання Постанови №103 пенсія позивача була перерахована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 5640,00 грн, оклад за військовим званням - 1410,00 грн, надбавка за вислугу років 40% - 2820,00 грн, всього 9870,00 грн.
Після перерахунку пенсія позивача (з надбавками) складала 9876,26 грн (70% грошового забезпечення), сума підвищення згідно з Постановою №103 становила 4390,30 грн.
Виплата підвищення до пенсії ОСОБА_1 проводилася наступним чином:
з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення, що становило 2195,15 грн,
з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення, що становило 3292,73 грн,
з 01.01.2020 щомісячно 100 % підвищення, тобто 4390,30 грн (а.с.21, 22).
При цьому позивач стверджує, що з 05.03.2019 має право на виплату пенсії з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Позивач, зокрема, вважає бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 протиправною та такою, що порушує гарантоване державою право на належне пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
При вирішенні спору суд відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
У постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Верховний Суд також відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. При цьому, Верховний Суд вважав, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Аналогічного висновку щодо дотримання строку звернення до суду дійшов Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі №1140/2132/18.
Суд встановив, що позивач звернувся до суду з цим позовом 09.12.2022.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом у частині позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, за період з 05.03.2019 по 08.06.2022.
Будь-яких причин, які можна визнати поважними та об'єктивними причинами пропуску строку звернення до суду з цими позовними вимогами, враховуючи висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладені у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, позивачем не наведено, а за матеріалами справи не встановлено. Заяви про поновлення строку звернення до суду у вищевказаній частині позовних вимог позивач не подав.
Щодо покликань позивача у позові на приписи статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою встановлено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, то суд вважає їх помилковими, оскільки в даному спорі вказані позовні вимоги стосуються правомірності вже здійсненого перерахунку пенсії, а тому застосуванню підлягають норми статті 122 КАС України, якою встановлено шестимісячний строк звернення до суду, з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення свого права.
Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами; чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою. До того ж, за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Отже, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, за період з 05.03.2019 по 08.06.2022, тобто за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом (позов подано до суду 09.12.2022), заяви про поновлення строку звернення до суду у вищевказаній частині позовних вимог позивач не подав, тому застосовуючи зазначені вище правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, до обставин цієї справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду у зазначеній частині позовних вимог на підставі частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.
Керуючись частиною третьою статті 123, пунктом 8 частини першої статті 240, частиною п'ятою статті 242, статтею 248 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про зобов'язання здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, за період з 05.03.2019 по 08.06.2022 залишити без розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено та підписано 24 січня 2023 року.
Суддя Чепенюк О.В.