Справа № 500/4191/22
24 січня 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛІГА ПЛЮС" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоліга Плюс» (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (надалі, відповідач - 1) Головного управління ДПС в Тернопільській області (надалі, відповідач-2), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в Тернопільській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.10.2022 №7459363/37943947 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 03.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 03.12.2021, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоліга плюс».
Позов обґрунтований тим, що позивач не погоджується з вказаним рішенням відповідача-2 та вважає, що позивачем у поясненнях було наведено повне обґрунтування законності підстав для реєстрації обумовленої податкової накладної, проте такі пояснення безпідставно не були враховані відповідачем. Позивач вказав, що контролюючий орган не зазначив конкретної інформації щодо ризиковості платника податку, достатньої для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і на підставі якої зупинено реєстрацію спірної податкової накладної, натомість вказано лише загальне посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Крім цього, позивач вважає, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу; пред'явлення контролюючим, органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із-ненаданням певного документа. Просить врахувати, що відповідачем не надано доказів на підтвердження існування будь-якої податкової інформації, яка стала, відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній № 9 від 03.12.2021.
Ухвалою суду від 24.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15- денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
До суду надійшов відзив на адміністративний позов (спільна позиція Головного управління ДПС у Тернопільській області та ДПС України), в якому представник відповідачів заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що відповідно до Протоколу №197 від 07.12.2021 засідання Комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, створеної відповідно до наказу ГУ ДПС у Тернопільській області №7 від 05.01.2021, сформовано в АС «Податковий блок» рішення про відповідність Критеріям ризиковості платників податку ТОВ «Автоліга Плюс» за п.8 Критеріїв ризиковості платника податку згідно Додатку 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 №1165, а саме: наявні ознаки ризиковості здійснення господарських операцій. Зазначив, що долучений позивачем до суду перелік копій документів не відповідає переліку документів, наданих контролюючому органу разом із поясненнями на підтвердження господарських операцій, є розширеним, та не всі надані на розгляд суду документи були предметом дослідження Комісією ДПС. Звернув увагу суду на тому, що на розгляд Комісії не надавався основний договір купівлі-продажу №16 від 29.11.2021 на підставі якого здійснювалася господарська операція щодо продажі оливи моторної. Вказав, що відповідач приймав рішення за одних обставин та документів, а позивач просить суд скасувати вказане рішення обґрунтовуючи іншими (додатковими) обставинами та документами. Вважає, що ТОВ «Автоліга плюс» не надало будь-яких підтверджуючих документів, які б свідчили про наявність відповідних ресурсів (транспортних засобів), водночас на підтвердження факту перевезення купленого товару позивачем не надано товарно-транспортної накладної, або інших первинних документів на підтвердження здійснення перевезень вантажу автомобільним транспортом. Крім цього, просить врахувати, що платіжні доручення №2518 від 01.11.2019, №2516 від 31.10.2019, №2369 від 25.07.2019 позивачем надано не було, а також не вказано точний рік за який би мала проводитись дана операція, що ставить під сумнів, коли вона взагалі могла відбутись. Також, відповідної Специфікації, будь-якого документу, що підтверджує якість Товару і рахунок-фактури до пакету документів позивачем надано не було. Відтак, вважає, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів на спростування висновків контролюючого органу.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому підтримав позовні вимоги, просив задовольнити даний позов повністю. Вказав, що в квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної контролюючий орган не зазначив, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. На думку представника позивача, зупинення реєстрації податкової накладної без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів; можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Відносно доводів відповідача, які стосуються інформації про те, що позивач (орендар складських приміщень та магазину за адресою: м.Тернопіль, вул. Микулинецька бічна 10/1 та фізична особа-підприємць ОСОБА_1 (орендодавець) є пов'язаними особами, то вважає, що вказані факти жодним чином не впливають на можливість реєстрації податкової накладної, яка сформована на підтвердження господарської операції з ТОВ «Агрокомпанія Дружба». Просить врахувати, що здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Представник Головного управління ДПС у Тернопільській області подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що з урахуванням специфіки господарських операцій платників та передбаченого пунктом 5 Порядку 520 переліку документів (із загальними властивостями), які є необхідні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, конкретні документи щодо підтвердження тої чи іншої господарської операції повинен надати саме платник. Просить врахувати, що контролюючий орган не має права у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чи то просити платника надати конкретні документи, чи то вказувати надати такі. Вважає, що на момент подання первинних документів, у зв'язку із зупинення реєстрації спірної податкової накладної, у позивача повинні були бути наявні документи, що підтверджують господарську операцію, а їх неподання Комісії підтверджує факт відсутності правових підстав для реєстрації податкової накладної.
Ухвалою суду від 12.12.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Тернопільській області про розгляд справи №500/4191/22 у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Отже, розгляд даної адміністративної справи здійснюється за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроліга» здійснює діяльність згідно з КВЕД 45.31 - оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних і засобів (основний вид діяльності); 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 47.30 - роздрібна торгівля пальним; 52.10 - складське господарство; 68.20. - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 69.20 - діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань і оподаткування.
У своїй діяльності позивач використовує орендоване приміщення площею 498,0 кв.м. (складські приміщення та магазин), що знаходиться за адресою: м.Тернопіль, вул.Микулинецька бічна; 10/1, у відповідності до Договору оренди №2 та Договору оренди №2 від 30.11.2021.
Основними постачальниками товару є: ТОВ «АВТОШИНТРАНС», ТОВ «ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД», ПП «ШИПШИНА», ПРАТ «ГАЛНАФТОХІМ», ТОВ «КОМПАНІЯ МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ «СИОЛ» (шини), ТОВ «ТОРСІОН ГРУП», ТОВ «ГПЛ», ТОВ «ЗІРКА АВЕРС», ТОВ «ФРІ КО», ТОВ «ІВЕРС АВТО», ТОВ «ІМІДЖ АВТО», ТОВ «ВЕСТІНТЕРПАРТС», ТОВ «АВТО ДІЛЕР», ТОВ «АВТО-ГРАФ» (запасні частини до автомобілів), ТОВ "Тотал Флюід Менеджмент", ТОВ «УКРАЇНСЬКО-БРИТАНСЬКЕ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО АЗМОЛ-БРІТІШ ПЕТРОКЕМІКАЛС», ТОВ «ВЕНОЛ»(моторні мастила), ТОВ «АВТОЗАПЧАСТИНА ІФ» (автомобільні аксесуари та запасні частини до автомобілів); ТОВ "СТ-МАРКЕТ ГРУП", ТОВ «А-МЕГА АВТО» (акумулятори); ТОВ «ЛАУНЧ Україна», ТОВ «ВІСТ ГРУП» (інструменти), ТОВ «ХАММЕР МАРКЕТ» (лакофарбові матеріали); ТОВ' «СЛОБОЖАНСЬКА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» (віброізоляція).
Між ТОВ «Автоліга Плюс»» (далі Продавець) та ТОВ «АГРОКОМПАНІЯ «ДРУЖБА» (код ЄДРПОУ 36023635) (далі Покупець) укладено договір купівлі-продажу №16 від 29.11.2021, за умовами якого, ТОВ «Агрокомпанія «Дружба» купило в ТОВ «Автоліга плюс» асортимент товару який відповідно до п. 4.2 вказаного договору мав бути доставлений, із складу, що знаходиться за адресою: вул. Микулинецька бічна, 10/1, м. Тернопіль.
Після укладення Договору купівлі-продажу №16 від 29.11.2021, продавець виписав рахунок №346 від 02.12.2021. Даний рахунок вказаний в платіжному доручені №36217 від 03.12.2021р. в графі «Призначення платежу»: «оплата за оливу моторну зг. рах №346 від 02.12.2021р.».
Так, згідно з п.2.2. Договору купівлі продажу №16 від 29.11.2021р., товар повинен відповідати за якістю стандартам, технічним умовам, іншій документації, що встановлює вимоги до якості даного виду Товару відповідно до вимог вітчизняного та міжнародного законодавства.
Крім цього, Між ТОВ «Автоліга Плюс» та ТзОВ «Тотал Флюїд Менеджмент» укладено договір поставки №243/10/19 від 09.10.2019.
Згідно п.п.1 розділу 1 даного Договору, постачальник зобов'язується передавати у власність покупцю, а покупець приймати та оплачувати товар в найменуванні, кількості і ціні згідно Специфікацій, які після їх підписання Сторонами становляться невід'ємними частинами даного Договору.
Зі змісту Додаткової угоди №1 до Договору поставки №243/10/19 від 09.10.2019 вбачається, що пункт 1.1. Договору викладено у новій редакції наступного змісту: «Постачальник зобов'язується передавати Товар у власність покупцеві, а покупець приймати і оплачувати Товар у асортименті, кількості, ціні у відповідності до заявки покупця, яка погоджується між сторонами за допомогою факсимільного зв'язку, електронної пошти або в усній формі. Підтвердженням факту погодження сторонами найменування, асортименту кількості, ціни Товару є прийняття покупцем Товару по видаткові накладній (у разі оплати Товару на умовах відстрочення платежу) або оплата Товару згідно рахунку-фактурі (у разі оплати Товару на умовах попередньої оплати). Видаткові накладні або рахунки-фактури мають юридичну силу Специфікацій у розумінні статті 266 Господарського кодексу України і є невід'ємними частинами цього Договору».
Відтак на виконання податкових зобов'язань за наслідками господарської операції позивачем було складено податкову накладну №9 від 03.12.2021, та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
28.12.2021 позивачем отримано квитанцію, у відповідності до якої реєстрація податкової накладної була зупинена та зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації податкову накладну/ розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляд питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригуванння в Єдиному реєстрі податкових накладних.
04.10.2022 позивачем подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, разом з копіями документів.
Однак, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №7459363/37943947 від 12.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної. Вказане рішення комісії про відмову у реєстрації зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних мотивоване тим, що позивачем не надано копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури /інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Крім цього, відповідачем - 1 у графі "Додаткова інформація" зазначено: "не надано договорів та первинних документів на реалізацію».
Позивач подав скаргу щодо вказаного рішення, однак Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №56349/37943947/2 від 24.10.2022 скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані в даній справі рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами підпункту 20.1.45. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України за № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до пункту 2 Порядку №1246, податкова накладна це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок №1165 у редакції чинній на момент спірних правовідносин).
Пунктами 3, 4 Порядку № 1165 визначені ознаки безумовної реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації) на які перевіряються податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі. У разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2) (абзац перший пункту 5 Порядку № 1165).
Згідно із пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
Пунктом 10 Порядку № 1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзац другий пункту 25 Порядку № 1165). Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном (пункт 26 Порядку № 1165).
Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку № 1165).
Згідно із пунктом 8 «Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість» (додаток 1 до Порядку № 1165) платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/342216 (далі - Порядок № 520) визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня) (пункт 2 Порядку № 520).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку № 520).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4 Порядку № 520).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 6 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).
Згідно із пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Вирішуючи спір по суті, надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із того, що одним із способів здійснення податкового контролю є ведення обліку платників податків та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів, яке є комплексом заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (статті 62, 71 ПК України).
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідач, на виконання контрольних функцій, за наявності рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості, зупинивши реєстрацію податкової накладної, запропонував платнику податків надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у Реєстрі, без визначення переліку документів.
При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.
В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова накладна для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним, залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Наведена позиція відповідає висновкам викладеним у постановах Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 560/435/19, від 01.12.2021 у справі № 600/1878/20-а.
Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Суд зазначає, що в надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
У разі спору щодо правомірності рішення суб'єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підставу його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації ПН не відповідає критерію обґрунтованості.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 826/9457/18 зазначено, що надаючи правову оцінку прийнятим податковим органом рішенням, суди також повинні з'ясувати, чи містять вони конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначена Порядком.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справах № 620/3556/18, № 815/2791/18, від 14.05.2019 у справі № 817/1356/18, від 22.04.2019 у справі № 2040/5445/18, від 03.06.2021 у справі № 2040/7098/18.
При реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №1740/2004/18, від 21.05.2020 у справі № 0940/1240/18, від 25.10.2019 у справі №0340/1834/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18.
Верховний Суд за результатами аналізу пунктів 9 та 11 Порядку № 520 у постанові від 18.11.2021 у справі № 380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Як установлено судом під час розгляду справи, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що платник податків відповідає вимогам п.8 Критеріїв ризиковості платників податків.
В даному випадку підставою для такої відмови в оскаржуваних рішеннях податковим органом визначено ненадання платником податків копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури /інвойсів, актів прймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Крім цього, відповідачем - 1 у графі "Додаткова інформація" зазначено: "не надано договорів та первинних документів на реалізацію».
Однак, такі документи не було запропоновано подати позивачу при зупиненні реєстрації податкових накладних.
Натомість, позивач надіслав контролюючому органу пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Зокрема, як зазначає контролюючий орган, позивачем надано: пояснення; копія Договору оренди №2 від 31.12.2018 року; копія Акту передачі-приймання орендованого приміщення від 31.12.2018 року; копія Додаткової угоди №1 від 02.01.2020 року до Договору оренди №2 від 31.13.2018 року; копія Акту передачі-приймання орендованого приміщення від 02.01.2020 року; копія Додаткової угоди №2 від 04.01.2021 року; копія Договору оренди приміщення 32 від 30.11.2021 року; копія Акту передачі-приймання орендованого приміщення від 30.11.2021 року; копія листа вих. №1 від 02.01.2020 року; копія платіжного доручення №2518 від 01.11.2019 року; копія платіжного доручення №2369 від 25.07.2019 року; копія платіжного доручення №2516 від 31.10.2019 року; копія картки рахунку 281(3 шт.); копія Договору поставки товару №243/10/19 від 09.10.2019 року; копія Додаткової угоди №1 до Договору поставки товару №243/10/19 від 09.10.2019 року; копія прихідної накладної №ПКН+У117949 від 30.11.2021 року; копія товарно-транспортної накладної №ПКН+У117949 від 30.11.2021 року; копія платіжного доручення №3208 від 14.12.2021 року; копія платіжного доручення №79 від 20.12.2021 року; копія видаткової накладної №344 від 03.12.2021 року; копія платіжного доручення №36217 від 03.12.2021 року.
Отже, в даному випадку суд зазначає, що використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення. При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Одночасно суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності
Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.
В даному випадку, під час розгляду справи відповідачі як суб'єкти владних повноважень не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування позивачу в ЄРПН, а в самому рішенні такі мотиви наведені лише у загальних фразах.
Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість оскаржуваних рішень, оскільки можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Суд вважає, що надані пакети документів були достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкової накладної, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
Так, згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну.
Вказана правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі № 640/11321/20, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується судом під час вирішення наведеного спору, суд касаційної інстанції серед іншого вказав, що рішення комісії має містити мотиви та обґрунтування віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень на користь позивача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №7459363/37943947 від 12.10.2022.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 03.12.2021, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоліга плюс»
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоліга плюс» 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп. сплаченого судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоліга плюс» 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 24 січня 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОЛІГА ПЛЮС" (місцезнаходження: вул. Микулинецька бічна, 10/1, м.Тернопіль,46011 код ЄДРПОУ 37943947);
відповідачі:
Державна податкова служба України (місцезнаходження: пл. Львівська, 8, м. Київ 53,04053 код ЄДРПОУ:43005393);
Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ:44143637).
Головуюча суддя Дерех Н.В.