про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
Справа № 607/15094/22
24 січня 2023 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баб'юк П.М., розглянувши процесуальний документ "клопотання/заява" ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Управління муніципальної поліції, начальника Управління муніципальної поліції - Максиміва Ігоря Григоровича, заінтересована особа - Регіональне представництво з прав людини у Тернопільської області про визнання винним та притягнення до відповідальності,
18 січня 2023 року з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла справа № 607/15094/22.
Так, 28 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із процесуальним документом "клопотання/заява" до Тернопільської міської ради, Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Управління муніципальної поліції, начальника Управління муніципальної поліції - Максиміва Ігоря Григоровича, заінтересована особа - Регіональне представництво з прав людини у Тернопільської області, в якому просив:
"Визнати винним і притягнути до адміністративної відповідальності включаючи, але необмежеуючись за ч.2, ч.7 ст.212-3 КУпАП, накласти адміністративне стягнення на:
Відповідач 1: 34334305, Тернопільська міська рада, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, letter@ternopilcity.gov.ua, ternopil_rada@ukr.net
Відповідач 2: 04058344, Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, letter@ternopilcity.gov.ua
Відповідач 3: Управління муніципальної поліції, letter@ternopilcity.gov.ua, umptmr@gmail.com
Відповідач 4: Максимів Ігор Григорович , начальник Управління муніципальної поліції, м. Тернопіль, вул. Коновальця, letter@ternopilcity.gov.ua, ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.11.2022 справу № 607/15094/22 передано на розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2022, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.11.2022 у справі № 607/15094/22 повернуто скаржнику.
Перевіривши поданий процесуальний документ "клопотання/заява" на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд установив наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1 КАС України, Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частина 1 статті 4 КАС України містить визначення термінів, які вживаються в даному Кодексі, зокрема:
адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Стаття 55 Конституції України, передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Стаття 124 Конституції України, визначає, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Стаття 5 КАС України, є втіленням наведених конституційних гарантій в адміністративному судочинстві. Дана стаття, вказує, що Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частина 1 статті 19 Конституції України, визначає справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
З метою якнайкращого розуміння приналежності спорів до адміністративної юрисдикції, Верховний Суд у складі колегіїї суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.11.2022 у справі № 640/26829/21, зазначив, що "... Ужитий у цій процесуальній нормі (стаття 19 КАС України) термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
21. Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач уважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їхньої реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
22. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
23. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
24. Водночас поняття «позов, який не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» необхідно тлумачити більш широко: вказане поняття стосується як позову, який не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства, так і тих позовів, які не підлягають судовому розгляду.
25. Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі".
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.10.2022 у справі № 460/280/19, окреслив коло правових питань, які підлягають обов'язковому з'ясуванню, для класифікації спору, як "публічно-правового". Зокрема, Верховний Суд зазначив, що "... для розгляду позову в порядку адміністративного судочинства необхідно встановити: по перше, чи є спір за своєю природою правовим, тобто чи звернення із позовом спрямоване на вирішення юридичного конфлікту між учасниками правовідносин; по-друге, чи має такий спір ознаки публічно-правового, тобто чи позовні вимоги ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо особи не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. У протилежному випадку суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі".
Надаючи правову оцінку поданому заявником процесуальному документу "клопотання/заява", з урахуванням наведених норм процесуального закону та правових висновків Верховного Суду, суд виходить з наступного.
Заявник просить притягнути відповідачів до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами 2 та 7 статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до частини 2 статті 212-3 КУпАП, порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із частиною 7 статті 212-3 КУпАП, незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення Закону України "Про звернення громадян", тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 213 КУпАП, визначає, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються: 1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; 2) виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом; 4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами, Верховним Судом; 5) органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
За правилами статті 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Стаття 255 КУпАП, називає осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення. Так, згідно із пунктом 8-1 частини 1 статті 255 цього Кодексу, уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини мають право складати протоколи про адміністративні правопорущшення, передбачені статтями 188-39, 188-40, 212-3 (крім порушень права на інформацію відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Частиною 1 статті 257 КУпАП, передбачено, що протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 статті 221 КУпАП, передбачено, що судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 212-3 КУпАП.
Отже, складання протоколу про вчинення адміністративних правопорушень, педбачених частинами 2 та 7 статті 212-3 КУпАП належить до повноважень особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Після цього, уповноважена особа, яка склала протокол, надсилає вказаний протокол до районного/міськрайонного суду, до повноважень якого належить розгляд справ про вчинення адміністративних правопорушень, які передбачені частинами 2 та 7 статті 212-3 КУпАП.
Таким чином, наведені норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначають порядок фіксування та розгляду справ про вчинення адміністративних правопорушень, які передбачені частинами 2 та 7 статті 212-3 цього Кодексу.
Разом з тим, додані до процесуального документу "клопотання/заява" матеріали не містять протоколу про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами 2 та 7 статті 212-3 КУпАП, який складений за правилами описаними вище.
При цьому, суд наголошує на тому, що заявник не є особою, яка уповноважена на складання протоколу про вчинення адміністративних правопорушень, та відповідно, на звернення до суду щодо притягнення осіб до відповідальності визначеної ст.212-3 КУпАП.
Поняття «позов, який не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» необхідно тлумачити більш широко: вказане поняття стосується як позову, який не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства, так і тих позовів, які не підлягають судовому розгляду [постанова КАС ВС від 24.11.2022 у справі № 640/26829/21].
Обставини справи свідчать, що заявник звернувся до суду не для вирішення спірного питання (врегулювання юридичного конфлікту), а з метою притягнення винних, на його думку, осіб до адміністративної відповідальності.
Проте, порядок притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, які передбачені частиною 2 та 7 статті 212-3 КУпАП здійснюється не інакше, як за наслідками розгляду судом справи про адміністративне правопорушення (протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів).
Складання протоколу про адміністративне правопорушення, оформлення матеріалів та надіслання їх до суду віднесено до відання особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Лише дотримання, визначеної Кодексом України про адміністративні правопорушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності (складання протоколу та направлення його уповноваженим органом до суду), є правовою підставою для розгляду справи в судовому порядку.
З огляду на це, заявник не може звертатись до суду (незалежно від юрисдикційної приналежності) із вимогою про притягнення осіб до адміністративної відповідальності. Насамперед тому, що притягнення до адміністративної відповідальності реалізується за допомогою особливої процедури, яка описана вище.
Натомість, з вказаним клопотанням (скаргою) заявник може звернутись до особи уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення, оформлення матеріалів та надіслання їх до суду, а саме: секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Відтак, розгляд такого клопотання/заяви за зверненням фізичної особи в судовому порядку виключається.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Дана норма на думку суду також підлягає застосуванню у разі, коли позов/клопотання/заява взагалі не підлягають судовому розгляду.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження у справі з підстав, визначених пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України.
Частиною 6 статті 170 КАС України, передбачено, що разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Суд роз'яснює, що при постановлені ухвали з підтави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України, суд послуговується терміном "позови, які не підлягають судовому розгляду", інтерпретація якого наведена в мотивувальній частині даної ухвали з посилання на практику Верховного Суду. З огляду на це, заявник не може звернутись із такою "заявою/клопотанням" до суду жодної юрисдикції.
Керуючись статтями 1, 2, 5, 19, 70, 241, 248, 256, 293-295, 297 КАС України, суддя
Відмовити у відкриті провадження в адміністративній справі за "клопотанням/заявою" ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Управління муніципальної поліції, начальника Управління муніципальної поліції - Максиміва Ігоря Григоровича, заінтересована особа - Регіональне представництво з прав людини у Тернопільської області про визнання винним та притягнення до відповідальності.
Згідно із частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвалено складено 24 січня 2023 року.
Суддя Баб'юк П.М.