Справа №500/4162/22
23 січня 2023 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ФИНТРЕЙД" до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ФИНТРЕЙД" (далі - позивач, Товариство, платник податків, декларант) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач, митний орган, митниця), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 23.08.2022 за №UA403030/2022/000030/2 (далі - Рішення) щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ФИНТРЕЙД".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час прийняття рішення митницею порушено вимоги статей 53, 54, 55, 57, 58, 64 Митного кодексу України. Покликається на те, що при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості та її визначення за основним методом контролюючому органу було надано всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Окрім цього, відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів підставами неможливості застосування основного методу визначення митної вартості товарів (основного методу) не стали розбіжності чи невідповідності, які надають обґрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості товарів за основним методом визначення митної вартості товарів. Жодних конкретних розбіжностей чи невідповідностей у вартості імпортованого товару у документах, які подано на підтвердження митної вартості імпортованих товарів чи обґрунтування сумніву відповідача не зазначено.
23.11.2022 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від представника відповідача на адресу суду 12.12.2022 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову повністю. Мотивував тим, що під час здійснення митного контролю за МД №UA403030/2022/016508 від 22.08.2022 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки митна вартість подібних товарів оформлених в попередньому періоді митними органами є значно вищою. Згідно із положеннями частини третьої статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень 55 Кодексу. Відповідно до вимог Митного кодексу України вартість товарів була визначена митницею самостійно.
Ухвалою суду від 13.12.2023 у задоволенні клопотання від 12.12.2022 представника відповідача про розгляд справи №500/4162/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ФИНТРЕЙД" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На виконання зовнішньоекономічного договору №EK-29-2022 від 13.06.2022, укладеного між компанією Господарське товариство "Талаба лайик онум" (Туркменістан) та ТОВ "Торговий Дім "ФИНТРЕЙД" (Україна) згідно із рахунками-фактурами (інвойс) позивачем на митну територію України ввозився товар: "Мішки для пакування ...".
22 серпня 2022 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ №UA403030/2022/016508, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліетиленових ниток, молочно-білого кольору, зверху термообріз зиґзаґ, один раз прошитий подвійним рядком унизу, 50 мм вільний залишок нитки, прямокутної форми, без кришки, різних параметрів: Мішки ткані зі смуг поліетилену 550x1050 мм, 60+/-5гр- 220000 шт. Мішки ткані зі смуг поліетилену 550x1000 мм. 57+/-5гр-105000 шт. Всього: 325000 шт. Торгова марка: нема даних; Країна виробництва: Туркменістан".
До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в графі 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
- пакувальний лист №1 від 13.06.2022;
- рахунок-фактура (інвойс) №1 від 13.06.2022;
- автотранспортна накладна - CMR №AA0062646 від 26.07.2022;
- книжка МДП №XH.84867944 від 26.07.2022;
- свідоцтво про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами №205/2021/128961 від 22.10.2021;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 24.06.2022;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 15.06.2022;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №01 від 18.08.2022;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 13.06.2022;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №EK-29-2022 від 13.06.2022;
- договір про надання послуг митного брокера №МП-02/20-05-22 від 20.05.2022;
- сертифікат про походження товару форми СТ-1 № UA.2.795.5.1675 від 26.07.2022;
- висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №1675 від 26.07.2022;
- інші некласифіковані документи - лист про помилку №304 від 12.08.2022.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі - АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю:
"101-1 Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів";
"103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби";
"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів";
"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів";
"107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД".
Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:
"Товар(и) №1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів.
По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1 Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України". Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин третьої та четвертої статті 53 МКУ".
Під час здійснення митного контролю за МД №UA403030/2022/016508 від 22.08.2022 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виникли обгрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки митна вартість подібних товарів оформлених в попередньому періоді митними органами є значно вищою.
В зв'язку із цим, митницею 28.08.2022 було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:
"Прошу надати оригінали товаросупровідних документів згідно вимог пункту 2 статті 264 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI. Прошу надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 3 статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI а саме: експортні декларації відправника, платіжні , банківські документи про оплату даного товару та рахунки на транспортні витрати.
Відповідно до частини другої статті 53 МКУ надати документи: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - прайс-листи.
Прошу надати додаткові документи, які підтверджують коди товарів згідно з УКТ ЗЕД".
На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта додатково було надано: - копію митної декларації країни відправлення №07514/260722/0003279 від 26.07.2022; - прайс-лист №б/н від 13.06.2022; - договір (контракт) про перевезення №12-0053 від 26.08.2020; - заява на перевезення №20/07/2022-1 від 20.07.2022.
Також, листом від 23.08.2022 декларант повідомив митницю про те, що інші документи надавати на протязі 10 днів не планується.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 23.08.2022 за №UA403030/2022/000030/2, у гр. 33 якого зазначено:
"Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні та недостовірні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні і на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації. За результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано митні формальності щодо можливого заниження митної вартості та надання додаткових документів за кодами МФ "105-2" та "106-2". Крім того, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки митна вартість подібних товарів оформлених в попередньому періоді митними органами є значно вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення 22.08.2022 о 11:12 про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
Митним органом 22.08.2022 о 16:57 отримано листа від декларанта про те, що додаткові документи підтверджуючі митну вартість задекларованого по даній МД надані в повному обсязі. Крім того, в телефонному режимі проінформовано декларанта про можливість надання додаткових наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Встановлено, що митному органу всупереч твердженню вищевказаного листа додатково надіслано перевізні документи, а саме: договір на перевезення від 12-0053 від 26.08.2020, заява на перевезення 20/07/2022-1 від 20.07.2022 та лист про те, що "Додаткові документи підтверджуючі митну вартість та код УКТ ЗЕД товару, задекларованого по даній МД надані в повному обсязі. Інші документи надавати на протязі 10 днів не планується. В очікуванні на рішення митного органу".
Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана за ціною договору. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визначеної самостійно митної вартості даним суб'єктом ЗЕД та митного оформлення, яке здійснено в попередньому періоді за ЕМД від 02.03.2022 №UA209170/2022/014678 на рівні 2,55 дол. США. Відповідно до п. 2. ст. 55 та глави 4 Митного кодексу України, декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду".
Не погоджуючись із такою відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з вимогою визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Митний кодекс України встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49).
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина перша, друга статті 51).
За приписами частин першої - шостої статті 52 цього Кодексу, визначає, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
Приписи статті 53 МК України, визначають, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Частини перша - п'ята статті 54 МК України, визначають, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Статті 55 МК України унормовує, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Перелік додаткових складових до ціни договору").
Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
За змістом статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно із приписами статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Стаття 64 МК України, передбачає, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Так частина друга статті 53 МК України, визначає документи, які підтверджуються митну вартість товару.
Разом із митною декларацією декларант подав документи, що співвідносяться із приписами частини другої статті 53 МК України: вантажну митну декларацію встановленого зразка; зовнішньоекономічний контракт №ЕК-29-2022 від 13 червня 2022 року з додатком №1, укладені із нерезидентом ГТ "ТАЛАБА ЛАЙИК ОНУМ" (Туркменістан); інвойс від 13 червня 2022 року за №1; пакувальний лист №1 до контракту №ЕК-29-2022 від 13 червня 2022 року; прайс-лист від 13.06.2022 року; товарно-транспортну накладну (CMR) АА 0062646; сертифікат про походження товару СТ-1 UA.2.795.5.1675 від 26.07.2022 року та ін.
Частиною другою статті 53 МК України, визначено, що крім перерахованих, до документів, які підтверджуються митну вартість товару також відносяться: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (п.4 ч.2 ст.53); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.5 ч.2 ст.53); ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню (п.7 ч.2 ст.53); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (п.8 ч.2 ст.53).
Тобто, перераховані в пунктах 4, 5, 7, 8 частини другої статті 53 МК України документи необов'язково повинні бути наявні в декларанта. Наявність в декларанта таких документів пов'язується із юридичними фактами, зокрема проведенням оплати за товар (п.4 ч.2 ст.53), вчиненням інших бухгалтерських та/або розрахункових операцій (п.5 ч.2 ст.53), наявністю законодавчо встановлених вимог на отримання ліцензії для провадження декларантом діяльності щодо імпорту товару та отриманням декларантом в порядку встановленому законом такої ліцензії (п.7 ч.2 ст.53); здійсненням страхування (п.8 ч.2 ст.53).
Отже, суд погоджується із тим, що позивачем разом із митною декларацію було подано документи, які за зовнішніми ознаками відповідали приписам частини другої статті 53 МК України.
Після того, коли декларант подав митну декларацію разом із указаними документами, митний орган здійснює їх аналіз на предмет наявності: (1) розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; (2) ознак підробки; (3) відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; (4) відсутності відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Саме із встановленням таких обставин (однієї або декількох) МК України пов'язує право митного органу скористатись правилом, що передбачене частиною третьої статті 53 МК України - витребувати документи, що охоплені приписами цієї частини статті. При цьому, митний орган має право витребувати не всі документи, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, а лише ті, які пов'язані із встановленими обставинами та за конкретизованим переліком. Таку вимогу декларант виконує протягом десяти календарних днів.
Повертаючись до переліку документів, які позивач надав разом із митною декларацією суд виокремив перелік документів, які не охоплені частиною другою статті 53 МК України, примітним, є те, що вказані документи охоплюються пунктами 6-8 частини третьої статті 53 МК України. Такі документи були надані декларантом добровільно, без вимоги митного органу.
Тож, визначеному частиною третьою статті 53 МК України обов'язку декларанта надати на вимогу митного органу витребувані документи, кореспондує право бути поінформованим про причину витребування та конкретизацію за переліком документів, які повинні бути надані.
Наведене має визначальне значення для митного органу, оскільки пов'язується із правом митного органу прийняти одне із таких рішень: 1) про коригування митної вартості товару (це стосується спірної ситуації) (ст. 55 МК України); про відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом вартістю (ч. 6 ст. 54 МК України).
Якщо декларант не був поінформований про конкретний перелік документів, які повинен надати на вимогу митного органу та про підстави, що обумовлюють їх витребування, то в подальшому митний орган не може зробити висновок про те, що декларантом не подано якийсь із документів для підтвердження або спростування існування обставин, для яких вони вимагалися.
Відтак, не зазначення митним органом у вимозі про надання документів, відповідно до частини третьої статті 53 МК України, конкретизованого переліку документів, які повинен надати декларант порушує права останнього, що випливають із змісту частини третьої статті 53 МК України.
Митний орган витребував у декларанта додаткові документи із застосуванням наступного формулювання:
"Прошу надати оригінали товаросупровідних документів згідно вимог пункту 2 статті 264 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI. Прошу надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 3 статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI а саме: експортні декларації відправника, платіжні , банківські документи про оплату даного товару та рахунки на транспортні витрати.
Відповідно до частини другої статті 53 МКУ надати документи: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - прайс-листи.
Прошу надати додаткові документи, які підтверджують коди товарів згідно з УКТ ЗЕД".
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 16.08.2022 у справі №240/10401/19 сформував правовий висновок (неодноразово застосований раніше), згідно з яким, декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Суд уважає такий висновок релевантним з обставинами справи та не вбачає підстав для його не врахування під час вирішення спору.
Таким чином право витребувати документи, які передбачені частиною третьої статті 53 МК України реалізується наступним чином:
1) декларант подав документи, які, передбачені частиною другою статті 53 МК України;
2) митний орган здійснив перевірку поданих документів на предмет установлення обставин, що передбачені частиною третьою статті 53 МК України;
3) митний орган за результатами перевірки поданих документів декларантом документів, що передбачені частиною другою статті 53 МК України встановив: (а) розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару (обов'язковою ознакою, є те, що такі розбіжності "повинні мати вплив". Тобто, сама по собі наявність певних розбіжностей в документах, які не можуть "мати вплив" на визначення митної вартості товару, не може бути підставою для витребування документів); (б) документи містять ознаки підробки; (в) документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; (г) відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
4) митний орган визначив перелік документів, які, у зв'язку із встановленими обставинами, викликають в нього обґрунтований сумнів;
5) митний орган надіслав на адресу декларанта письмову вимогу.
Крім того ТОВ "Торговий Дім "ФИНТРЕЙД" на запит митниці було надано копію договору на перевезення №12-0053 від 26.08.2020, копію заяви на перевезення №20/07/2022-1 від 20.07.2022, копії банківських документів, що підтверджують повну оплату за товар (SWIFT-повідомлення до платіжних доручень в іноземній валюті від 15.06.2022 та від 24.06.2022), фото виробу, копію рахунку перевізника ФОП ОСОБА_2 №676/6620/22 від 18.08.2022 про вартість перевезення імпортованого товару, копію платіжного доручення №1786 від 24.08.2022 про оплату вартості перевезення, копію акту здачі-прийняття робіт (виконаних послуг) з перевезення імпортованого товару №677/2022 від 18.08.2022.
В оскаржуваному рішенні відповідач зазначає, що за результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано митні формальності щодо можливого заниження митної вартості та надання додаткових документів за кодами МФ "105-2" та "106-2". Крім того, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки митна вартість подібних товарів оформлених в попередньому періоді митними органами є значно вищою.
В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.08.2022 у справі №820/9195/15 вказано, що оцінюючи обґрунтованість обрання відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товару (резервний), Суд зазначає, що сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Довід відповідача про те, що при виконанні митних формальностей за митною декларацією спрацювала форма контролю системи управління ризиками щодо необхідності здійснити посилений контроль правильності визначення митної вартості товарів, витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, не стосується обставин, які мають виключне значення для коригування задекларованої позивачем митної вартості товару. Спрацювання системи управління ризиками є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Такий правовий висновок зроблений Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах від 05.07.2022 у справі №804/150/16 та від 30.06.2022 у справі №280/1824/19.
Суд зазначає, що згідно укладеного контракту №ЕК-29-2022 від 13.06.2022 та специфікації №1 від 13 червня 2022 року ТОВ "Торговий Дім "ФИНТРЕЙД" було імпортовано від нерезидента, Господарського товариства "Талаба лайик онум", з Туркменістану товари - мішки ткані з полос поліетилену у загальній кількості 225000 одиниць, загальною вартістю 31325 доларів США 00 центів на умовах поставки FCA м. Мари. За умовами п. 3.1 Контракту №ЕК-29-2022 від 13.06.2022, покупець, ТОВ "Торговий Дім "ФИНТРЕЙД" сплачує вартість товарів шляхом перерахування на рахунок постачальника передплати в сумі 15662,50 дол. США, а залишок в сумі 15662,50 дол. США сплачує впродовж 30 календарних днів з дати передплати. Так, відповідно до умов п. 3.1 зазначеного контракту, ТОВ "Торговий Дім "ФИНТРЕЙД" сплатило повну вартість імпортованих товарів на користь нерезидента, що підтверджується SWIFT-повідомленнями про здійснення платежів в іноземній валюті від 15.06.2022 на суму 15662,50 доларів США та 24.06.2022 в сумі 15662,50 дол. США. Таким чином, оплата загальної вартості імпортованих товарів сумі 31325,00 дол. США згідно укладеного контракту підтверджується банківськими документами про оплату.
Окрім того, з метою доставки імпортованого товару з Туркменістану на митну територію України ТОВ "Торговий Дім "ФИНТРЕЙД" було задіяно перевізника, ФОП ОСОБА_3 , який відповідно до укладених договору від 26.08.2020 за №12-0053 перевезення вантажу та заявки №20/07/2022-1 від 20.07.2022 здійснив перевезення імпортованих товарів з м. Мари (Туркменістан) до міста Тернопіль. Загальна вартість перевезення імпортованого товару, згідно виставленого ФОП ОСОБА_2 рахунку №676/6620/22 від 18.08.2022, склала 324800,00 грн, з яких вартість міжнародного вантажного перевезення до митної території України за маршрутом м. Мари (Туркменістан)-м/п Порубне склала 276080,00 грн, а залишок - 48720,00 грн склала вартість перевезення вантажу по митні території України по маршруту м/п Порубне - м. Тернопіль.
Частиною другою статті 2 КАС визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає на виконання приписів закону відповідне рішення та вчиняє дії.
Суд уважає, що відповідач, хоча й діяв в межах наданих йому повноважень, однак не у спосіб, що визначений Конституцією України (частина друга статті 19) та митним законодавством, без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішенням.
Таким чином, суд не вбачає підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до статей 132, 139 КАС України з Тернопільської митниці Державної митної служби України підлягають стягненню в користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ФИНТРЕЙД" понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2481,00 грн, як наслідок задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФИНТРЕЙД" до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 23.08.2022 №UA403030/2022/000030/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Державної митної служби України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФИНТРЕЙД" судовий збір в розмірі 2481,00 грн, сплачений згідно платіжного доручення №2044 від 16.11.2022.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 23 січня 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ФИНТРЕЙД" (місцезнаходження: вул. Робоча, 82А, м. Херсон, 73009, код ЄДРПОУ: 41908814);
відповідач:
- Тернопільська митниця Державної митної служби України (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46004, код ЄДРПОУ: 43985576).
Головуючий суддя Мартиць О.І.